30 Сприймання мовлення. Центр Брока. Центр Верніке. Афазії.

Формування мови є однією з основних характеристик загального розвитку дитини. Нормально що розвиваються діти володіють хорошими здібностями до оволодіння рідною мовою. Мова стає важливим засобом зв'язку між дитиною та навколишнім світом, найбільш досконалою формою спілкування, властивій тільки людини. Мова - особлива вища психічна функція, що забезпечується головним мозком. Для нормального формування мови необхідно, щоб кора головного мозку досягла певної зрілості,був сформований артикуляційний апарат,збережений слух. Ще одна необхідна умова- повноцінне мовне оточення з перших днів дитини. Мова являє собою одну з вищих складних психічний функцій і має 2 складові:

• Сприйняття звуків мови,розпізнавання власної мови і мови інших людей(слуховий центр), за який відповідає центр Верніке (знаходиться в слуховій корі скроневої частки )

• Відтворення звуків,фраз,слів - мовно-рухова функція, яка забезпечується центром Брока(розташовується в нижніх відділах лобної частки, в безпосередній близькості від проекції в корі мускулатури, що бере участь у мові.)

Центр Брока,або зона Брока – ділянка кори головного мозку названа на честь французького антрополога і хірурга Поля Брока,що відкрив його в 1865 році.що знаходиться в задньонижній частині третьої лобової звивини лівої півкулі,робота якого забезпечується моторна мовлення і переважно пов’язана з фонологічними ти синтаксичними кодифікаціями

Центр Брока – це кінетико-моторний вербальний аналізатор у якому переробляється насамперед пропріоцептивна інформ. При ураженні цього центру виникає так звана афазія Брока (анартричний синдром), яка характеризується неможливістю обєднання окремих мовних рухів в єдиний мовленнєвий акт.

Центр Верніке (сенсорно-мовна зона) – зона кори головного мозку,що бере участь в роботі з інформ. Пов’язаною з вимовою. Вперше її описав німецький невролог Карл Верніке у 1874 році.

Афазія - розлад мовлення, при якому частково або повністю втрачається можливість користуватися словами для вираження думок і спілкування з оточуючими, при цьому функції апарату артикуляції і слуху зберігаються. Афазія підрозділяється на моторну, сенсорну, амнестичну. Афазія може носити стійкий або скороминущий характер.  Моторна афазія характеризується втратою здатності вимови слів, мовлення маловиразною, сповільнене, вимовлювані слова спотворені в результаті ускладнення формування звуків і складів, а також слів.Сенсорна афазія - втрата здатності розуміння мовлення оточуючих. Елементарний слух збережений, але фонемних слух порушений. Унаслідок відсутності слухового контролю порушується і моторна (експресивна) мова. Хворі сенсорною афазією говорять багато, але незрозуміло. Слова вимовляються неправильно. Часто один звук (буква) замінюється іншим - вербальні парафазії. В результаті мовлення незрозумілою і представляє собою потік безглуздих звуків.Амнестична афазія. Найбільш характерною межею цього порушення мовлення є випадання з пам'яті назви предметів. На заміну хворий використовує позначення функції або якості предмету. При амнестичній афазії хворому допомагає підказка. Номінальна афазія - порушення здатності називати слова. Людина повністю усвідомлює, що саме хоче сказати, перед її мисленнєвим зором з'являється відповідна картинка, але хворому важко дати назву предмету чи явищу, тож він пояснює її описово, парафразом, наприклад, кішка - тварина, пухната, живе в домі. Інколи можуть спостерігатися псевдоафазії, наприклад, у хворих істерією. У цьому випадку мовлення втрачається повністю, тоді як хворі з органічною афазією завжди зберігають якісь елементи мовлення.