Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
гігієна.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
146.7 Кб
Скачать

Вимоги до миття їдальні і кухонної посуду

На харчоблоці не дозволяється проводити миття їдальні посуду, приладів з відділень.

При експедиції харчоблока має бути виділено приміщення миття і збереження кухонної посуду з відділень (термоса, каструлі, відра тощо. п.). У цьому вся приміщенні забороняється миття і збереження кухонної посуду харчоблока, і навіть посуду з інфекційних відділень.

За відсутності умов миття і збереження кухонної посуду на харчоблоці, кухонна посуд із відділень повинна оброблятися і зберігатися в буфетах.

У таких випадках в мийної буфетних відділень слід установити ванна затверджених типорозмірів і зовсім виділено місце для зберігання кухонної посуду.

У складської групі приміщень харчоблока має бути передбачено приміщення миття зворотному тари, контейнерів, візків транспортування, обладнане трапом з бортиком, заввишки щонайменше 30 див, з підведенням гарячої і холодної води через змішувачі.

Режим миття кухонної посуду:

Каструлі, відра, термоси очищають від залишків їжі і миють гарячою водою (50° С) з додаванням дозволених мийних засобів. Потім обполіскують гарячою водою не нижче65°С.

>Мочалки миття посуду і ганчір'я для протирання столів після закінчення збирання кип'ятять протягом 15 хвилин чизамачивают в 0,5%осветленном розчині хлорному вапну чи 1% розчині хлораміну на 60 хвилин, потім сушать і бережуть у спеціально виділеному місці.

>Уборочний матеріал після миття статей заливають 0,5%осветленним розчином хлорному вапну чи 1% розчином хлораміну на 60 хвилин, у тому відрі, яке порання, далі прополіскують у воді й сушать.

Залишки їжі знезаражують методом кип'ятіння протягом 15 хвилин від часу закипання чи засинають сухий хлорним вапном, сухий вапномбелильнойтермостойкой.

Після кожної роздачі їжі виробляють ретельну збирання буфетною та їдальнею із застосуванням розчинівдезинфецирующих коштів.

Щотижня із застосуванням миючих ідезинфецирующих коштів проводиться миття стін, освітлювальної арматури, очищення шибок від пилу й кіптяви.

Для дезінфекції приміщень (статей, стін, дверей тощо.) застосовується 1%осветленний розчин хлорному вапну чи 0,5% розчин хлораміну.

Весь збиральний інвентар може бутипромаркирован.Ветошь, миючі ідезинфецирующие гроші мають зберігатися в промаркованих ємностях, в спеціально відведених місцях.

Для транспортування готової їжі в буфетні відділення лікарні використовують термоси,тележки-термоси,мармитние візки чи щільнозакривающуюся кришками посуд.

Категорично забороняється використання на харчоблоці й у буфетних відділеннях емальованому посуду (відер, каструль) для перевезення і збереження готової їжі і продуктів харчування.

При транспортуванні готової їжі всередині лікувально-профілактичного заклади, з допомогою візків каструлі, відра, термоси мали бути зацікавленими щільно закриті кришками. Щодня, а разі забруднення і після кожної перевезення готової їжі, візки повинніпромиваться.

Транспортування хліба має здійснюватися в поліетиленових чи клейончастих мішках, зберігання хліба на яких немає дозволяється. Періодично мішки повинніпромиваться водою іпросушиваться. Допускається перевезення хліба на закритих кришкою ємностях (відрах, каструлях тощо.), не дозволяється використовуватиме цього тканинні мішки.

Транспорт, використовуваний для перевезення харчових продуктів готової їжі, забороняється використовуватиме іншого.

Приохлаждаемих камерах для відходів має бути передбачено безпечне місце за підведенням води та каналізації миття бачків.

У тамбурі туалету харчоблока має бути обладнано місце для забору й зливу води миття статей.

На харчоблоці має бути виділено приміщення для зберіганнямоющихся ідезинфецирующих коштів, прибирального інвентарю.Уборочний інвентар може бутипромаркирован, миючі ідезинфецирующие гроші мають зберігатися в маркованих ємностях.

>Спецодежда з харчоблока і буфетних відділень повинна стиратися в пралень. Забороняється прання одягу вдома й у приміщеннях харчоблока.

У відділеннях стаціонарів обладнують буфетні і столові.Буфетние в інфекційних, туберкульозних і шкірно-венерологічних відділеннях повинен мати два приміщення, розділених перегородкою: одне повідомляється з зовнішнім входом і призначається персоналу, що доносить готову їжу з кухні; інше – персоналу, відповідального за роздачу їжі.Передачу їжі вже з приміщення до іншого виробляють з вікна в перегородці.

