- •Психіка. Психічний процес. Психічна властивість. Психічний стан.
- •4. Класифікація методів психологічного дослідження за Ананьєвим б.Г.: загальна характеристика.
- •5. Організаційні методи. Методи обробки даних. Інтерпретаційні методи психології.
- •8. Спостереження. Вимоги до процедури одержання й інтерпретації інформації при спостереженні.
- •9. Анкетування та бесіда як методи наукового пізнання.
- •10. Експериментальні методи. Природний (польовий) експеримент. Моделюючий експеримент. Лабораторний експеримент.
- •12. Відображення як властивість матерії.
- •13. Форми допсихічного відображення.
- •14. Функції психіки. Рефлекторність психіки. Активність психіки.
- •15. Історичні підходи розуміння природи психіки (матеріалістичний, ідеалістичний).
- •16. Еволюція психіки. Концепція Леонтьєва - Фабрі. Стадії розвитку психіки.
- •1. Стадія елементарної сенсорної психіки.
- •II. Стадія перцептивної психіки.
- •Елементарна сенсорна психіка. Перцептивна психіка. Стадія інтелекту, або ручного мислення.
- •Відмінність психіки тварин від психіки людини.
- •Поняття про інтегративну діяльність головного мозку.
- •Психофізична проблема: способи розв’язання.
- •Поняття про вроджені й набуті форми поведінки.
- •Реакція. Три елементи реакції (сенсорний, центральний і моторний).
- •Самосвідомість як психічний феномен. Функція самосвідомості.
- •Образ "я" - центральний компонент самосвідомості, його вияви
- •Основні психологічні характеристики свідомості. Функції свідомості
- •Умови виникнення свідомості. Особливості свідомості як вищої форми психічного відображення.
- •Уявлення як вторинний образ.
- •27 Класифікація відчуттів: систематичний і генетичний підходи.
- •28 Загальні якості слухових відчуттів.
- •29 Слухове просторове сприймання.
- •30 Сприймання мовлення. Центр Брока. Центр Верніке. Афазії.
- •31 Вібраційні відчуття. Механізм вібраційних відчуттів.
- •32 Тактильна чутливість. Адаптація до дотику. Сенсибілізація пасивного дотику. Взаємодія зору й дотику.
- •34 Загальні властивості нюхових відчуттів. Адаптація. Самоадаптація й перехресна адаптація.
- •38. Сприймання простору: монокулярний і бінокулярний зір.
- •39. Сприймання часу: основні гіпотези.
- •40. Класифікація процесів і станів уваги.
- •41.Функції уваги.
- •42. Характеристика об'єктів, що привертають і відволікають увагу.
- •43. Специфіка джерел довільної уваги.
- •44.Фактори,що впливають на інтенсивність уваги
- •45. Вплив уваги на психічну діяльність
- •55. Різновиди пам'яті. Форми пам'яті. Короткочасна пам'ять. Довгострокова пам'ять. Основні характеристики. Ейдетична пам'ять. Сутність ейдетичного феномену.
- •56.Залежність запам'ятовування від характеру діяльності, від процесів целепокладання, від установок, мотивації, емоційних реакцій суб'єкта.
- •57. Мислення як предмет міждисциплінарних досліджень.
- •59.Мислення як родова здатність людини
- •60. Види мислення
- •61.Сутність мислення як процесу розв’язання завдань.
- •62. Форми мислення.
- •63. Формування понять. Поняття як основний елемент думки.
- •64. Судження. Умовивід.
- •Функції мови
- •Операції мислення.
- •81. Роль уяви в людській діяльності, її функції.
- •84. Етапи творчої уяви (виникнення творчої ідеї, “виношування” задуму; реалізація задуму).
- •85. Форми уяви (мрія; фантазія; марення, сновидіння; галюцинації). Реалістична уява й фантастична уява.
- •86. Механізми уяви (аглютинація, гіперболізація, загострення, схематизація, типізація).
- •87. Мислення й уява. Зв'язок уяви з усіма сторонами життєдіяльності людини.
- •88. Розвиток уяви в дитячому віці. Л.С.Виготський про розвиток уяви.
- •89. Уявлення про сутність і функції емоцій. Зв'язок емоцій з іншими системами (гомеостатичною, мотиваційною, перцептивною, когнітивною, моторною).
