60. Види мислення

Наочно-дієве мислення - вид мислення, що спирається на безпосереднє сприйняття предметів, реальне перетворення в процесі дій з предметами.

Наочно-образне мислення - вид мислення, що характеризується опорою на уявлення та образи; функції образного мислення пов'язані з поданням ситуацій та змін до них, які людина хоче отримати в результаті своєї діяльності, перетворюючої ситуацію. Дуже важлива особливість образного мислення - становлення незвичних, неймовірних поєднань предметів та їх властивостей. На відміну від наочно-дієвого мислення при наочно-образному мисленні ситуація перетвориться лише в плані образу.

Словесно-логічне мислення - вид мислення, який здійснюється за допомогою логічних операцій з поняттями.

Розрізняють теоретичне і практичне, інтуїтивне й аналітичне, реалістичне і аутістіческое, продуктивне і репродуктивне мислення.

Теоретичне і практичне мислення розрізняють за типом розв'язуваних задач і що випливають звідси структурних і динамічних особливостей. Теоретичне мислення - це пізнання законів, правил. Основне завдання практичного мислення - підготовка фізичного перетворення дійсності: постановка мети, створення плану, проекту, схеми. Теоретичне мислення іноді порівнюють з мисленням емпіричним. Тут використовується наступний критерій: характер узагальнень, з якими має справу мислення; в одному випадку це наукові поняття, а в іншому - життєві, ситуаційні узагальнення.

Проводиться також відмінність між інтуїтивним і аналітичним (логічним) мисленням. Зазвичай використовуються три ознаки: тимчасової (час протікання процесу), структурний (членування на етапи), рівень протікання (усвідомленість або неусвідомленість). Аналітичне мислення розгорнутого часу має чітко виражені етапи, значною мірою представлене у свідомості самої мислячої людини. Інтуїтивне мислення характеризується швидкістю протікання, відсутністю чітко виражених етапів, є мінімально усвідомленим.

Реалістичне мислення спрямоване в основному на зовнішній світ, регулюється логічними законами, а аутистическое пов'язано з реалізацією бажань людини (хто з нас не видавав бажане за дійсно існуюче). Іноді використовується термін "егоцентричні мислення", воно характеризується насамперед неможливістю прийняти точку зору іншої людини.

Важливим є розрізнення продуктивного і репродуктивного мислення, заснованого на "ступеня новизни одержуваного в процесі розумової діяльності продукту по відношенню до занять суб'єкта".

Необхідно також відрізняти мимовільні розумові процеси від довільних: мимовільні трансформації образів сновидіння і цілеспрямоване рішення розумових завдань. Можна також виділити такі види мислення:

Системне мислення – це процес оперування системними поняттями, які відображають взаємозв’язок об’єктів (предметів думки) між собою

Раціональне мислення (лат. ratio – розум) – це таке мислення, яке пізнає предмети і явища об’єктивного світу в їх взаємозв’язку в логічних формах понять, висловлювань, умовиводів.

-                     Ірраціональне мислення – мислення, яке не має адекватної логічної форми зображення, або те, чого не можна в даний історичний час відобразити в логічних термінах. У більш широкому значенні термін “ірраціональне” означає “несвідоме”, “неосмислене”, “нерозумне”, “те, що не осягнуто розумом, логікою”.

-                     Логічне мислення – це мислення, яке суворо підпорядковується певним законам, що їх вивчає наука логіка. На підставі законів логіки формулюються правила логічного мислення.

-                     Алогічне – мислення, яке суперечить законам логіки, або мислення не за правилами.

-                     Творче мислення – виражає такі різновиди розумової діяльності людини, як продуктивне, конструктивне, винахідливе, прогнозуюче мислення. Особливості творчого мислення вивчає теорія (наука), яка дістала назву “евристика”.