>Буфетние в інфекційних відділеннях, які з боксів іполубоксов, може мати окремі приміщення миття і стерилізації їдальні і миття кухонної посуду.

У буфетних відділеннях має бути передбачено два роздільних приміщення (щонайменше 9 м2) і мийна посуду (щонайменше 6 м2) із установкою5-гнездной ванни.

>Раздачу готової їжі роблять у протягом 2 годин, що минули від її виготовлення й час доставки їжі у відділення.

Категорично забороняється залишати в буфетних залишки їжі після його роздачі хворим, і навіть змішувати харчові залишки зі свіжими стравами.

Приміщення буфетних при відділеннях лікарні мають забезпечуватися:

а) холодної та гарячої проточній водою; незалежно від наявності мережі гарячого водопостачання буфетні повинні прагнути бути обладнаніелектрокипятильниками безперервного дії;

б)двухсекционнимимоечними ванними, які підключаються до каналізації; сітками для ополіскування і сушіння посуду;

в)мармитной установкою чиелектроплитой для підігріву їжі;

р) шафами для зберігання їдальні посуду і приладів та для зберігання продуктів (хліб, сіль, цукор);

буд) столом з гігієнічним покриттям для роздачі їжі;

е) комплектом посуду з розрахунку одну хвору: одна глибока, дрібна, і десертна тарілки, виделка, ложки їдальня і чайна, гуртка, а дитячих відділеннях з запасом відповідно дотабелю оснащення;

е) баком для замочування чи кип'ятіння посуду;

ж) миючими і дезінфекційними засобами;

із) збиральним інвентарем (відра, ганчір'я, щітки тощо. п.) з маркіруванням «для буфетною».

>Раздачу їжі хворим виробляють буфетниці і чергові медичні сестри відділення (для лежачих хворих). Роздача їжі повинна перевірятися в халатах з маркіруванням «Для роздачі їжі». Контроль роздачі їжі відповідно до призначеними дієтами здійснює старша медична сестра. Не допускається до роздачі їжі молодший обслуга.

У місцях прийому передач й у відділеннях повинні прагнути бути вивішено списки дозволених (із їхніх граничного кількості) і заборонених передачі продуктів.

Щодня чергова медична сестра відділення повинна перевіряти дотримання правив і термінів зберігання продуктів харчування, які у холодильних відділеннях, в тумбочках хворих.

Передачі для хворих повинні передаватимуть уцелофанових пакетах із зазначеннямФ.И.О. хворого, дати передачі. При виявленні харчових продуктів із завершеним терміном зберігання, що зберігаються безцелофанових пакетів (в холодильниках) без вказівкиФ.И.О. хворого, і навіть наявні ознаки псування повинні вилучатися в харчові відходи. Про правила зберігання передач хворий має перебувати поінформований на час вступу у відділення.

У відділеннях черговими медсестрами має перевірятися відповідність переданих продуктів харчування дієті хворого, їх кількість, доброякісність.

Режим миття їдальні посуду:

а) механічне видалення залишків їжі щіткою чи дерев'яної лопаткою;

б) миття посуду щіткою у питній воді у 1-му гнізді, має температуру 50° С, з додаванням 1%тринатрийфосфата чи кальцинованої соди, 0,5% миючого кошти «Прогрес» чи інших мийних засобів, дозволених МОЗом СРСР;

в) знезаражування посуду методом кип'ятіння протягом 15 хвилин чи занурення у 2-ге гніздо за тридцяти хвилин, у 0,5% розчин хлораміну, 0,1% розчинсульфохлорметила, 1%дихлор-1, 0,05% (понадуксусной кислоті)дезоксон1;

р) ополіскування посуду у третій гнізді ванни гарячої проточній водою з температурою не нижче65°С;

буд) просушування посуду на спеціальних полицях чи ґратах.

Режим миття скляній посуду:

а) механічна очищення;

б) миття із застосуванням які дозволяють мийних засобів знезаражування. У 1-е гніздо додають миючий ідезинфецирующее засіб.Обеззараживания посуду виробляють методом кип'ятіння протягом 15 хвилин чи занурення за тридцяти хвилин, у 0,5% розчин хлораміну, 0,1% розчинсульфохлорантина, 1%дихлор1, 0,005% (понадуксусной кислоті)дезоксон1;

в) ополіскування посуду у 2-му гнізді ванни гарячої проточній водою з температурою не нижче65°С;

р) просушування посуду на спеціальних полицях чи ґратах.

