Функції мови

Комунікативна:

Номінативна

Мислетворча: мова є не тільки формою вираження і передачі думки, а й засобом творення самої думки.

Гносеологічна (пізнавальна): людина пізнає світ не лише через власний досвід, а й через мову, бо в ній накопичено досвід попередніх поколінь, сума знань про світ.

Експресивна (виражальна)

Волюнтативна

Естетична: мова фіксує в собі естетичні смаки й уподобання своїх носіїв; милозвучність, гармонія змісту…

Культуроносна: мова є носієм культури народу-мовотворця;

Ідентифікаційна (об'єднуюча): мова є засобом ідентифікації (у часовому і просторовому вимірі) мовців вияву належності їх до одної спільноти, певного ототожнення.

Магічно-містична (у заклинаннях, чаруваннях та ін. видах фольклору): у первісній свідомості дія зі словом, яке означає певний предмет, прирівнюється до дії з цим предметом (надзвичайною силою за певних умов наділяються окремі слова, вирази, зміщуються межі реального і уявного).

Однак мова має і ще одну дуже суттєву роль, що виходить за межі організації сприйняття та забезпечення комунікацій. Наявність мови і його, складних логіко-граматичних структур дозволяє людині робити висновки на основі логічних міркувань, не звертаючись, кожен раз до свого безпосереднього чуттєвого досвіду. Наявність мови дозволяє людині здійснити операцію висновку, не спираючись на безпосередні враження і обмежуючись лише тими засобами, якими володіє сама мова. Це властивість мови створює можливість найскладніших форм дискурсивного (індуктивного і дедуктивного) мислення, які є основними формами продуктивної інтелектуальної діяльності людини. Ця особливість вирішальним чином відрізняє свідому діяльність людини від психічних процесів тварини. Тварина може формувати свій досвід лише на підставі безпосередньо сприйманих вражень або, в кращому випадку, на підставі наочної "екстраполяції" тих подій, які надходять до нього у вигляді безпосереднього враження. Зовсім інші можливості відкриваються у людини завдяки мові. Людина робить висновки не тільки з безпосередніх вражень, а й з загальнолюдського досвіду поколінь. Саме можливістю робити логічні висновки, не звертаючись, щоразу до даних безпосереднього, чуттєвого досвіду, характеризується продуктивне мислення людини, що виникає завдяки мові. Засоби мови спрямовані на те, щоб забезпечити людині можливість не тільки називати і узагальнювати предмети, не тільки формулювати словосполучення, а й забезпечувати новий процес продуктивного логічного висновку, який протікає на вербально-логічному рівні і дозволяє людині виводити слідства, не звертаючись безпосередньо до зовнішніх вражень .

66. Операції мислення.

АНАЛІЗ - це розчленування предметів і явищ у свідомості, виокремлення в них їх частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей.

СИНТЕЗ - це мисленнєва операція об´єднання окремих частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей об´єктів у єдине, якісно нове ціле.

Аналіз і синтез - це головні мисленнєві операції, які в єдності забезпечують повне та глибоке пізнання дійсності.

ПОРІВНЯННЯ - це встановлення подібності й відмінності між предметами та явищами.

АБСТРАГУВАННЯ - це уявне відокремлення одних ознак і властивостей предметів та явищ від інших їхніх рис і від самих предметів (явищ), яким вони властиві.

Виокремлення в процесі абстрагування ознак предмета і розгляд їх незалежно від інших його ознак стають самостійними операціями мислення. Зокрема, спостерігаючи переміщення в просторі різних за характером об´єктів - машини, людини, птаха, хмар, небесних тіл, ми виокремлюємо рух як спільну для них властивість і осмислюємо його як самостійну категорію.

Абстрагування готує ґрунт для глибокого узагальнення.

УЗАГАЛЬНЕННЯ виявляється в мисленнєвому об´єднанні предметів, явищ у групи за істотними ознаками, виокремленими в процесі абстрагування.

Узагальнення - це продовження і поглиблення синтезуючої діяльності мозку за допомогою слова. Слово здійснює свою узагальнювальну функцію, спираючись на знакову природу відображуваних ним істотних властивостей і відношень, які є в об´єктах. Узагальнення виокремлених рис предметів та явищ дає змогу групувати об´єкти за видовими, родовими й іншими ознаками. Наприклад, види й роди збройних сил.

КЛАСИФІКАЦІЯ - це групування об´єктів за видовими, родовими та іншими ознаками.

Її здійснюють з метою розмежування і подальшого об´єднання предметів на підставі їх спільних істотних ознак; класифікація сприяє впорядкуванню знань і глибшому розумінню їх смислової структури.

СИСТЕМАТИЗАЦІЯ - це упорядкування знань на підставі гранично широких спільних ознак груп об´єктів.

Систематизація забезпечує розмежування та подальше об´єднання не окремих предметів, як це відбувається при класифікації, а їх груп і класів.

Загальним механізмом операційної діяльності мислення є аналітико-синтетична робота великих півкуль головного мозку.