55. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства сша.

Для цієї галузі економіки США характерні найбільші у світі обсяги виробництва продукції. Частка країни на світовому продовольчому ринку становить 15%. США посідають перше місце у світі за виробництвом кукурудзи (50% світового), пшениці, сої, бавовнику, тютю­ну, яловичини, молока, яєць тощо. Основною формою ве­дення аграрного господарства є с/г фер­ма. На сході країни переважають оброблюваної землі, ліси, на за­ході — пасовища, у гірських районах земля майже не вико­ристовується. Більша частина посівних площ країни відведена під зер­нові культури, зокрема пшеницю. У посушливих районах культиву­ють сорго, а на узбережжі Мексиканської затоки — рис. Велике значення має вирощування сої, боби якої використовують на Північному Заході для годівлі худоби. Із технічних культур культивують бавовник і цукро­вий буряк. Високотоварні садів­ництво й овочівництво розвинуті переважно на Атлантично­му узбережжі, берегах Великих озер. Флорида є центром ви­рощування цитрусових і ранніх овочів, а Гаваї — ананасів. Тваринництво. Для цієї галузі характерне розведення великої рогатої худоби м’ясних порід. Швидко розвивається птахівництво на великих високомеханізованих птахофер­мах, де розводять бройлерів індичок і курей. Свинарство розвивається у кукурудзяному поясі країни. Рибопромислові райони США розташова­ні в океанічних прибережних водах. Вилов риби не перекриває внутрішніх пот­реб.

56. Спеціалізація в мгпп, галузева структура сільського господарства Канади.

Канада — країна розвинутого механізованого аграрного виробництва. Більшість с/г угідь зосереджена на ве­ликих фермах. Тваринництво. Ця галузь спеціалізується на розведен­ні м’ясної і молочної худоби. У деяких районах Канади сформувалися великі товарні господарства (ранчо) — «фабрики м’яса». Для Канади велике значення має пушне господарство. На них розводять норок, лисиць, нутрій, шиншил. Однак мисливський промисел дає 55% заготівель пушнини. Рослинництво. У Канаді ця галузь представлена виро­щуванням зернових. Так, канадське зернове господарство визначає місце країни у світовому поділі праці. Для споживчих потреб країни вирощують льон, картоплю, овочі, фрукти, тютюн. Рибальство.У прибережних водах приатлантичних провінцій Ньюфаундленд і Нова Шотландія виловлюють 1/2 від загальної кількості риби і морепродуктів (тріска, оселедець, омари, краби), 2/5 — у прибережних водах і рі­ках Тихоокеанського узбережжя (лососеві і палтус)

57. Спеціалізація в МГПП, галузева структура сільського господарства Австралії.

У сільському господарстві вико­ристовуються лише 10% площі країни, з них під ріллею — не більше 1/3, решта — пасовища. Однак австралійський аг­рарний сектор відзначається високою товарністю і продук­тивністю.

Розвиток с/г характеризується ви­соким рівнем механізації, електрифікації і впровадженням біотехнологій тощо. Велике значення має штучне зрошен­ня. Рослинництво. Зернові культури вирощують у східних і південно-східних районах країни. Загальне виробництво пшениці становить 25 млн. т, у середньому до 70% зборів вивозиться. Важливими озимими зерновими культурами є ячмінь і овес, за експортом яких Австра­лія є передовою у світі. Культивують також кукурудзу, сорго і трітікале (гібрид жита і пшениці), а з олійних куль­тур — земляний горіх, соняшник, рапс і сою. Цукрову трос­тину вирощують у північно-східній частині країни, цитру­сові, рис і бавовну — на зрошуваних землях навколо Мур­рея. Овочівництво розвинуте на сході і південному сході. Яблуні, груші й абрикоси саджають на плос­когір’ях, банани, ананаси, папайю, манго — у тропічних широтах. Із плодівництва експортними культурами є ізюм, апельсини, груші й яблука. Для виноробства і споживання у країні культивують виноградники. Тваринництво. Австралія є найбільшим у світі виробни­ком і постачальником високоякісної вовни, а також провідним експортером м’яса і молочних продуктів. Більшість поголів’я овець зосе­реджена у степових і напівпустельних районах. М’ясну рогату худобу розводять переважно у тропічних районах на великих скотарських господарствах. Свинарство, птахівництво і бджільниц­тво орієнтовані на внутрішній ринок, і лише окремі продук­ти вивозяться.