108. Класифікації вольових якостей (в. І. Селиванов, р. Ассаджіолі, в. В. Нікандров)

Вольові якості особистості. Їх класифікація Дата: 23 Август 2011 г.

Р.Ассаджиоли виділяє такі вольові якості: 1) енергія — динамічна сила — інтенсивність; цю рису визначається труднощами досягнення цієї мети; 2) майстерність — контроль — дисципліна; цю рису підкреслює регулювання і контролювання волею інших психічних функцій; 3) концентрація — зосередженість — увагу; цю рису має особливе значення, щоб впливу і завдання непривабливі; 4) рішучість — швидкість — моторність виявляється у ухваленні рішення; 5) наполегливість — стійкість — терпіння; 6) ініціатива — відвага — рішучість на вчинки; це схильність до ризику; 7) організація — інтеграція — синтез; воля виступає тут як організуюче ланка об'єднання тих засобів, що необхідні виконання завдання. У цьому класифікації привертає увагу об'єднання якостей, які мають ставлення до «силі волі» й іноді несумісних, в тріади (наприклад, майстерність — контроль — дисципліна). В наявності змішання вольових проявів з функціями і процесами управління активністю людини. В. І. Селіванов об'єктивною підставою для розмежування вольових якостей теж вважає динаміку процесів збудження і гальмування. У зв'язку з цим він ділить вольові якості на такі, що викликають, підсилюють або прискорюють активність і на такі, що гальмують, послаблюють або сповільнюють її. До першої групи він відносить ініціативність, рішучість, сміливість, енергійність, хоробрість, до другої групи - витримку, витривалість, терпіння. В.В.Никандров виходить у своїй класифікації вольових якостей з ставлення до про наявність у проявах волі просторово-часових і інформаційно-енергетичних параметрів. Просторова характеристика залежить від напрямі вольового дії на самого суб'єкта, тимчасова — у її процесуальності, енергетична — в вольовому зусиллі, у якому витрачається енергія, інформаційна — в мотиви, мети, способі діянь П.Лазаренка та досягнутому результаті. Відповідно до цим до просторовому параметру він відносить самостійність (незалежність, цілеспрямованість, впевненість), до тимчасовому — наполегливість (завзятість, терпіння, упертість, стійкість, твердість, принциповість, послідовність), до енергетичному — рішучість і самовладання (витримка, контроль, сміливість, відвага, мужність), до інформаційного —принципиальность2. Ця класифікація також ідеальна, оскільки багато термінів дублюють одне одного (стійкість — твердість, самостійність — незалежність, самовладання — рішучість, відвага — мужність), та, крім того, переважають у всіх вольових якостях проявляється вольове зусилля, отже й енергія, тому енергетичний параметр може бути віднесений всім якостям, Не тільки до рішучості і самовладанню Серед спортивних психологів прийнято розділяти вольові якості за рівнем їхньої значимості у тому чи іншого виду спорту. Найчастіше їх поділяють на загальні та основні.

109.Серед патологічних змін вольової сфери виділяють гіпобулію, гіпербулію та абулію.

Гіпобулія - стан психіки, що виявляється в зниженні бажань і спонукань до діяльності. Такі хворі завжди мляві, рухова активність у них виявляється мало, увага ослаблена. Гіпобулія може бути одним із перших симптомів захворювання. Вона також виникає внаслідок виснаження нервової системи і при деяких соматичних розладах у людей, які довго і тяжко хворіють.

Гіпербулія - стан психіки, для якого характерне значне підвищення активності хворого, що виявляється у прожектерстві, рухливості, незвичній для тієї чи іншої конкретної людини. Так, хворі з маніакальним синдромом багато рухаються, ходять від одних знайомих до інших без потреби, знайомляться на вулицях і розповідають, наприклад, про свої проекти, винаходи тощо. Якщо оточуючі не знають про захворювання людини, її вважають дуже діяльною і зацікавленою проблемами. Детальніше знайомство з цією категорією хворих свідчить, що підвищена активність у них поєднується з дуже низькою продуктивністю. Хворі, як правило, не доводячи обрану справу до кінця, беруться за іншу. Разом з тим хворим на параною властива цілеспрямована діяльність. Так, хворі з манією переслідування наперед обмірковують план, як знищити своїх ворогів, і протягом тривалого часу намагаються здійснити його. Гіпербулія супроводжується також інтенсивними емоційними станами, жестикуляцією і мімікою.

Абулія - патологічне порушення психічної регуляції дій. Виявляється у відсутності спонукань до діяльності, в нездатності прийняти рішення і виконати потрібну дію, хоч необхідність її усвідомлюється. Глибокий прояв абулії характеризується повною відсутністю у хворих зовнішніх рухових реакцій - вони нерухомо сидять або лежать. Тому без допомоги обслуговуючого медичного персоналу вони не в змозі задовольняти елементарні життєві потреби. Загальмовані і мовні реакції. У деяких випадках при глибоких станах загальмованості діяльності немає оборонних рефлексів.

Апатія - це стан байдужості до всього що відбувається, пригніченість емоцій і зниження або повна відсутність інтересів і прагнень. Апатичний людина практично відразу помітний оточуючим, так як він не виявляє емоцій, йому байдуже що відбувається навколо, у нього немає внутрішніх мотивів та спонукань до чого-небудь, і немає ніяких бажань, крім як лежати і нічого не робити. Апатія - це коли людина не може зосередитися, буквально не може "примусити себе" працювати або робити домашні справи, коли розуміючи всю відповідальність, людина не може сконцентруватися і на тлі всього цього він відчуває один стан "мені все одно", він байдуже відноситься до тому що навколо, йому не хочеться вникати в розмови, не хочеться йти на свято, не хочеться нічого, так як немає у нього всередині спонукання до якої-небудь діяльності. При цьому емоційні прояви дуже слабкі, оскільки для прояву емоцій також потрібно внутрішні спонукання.

Апраксія - (а + греч. praxis — дія). Порушення довільних цілеспрямованих рухів і дій при схоронності складових їхніх елементарних рухових актів. Спостерігається при органічних поразках кори головного мозку.

При апраксії людина не може виконувати навіть звичні і прості дії.