Режим миття їдалень приладів:

а) механічна очищення;

б) миття із застосуванням дозволених мийних засобів знезаражування. У 1-е гніздо ванни додають миючий ідезинфецирующее кошти.Обеззараживание приладів здійснюють методом кип'ятіння протягом 15 хвилин,прокаливания протягом 2–3 хвилин чи занурення за тридцяти хвилин, у 0,5% розчин хлораміну, 0,1% розчинсульфохлорантина, 1%дихлор1, 0,05%дезоксон1;

в) ополіскування приладів у11м гнізді ванни гарячої проточній водою з температурою не нижче65°С.

р) просушування приладів.

У їдалень передбачається 1,2 м2 одне посадкове місце. Столові мають забезпечувати посадочними місцями 80% кількості ліжок туберкульозних лікарень, лікарень відновного лікування, психіатричних, шкірно-венерологічних стаціонарів, соціальній та післяпологових фізіологічних відділеннях; у решті лікарнях – 60% кількості ліжок.

Працівники харчоблоків і буфетних зобов'язані дотримуватися такі правила особистої гігієни:

– залишати верхній одяг, взуття, головного убору, особисті речі в гардеробної;

– до початку роботи старанно мити руки з милом, вдягати чисту санітарну одяг, підбирати волосся під ковпак чи хустку чи вдягати спеціальну сіточку для волосся;

– працювати у чистої санітарної одязі, змінювати її за мері забруднення;

– під час відвідання туалету знімати санітарну одяг в спеціально відведених місцях, після відвідин туалету старанно мити руки з милом;

– у разі ознак простудного захворювання чи кишкової дисфункції, і навітьнагноений, порізів, опіків повідомляти адміністрації, і звертатися до медичний заклад на лікування;

– повідомляти про випадках захворювань кишковими інфекціями у ній працівника;

– під час виготовлення страв, кулінарних виробів і кондитерських виробів знімати ювелірні прикраси, годинник, і інші биткі предмети, коротко стригти нігті і покривати їх лаком, не застібати спецодяг булавками;

– не курити й не їсти робочому місці (приймання їжі і паління дозволяються в спеціально відведеному приміщенні чи місці).

Щодня до початку зміни медпрацівник й інші відповідальні особи проводять огляд відкритих поверхонь тіла працівників на наявністьгнойничкових захворювань. Особи згнойничковими захворюваннями шкіри,нагноившимися порізами, опіками, саднами, ні з катарами верхніх дихальних шляхів до роботи у цих цехах не допускаються.

>Слесари, електромонтери та інші працівники, зайняті ремонтними розробками виробничих та складських приміщеннях, працюють у цехах у чистій санітарної (або спеціального) одязі, переносять інструменти у спеціальних закритих ящиках. Під час проведення праць має бути забезпечене виняток забруднення сировини, напівфабрикатів та готовою продукції.

У приміщеннях харчоблока заборонена наявність комах (шкідливічленистоногие – таргани, мухи, руді домові мурахи, комарі, щурячі кліщі; шкідники запасів – жуки, метелики,сеноеди, кліщі та інших.) і розмноження гризунів (сірі і чорні пацюки, домові миші, полівки та інших.).

Для боротьби з комахами і гризунами використовуються сучасні й ефективні кошти, дозволені цих цілей органами і установами держсанепідслужби у порядку. Не рекомендується застосовувати для боротьби з мухами кошти типу липких стрічок і поверхонь.

Заходи з дезинсекції і дератизації проводяться постійно зростає і регулярно у порядку.

Методика, кратність й умови проведення дезинсекційних ідератизационних робіт регламентується гігієнічними вимогами, що висуваються до проведення дезінфекційних,дератизационних і дезінсекційних робіт.

Напищеблоках медичних закладів повинні проводиться заходи щодо попередження контамінаціїиерсиниями приміщень харчоблоків і готові страв.

(>псевдотуберкулез іиерсиниоз) люди – гостре інфекційне захворювання, що характеризується поразкою шлунково-кишкового тракту, опорно-рухового апарату, печінці та інших органів, загальної інтоксикацією,екзантемой при пізньої діагностиці,рецедивирующим і затяжним течією. Збудникомиерсиниоза єYersiniaenterocolitica,псевдотуберкулеза –Yersiniapseudotuberculosis.

