4. Класифікація методів психологічного дослідження за Ананьєвим б.Г.: загальна характеристика.

Методи психології - сукупність способів і прийомів вивчення психічних явищ. Існують різні класифікації методів психології. Однією з найбільш популярних є класифікація Б.Г. Ананьєва. Відповідно до неї виділяються 4 групи методів психології. 1 група - організаційні методи - група методів психології, які визначають загальний спосіб організації психологічного дослідження. До них відносять порівняльний, лонгітюдний і комплексний методи. Порівняльний спосіб організації дослідження ґрунтується на зіставленні даних різних вікових вибірок. Лонгітюдне дослідження припускає тривале вивчення явища, що цікавить. Комплексний метод передбачає міждисциплінарне вивчення предмета. 2 група - емпіричні методи - група методів психології, що дозволяють отримати первинні дані про досліджуваному явищі. Тому ці методи відомі ще як «методи збору первинної інформації». До емпіричним методам відносять спостереження і експеримент. 3 група - методи обробки даних - розуміють проведення кількісного (статистичного) та якісного аналізу первинних даних (диференціація матеріалу по групах, зіставлення, порівняння тощо). 4 група - інтерпретаційні методи - різні прийоми пояснення виявлених в результаті обробки даних закономірностей та їх зіставлення з раніше встановленими фактами. Виділяють генетичний спосіб інтерпретації (аналіз матеріалу в плані розвитку з виділення окремих фаз, стадій, критичних моментів і т.д.) і структурний спосіб (встановлення структурної зв'язку між усіма характеристиками особистості).

5. Організаційні методи. Методи обробки даних. Інтерпретаційні методи психології.

Організаційні методи охоплюють: порівняльний метод, який реалізується зіставленням груп піддослідних, які відрізняються за віком, видом діяльності тощо; лонгітюдний метод, що виявляється у багаторазових обстеженнях тих самих осіб упродовж тривалого часу; комплексний метод, коли той самий об'єкт вивчають різними засобами представники різних наук, що дає змогу різнобічно характеризувати особистість.

Методи обробки даних — це кількісні та якісні методи. До кількісних методів належать, наприклад, визначення середніх величин і міри розсіювання, коефіцієнтів кореляції) факторний аналіз, побудова графіків, гістограм, схем, таблиць, матриць тощо. Якісний метод передбачає аналіз і синтез отриманих даних, їх систематизацію та порівняння з результатами інших досліджень.

До інтерпретаційних методів належать генетичний метод аналізу психологічних даних у процесі розвитку - з виокремленням стадій, критичних моментів, суперечностей тощо, а також структурний, системний метод, який передбачає встановлення зв'язків між усіма психічними властивостями індивіда. Останній полягає в реалізації особистісного підходу, коли всі психічні властивості розглядають у цілісній системі.

6. Емпіричні методи: аналіз основних груп. До групи емпіричних методів входять: спостереження і самоспостереження; експериментальні методи; психодіагностичні методи (тести, анкети, питальники, соціометрія, референтометрія, інтерв'ю, бесіда); аналіз продуктів діяльності; біографічний метод; трудовий метод.

Спостереження.Види спостереження: 1.По характеру контакту: безпосереднє; опосередковане.2За умовами діяльності: польове (природне); лабораторне (експериментальне).3. По характеру взаємодії: відкрите або приховане; включене або стороннє.4.  По цілях: випадкове; цілеспрямоване.5По фіксації результатів: констатуюче; що оцінює.6.По впорядкованості діяльності: вибіркове або суцільне (час); довільне або структуроване.

В ході спостереження експериментатор не втручається в психічне явище, що вивчається, а тільки фіксує. Є дві важливі вимоги до спостереження: 1) наявність продуманого плану, 2) фіксація результатів спостереження в щоденнику. Необхідно заздалегідь спланувати що саме і як Ви фіксуватимете в щоденнику.

Експеримент. Основний метод для отримання нових психологічних фактів. Основна відмінність і гідність експерименту в тому, що дослідник може за бажанням викликати якийсь психічний процес або властивість, прослідкувати залежність психічного явища від зовнішніх умов. Проте експеримент може бути застосований не у всякому дослідницькому завданні. Класифікується експеримент на два види: природний і лабораторний. Природний організовується і проводиться в звичайних життєвих умовах, де експериментатор практично не втручається в хід подій, що відбуваються, фіксуючи їх в тому вигляді, в якому вони розгортаються самі по собі. Лабораторний експеримент припускає створення деякої штучної ситуації, в якій властивість, що вивчається, можна краще всього вивчити. Цей вид експерименту виграє в точності результатів, але поступається в ступені відповідностями життю.

