31. Охарактеризуйте критерії екзотичності, унікальності, естетичності, комфортності рекреаційної території.

Критерій екзотичності рекреаційної території визначається як ступінь контрастності місця відпочинку щодо постійного місця проживання рекреанта. Оцінка екзотичності здійснюється за допомогою спеціальних матриць – еталонів ступеня контрастності природного середовища між окремими територіями за рельєфом, рослинністю та акваторіями. Зазначимо, що з позиції суб'єкта рекреаційного природокористування оцінка екзотичності двох однакових за контрастністю рекреаційних територій буде різною. Вона буде тим більша, чим більша ємність ринку збуту по відношенню до якого розраховується ступінь контрастності, тобто, в якості додаткового чинника запроваджується фактор кількості людей, для котрих визначається екзотичність певних рекреаційних ресурсів.

Ступінь екзотичності рекреаційної території для населення певного ринку збуту розраховується за формулою:

Сij =∑∆Sк,

де: Сij – ступінь контрастності за сукупністю компонентів рекреаційної території (j) для населення певного ринку збуту (і); ∆Sк – ступінь контрастності території (j) по відношенню до території (і) за компонентом (к)

Критерій унікальності тісно пов'язаний з екзотичністю. Унікальність –ступінь зустрічаваності або неповторності природно-рекреаційних об'єктів і явищ. Унікальні рекреаційні об'єкти та явища внаслідок малого поширення екзотичні для значної кількості населення. Ступінь унікальності рекреаційної території визначається добутком мінімальних імовірностей зустрічаваності в її межах нехарактерних природних і культурно-історичних елементів.

Атрактивність рекреаційної території також залежить від естетичної цінності, оскільки за інших рівних умов території, що володіють більшою естетичною цінністю, мають більшу приваблюючу здатність.

Людина робить висновки про естетичну цінність рекреаційної території, зіставляючи деякі її властивості, наприклад, різноманітність краєвидів та їхню контрастність із власним емоційним станом. Естетична оцінка ландшафту залежить від належності суб'єкта до певної соціальної, вікової та етнічної групи.

Естетична оцінка передбачає виявлення естетичних властивостей (природної і культурної привабливості) територіальних поєднань (ландшафтів) і ступеня інтересу до них.

Комфортність для організму людини при оцінці ПРР визначається кліматичними умовами в межах рекреаційної території. Рекреаційна оцінка клімату повинна спиратися на знання не властивостей самого клімату, а залежності стану людини від впливу метеорологічних чинників.

31. Визначте місце і роль рекреаційної діяльності в процесі задоволення потреб людини.

Останнім часом все більше зростає роль рекреації як сфери, нейтралізуючої виробничі стреси, нервово-психічні навантаження, втому від монотонної праці. Для регенерації сил та енергії людині необхідна зміна умов і форм діяльності (їх послідовності, навантаження, видів). Рекреація як одна з головних сфер продуктивного використання вільного часу людини – суспільний, економічний і науковий феномен, зумовила необхідність вивчення понятійного апарату рекреаційної індустрії, визначення її соціально-економічної сутності, місця та ролі у розвитку суспільства.

В економічній енциклопедії під рекреацією розуміється (лат. recreatio – відновлення) відновлення сил, відпочинок у вільний час.

Дуже лаконічно, але в той же час в декількох варіантах, трактується визначення рекреація в енциклопедичному словнику-довіднику з туризму, де сказано, що “рекреація – 1. Розширене відтворення сил людини (фізичних, інтелектуальних і емоційних). 2. Будь-яка гра, розвага та інше, що використовується для відновлення фізичних і розумових сил. 3. Сегмент індустрії дозвілля, який найшвидше розвивається і пов’язаний з участю населення в активному відпочинку на відкритому повітрі, що припадає переважно на уїк-енд. 4. Перебудова організму і людських популяцій, що забезпечує можливість активної діяльності за різних умов, характеру і змін навколишнього середовища”.

У контексті наукового осмислення можна сформулювати таке визначення, що рекреаційна сфера – одна з найважливіших сфер суспільного життя, яка охоплює інтереси населення, умови праці й побуту, здоров’я, відпочинку, раціонального використання позаробочого, в тому числі і вільного часу шляхом оздоровчої, культурно-пізнавальної і спортивної діяльності. Рекреаційна сфера є простором відтворення сил людини та її розвитку.

Залучаючи у сферу рекреаційної діяльності природні об’єкти (природні явища і комплекси) та культурні комплекси, створюючи та використовуючи технічні системи, а також інші засоби, суспільство створює, підтримує і розвиває особливі системи та умови для оздоровлення людей – рекреаційні.

Одночасно з різким падінням фізичного навантаження різко зростають інтелектуальне та емоційне. Конвеєризація, потокове виробництво з розділом виробничих операцій на малі елементи приводять до монотонності, що викликає швидку психологічну втому, зняти яку набагато складніше, чим втому від фізичного навантаження.

Серед безлічі потреб людини і суспільства виділяється група різних потреб, реалізація яких пов’язана зі специфічними потребами людини у відновленні і розвитку життєвих сил і певними умовами їх задоволення – з вільним часом та особливими властивостями простору. Саме в центрі уваги рекреаційної сфери є людина з її рекреаційними потребами – побутовими, культурними тощо.

Рекреаційні послуги можуть бути реалізовані тільки через діяльність: фізичну, психічну, інтелектуальну.

Рекреаційні потреби суспільства – потреби у простому і розширеному відтворенні його соціально-трудового і соціально-культурного потенціалу.

Наявність цих потреб спонукає людину до рекреаційної діяльності, що відрізняється від повсякденної трудової та побутової, а суспільство та його інститути – до створення для нього спеціальних умов (рекреаційної інфраструктури).

Життєдіяльність людини має дві полярні форми. Одна з них пов’язана із витратами продуктивних сил (сфера виробничої діяльності, робочий час), друга – з їх відновленням і розвитком (рекреаційна сфера, неробочий час). Розвиток як виробничої так і рекреаційної сфер залежить від наявності та розвитку інфраструктури.