25. Проаналізуйте рекреаційні установи природно-заповідного фонду України.

Приро́дно-запові́дний фо́нд України — ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Державне управління природно-заповідним фондом України здійснює Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

Рекреаційна діяльність у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється установами ПЗФ, підприємствами, установами та організаціями, яким ці території та об'єкти підпорядковані, забезпеченням таких умов:

• створення і функціонування рекреаційної інфраструктури на визначених згідно із законодавством територіях та об'єктах ПЗФ України;

• орг. та інфраструктурне облаштування тур.та екскурс. маршрутів, еколого-освітніх стежок;

• координація діяльності установами ПЗФ суб'єктів рекреаційної діяльності незалежно від форми власності та підпорядкування з огляду на використання природних та історико-культурних ресурсів у межах територій та об'єктів ПЗФ України;

• створення і ведення інформаційного банку даних щодо рекреаційних закладів, які розташовані в межах територій та об'єктів ПЗФ України;

• участь у вітчизняних і міжнародних науково-практичних конференціях, з'їздах, семінарах, присвячених питанням розвитку рекреації;

• вивчення, узагальнення та впровадження вітчизняного і зарубіжного досвіду щодо організації рекреаційної діяльності на природно-заповідних територіях та об'єктах.

До природно-заповідного фонду України належать:

природні території та об'єкти — природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища;

штучно створені об'єкти — ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Природні заповідники - природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодерж. значення, що ств. з метою збереження в природ. стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природ. процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища.

Біосферні заповідники є природоохоронними, науково-дослідними установами між народ. значення, що ств. з метою збереження в природ. стані найтиповіших природ. комплексів біосфери, здійснення фонового еколог. моніторингу, вивч. навк. природ. середовища, його змін піддією антропогенного впливу

Національні природні парки, що є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, що мають природоохоронну, оздоровчу, іст.-культ., наукову, освітню цінність.

Регіональні ландшафтні парки, котрі є природоохоронними рекр. установами місцевого чи регіонального значення, що ств. з метою збереження в природному стані типових або унікальних природ. комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення.

Заказники - природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Пам'ятки природи - окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення, з метою збереження їх у природному стані.

Заповідні урочища - лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне і естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані.

Ботанічні сади - об‘єкти, що створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах рідкісних і типових видів місцевої і світової флори.

Дендрологічні парки ств. з метою збереження і вивч. у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найефективнішого наук., культ., рекр. використання.

Зоологічні парки створюються з метою орг. екологічної освітньо-виховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їх генофонду, іт.д..

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва - найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і викор. в естетичних, виховних, наукових, природоох. цілях.