За допомогою тестів - а їх уже налічують кілька тисяч - психологи мають змогу перевіряти здібності, навички, уміння, риси характеру й інші властивості особистості з метою добору, контролю, прогнозу, навчання тощо.

Застосування анкет (питальників) допомагає збирати фактичний матеріал, що стосується характеру, змісту та спрямованості думок, оцінок, настроїв людей. Недоліком цього методу є певний суб'єктивізм, неможливість контролювати щирість респондентів (тих, хто відповідає на запитання анкети). Для підвищення рівня імовірності результатів опитування доцільно додатково застосовувати інші методи.

Соціометричний та референтометричний методи забезпечують вивчення стосунків між членами груп, виявляють їхню структуру (лідерів, аутсайдерів тощо) на основі відносно простої процедури вибору одними членами групи інших за параметрами симпатії-антипатії, референтності (стосовно певних цінностей).

Інтерв'ю та бесіда як методи здобуття інформації про особистість, її погляди, самооцінку, ціннісні установки, психічні властивості спираються на попередньо розроблену програму, гнучку стратегію формування запитань залежно від очікуваних та отриманих відповідей. Вони вимагають значної підготовки інтерв'юера, певної майстерності, зокрема здатності викликати довіру до себе, налаштувати людину на відвертість тощо.

Аналіз продуктів діяльності як метод дослідження можливий за наявності об'єктивних (матеріальних або матеріалізованих) наслідків діяльності людини, таких як архівні матеріали, чернеткові записи, щоденники, креслення, варіанти ескізів та малюнків. їх аналіз дає підстави ретроспективно відтворювати закономірності психічної діяльності особистості, її психічні властивості. Приклад застосування цього методу: психолог Б.М. Кедров вивчає науковий архів Д.І. Менделєєва з тих часів, коли хімік створював періодичну систему хімічних елементів та будує на цій основі психологічну теорію наукового відкриття.

Для біографічного методу характерні використання матеріалів, що стосуються особливостей життя людини, її розвитку як особистості, аналіз важливих подій у її дитинстві, юнацтві, навчанні та трудовій діяльності, внаслідок чого реконструюють характерні риси особистості.

Трудовий метод передбачає включення дослідника в конкретну діяльність (професійну, громадську тощо), оволодіння її технологією, входження у відповідну роль з метою вивчення ніби зсередини її закономірностей. Ефективність трудового методу залежить від здатності дослідника до перенавчання, перевтілення, певного артистизму, рефлексії, об'єктивної фіксації дослідних даних тощо.

Бесіда - метод одержання інформації на основі словесної (вербальної) комунікації.Розрізняють гри види бесіди:1) "введення в експеримент";2) "експериментальна бесіда";3) "клінічна бесіда".

7. Самоспостереження як метод наукового пізнання.

На зорі виникнення психології він вважався єдиним, а потім основним. Метод спостереження емпіричних психологічних даних при спостереженні:абo людини за самою собою;абo за внутрішнім планом власних психічних явищ, власного психічного життя.Цей метод побудований на здатності людини усвідомлювати свою особистість, тому застосування його зумовлене рівнем розвитку в особистості самосвідомості. Цей метод можна застосувати до людей, які спроможні зробити самозвіт про зміст власних уявлень, думок тощо. Від дослідника, який користується методом самоспостереження вимагається наявність здатності виконувати діяльність в умовах, які впливають на його емоційну сферу. Дослідник має бути емоційно і соціально зрілою особистістю.Метод інтроспекції використовують при дослідженні інтересів, уявлень, почуттів (психологічних станів, настроїв), у вивчені працездатності, професійної продуктивності тощо. Метод відіграє важливу роль серед інших прийомів у формуванні самосвідомості особистості. Самоспостереження як метод не є однорідним. Деякі психологи виділяють в ньому декілька методів, наприклад, феноменологічне самоспостереження - це метод інтроспекції, розроблений представниками гештальтпсихології.Деякі психологи диференціюють цей метод, виділяючи окремо самоспостереження та інтроспекцію, вказуючи при цьому на різницю функцій, яку виконує експериментатор і піддослідний, а також підкреслюючи, що саме метод інтроспекції є суб'єктивним. Тепер цей метод часто використовують як допоміжний поряд з іншими. Наприклад, при психологічній підготовці спортсмена разом з використанням спеціальних приладів, що фіксують стан спортсмена, пропонують йому розповісти про самопочуття, уявлення про дії перед їхнім виконанням тощо. Метод самоспостереження може набувати форми самозвіту. Деякі психологи вважають самозвіт і похідний від нього метод анамнезу окремими методами.