Заходи містять у собі контролю над:

– санітарним станом і змістом приміщень та устаткування, виділені на розбирання овочів;

– забезпеченням щоденної обробки миючими засобами устаткування й інвентарю, покликаного забезпечити первинної обробки овочів;

– правилами обробки їдальні посуду і маркіруванням інвентарю, використовуваного для готової їжі;

– ретельної обробкою овочів, виділені на приготування салатів чи видачі в цілому вигляді;

– очищенням, києм і зберіганням очищених овочів. Забороняється зберігання очищених овочів у холодній воді, особливо у холодильниках;

– києм фруктів, зокрема. цитрусових;

– дотриманням регламентованих термінів зберігання готових страв;

– санітарним станом і змістом складських приміщень, комор і овочесховищ припищеблоках: очищення і поточна дезинфекція сховищ овочів проводиться1%-ним розчином хлораміну перед кожним завезенням партій овочів.

Обов'язковим має бути контролю над чисельністю гризунів і своєчасністю проведеннядератизационних робіт переважають у всіх приміщеннях харчоблока і лише установи.

Заходи з попередженняобсемененностииерсиниями молока, м'яса, птахи, яєць включають контролю над:

– дотриманням правил збирання й переробки цих продуктів харчування, певних існуючими ГОСТами;

– якістю обробки конвеєра, інвентарю, устаткування, у якому здійснюється забій птахи;

– чистотою тари, використовуваної під час роботи в цехах й у доставки населенню (лотки, сітки для яєць): заміна застарілої, миття та обробка тари для тушок, одноразове використання тари для яєць;

– виконанням санітарно-гігієнічних правив і технологічних вимог роботи, загальними й інших інфекцій.

>Бактериологический контроль на забрудненістьиерсиниями готової продукції (яйця, тушки птахів, пастеризоване молоко, м'ясні продукти), устаткування й тари має здійснюватися при плановому обстеженні підприємств.

5,6 воєнка

3.Основи організації і проведення санітарного нагляду за харчуванням військ у польових умовах.

Харчування військ побудовано за чітко науковою основою.Проте раціональне харчування військ має багато особливостей і багато чим відрізняється від раціонального харчування цивільного населення.

Його мета: забезпечити наряду з іншими засобами зберігання боєздатності особового складу та високого рівня резистентності організму.

Військовослужбовці постачаються за нормами довольства або пайками. За останні роки норми воєнного часу наближені до норм мирного часу.

Розрізняють пайки:

3.1. Постійні (мирний час), в тому числі:

  • основні (загальновійськова, матроська, офіцерська, курсантська, госпітальна та ін.);

  • кліматичні (арктичні, тропічні, високогірні);

  • додаткові (лікувально-профілактичні);

  • спеціальні (для підводників, льотні та ін.).

3.2.Тимчасові (воєнний період):

  • польові (котлові, групові, індивідуальні);

  • бортові (авіаційні, морські, десантні);

  • аварійні (НЗ, бортові, носимі);

  • обмежені (групові, індивідуального користування, раціони виживання).

Інститутом харчової промисловості розроблені нові види концентратів таконсервів, розроблені нові консерванти, нові методи консервування (сублімація) , розроблена рецептура швидкорозварюваних круп і блюд, рецептура виготовлення хліба сповільненого черствіння, хліба теплової стерилізації, тобто відпадає необхідність використовувати сухарі та галети.

Сухий пайок тому і неефективний, і користуватися ним можна тільки в обмежений період 3-5 днів. Таке обмеження зумовлене не його недостатньою калорійністю, а порушенням функції травлення, появою диспептичних розладів.Є і нові види пайків та продуктів; наприклад сіль - на 100 г її - 500 мг вітаміна С. Тут сода використовується як консервант, без неї втрата вітаміна С на протязі 3 місяців складає 52%, а з нею - 5%.

3.4. Заміна харчових продуктів в пайці та її термін (3 доби,

дозвіл нач.мед.служби).

3.5. Гігієнічна оцінка пайки виживання.

З великого набору сухих пайок зупинимося на пайці виживання. По калорійності і хімічному складу вона забезпечує обмін речовин,

який протікає без фізичної сили тобто забезпечує нормальний хід фізіологічних процесів і тільки, для виконання бойового завдання. Енергія черпається за рахунок використання запасів: спочатку - жирової клітковини, потім - інші запаси. Загальна калорійність 1000 калорій, тобто тільки для основного обміну, всі види діяльності здійснюються за рахунок особистих накопичень.

Людина поступово, природньо, втрачає вагу, виконуючи завдання. Ці пайки можуть використовуватись тимчасово.