- •90. Характеристики емоційного реагування
- •91. Форми емоцій. Емоційні реакції, емоційні стани й емоційні відношення
- •92. Різновиди почуттів. Вищі почуття. Моральні почуття. Інтелектуальні почуття. Естетичні почуття. Праксичні почуття.
- •93. Почуття й особистість. Емоційність. Емоційна вразливість, емоційна лабільність й імпульсивність.
- •Емоції й пізнавальні психічні процеси.
- •Емоція як реакція на ситуацію й подію. Форми прояву емоцій. Роль «позитивних» й «негативних» емоцій.
- •Функції емоцій.
- •Закон Йеркса-Додсона
- •Характеристика емоцій.
- •99. Воля як реальне й самостійне психічне явище.
- •101. Воля як самоврядування
- •103. Теоретичні підходи до проблеми волі: загальна характеристика.Тут переклад з російської,так що може бути трохи неправильним
- •104. Проблема вольової дії. Ознаки вольової дії.
- •106. Вольові стани. Безвільна поведінка. Співвідношення вольової й емоційної регуляції. Вольове зусилля як один з механізмів вольової регуляції.
- •108. Класифікації вольових якостей (в. І. Селиванов, р. Ассаджіолі, в. В. Нікандров)
27 Класифікація відчуттів: систематичний і генетичний підходи.
Систематична класифікація відчуттів
Розглянемо систематичну класифікацію відчуттів. Ця класифікація було запропоновано англійським фізіологом Ч.Шеррингтоном. Розглядаючи найбільші і значні групи відчуттів, він розділив їх у три основних типи:Інтероцептивне, пропріоцептивне, Екстероцептивне.
пропріоцептивне відчуття відображають рухи та стани тіла та органів(кінестатичні відчуття).
Інтероцептивні відчуття, які сигналізують про стан внутрішніх процесів організму, виникають завдяки рецепторам, які є на стінках шлунку й кишечнику, серця й кровоносної системи тощо внутрішніх органів. Ця найбільш давня і елементарна група відчуттів. Рецептори, сприймають інформацію про стан внутрішніх органів, м'язів тощо, називаються внутрішніми рецепторами. Інтероцептивні відчуття ставляться до найбільш усвідомлюваних і найбільш дифузних відчуттів
Екстероцептивние відчуття (найбільша група відчуттів) Вони доводять до людини інформацію із зовнішнього світу і є основною групою відчуттів, яка зв'язує людину із зовнішнім середовищем. Усю групу прийнято умовно розділяти на дві підгрупи: контактні і дистантні.
Дистантні відчуття відображають чеснот об'єктів, що є на деякій відстані від органів почуттів. До таких відчуттів відносяться слух і зір. Слід зазначити, що нюх, на думку багатьох авторів, займає проміжне становище між контактними і дистантними відчуттями, займає проміжне становище, оскільки нюхові відчуття виникають з відривом від предмета, але водночас молекули, що характеризують запах предмета, із якими відбувається контакт нюхового рецептора, безсумнівно, належать даному предмета. У цьому полягає двоїстість становища, займаного нюхом в класифікації відчуттів.
Контактні відчуття викликаються безпосереднім впливом об'єкта на органи почуттів. Прикладами контактного відчуття є смак і дотик.
Структурно-генетична класифікація відчуттів
Поруч із систематичної класифікацією відчуттів є і структурно-генетична класифікація, інакше кажучи, їхнє ставлення до різним рівням організації та виділення відчуттів, що виникли в різних етапах еволюції і має неоднакову складність своєї будови.
Говорячи про інтероцептивні відчуття, ми відзначали примітивність і дифузність, що близькі до емоційних станів що й важко розподіляти деякі чіткі категорії.
Переходячи до екстероцептивних відчуттів, ми мали змогу відзначити їхнє неоднакову складність. Так, нюхові і смакові відчуття носять значно більше суб'єктивного характеру і зберігають значно більшу зв'язку з емоційними станами (почуттям приємного і неприємного), ніж зорові відчуття (і лише частково, слухові), що відбивають предмети зовнішнього світу, що потенційно можуть протікати, не викликаючи обов'язково емоційних переживань, і носять значно більше об'єктивний, і диференційований характер, відбиваючи форму, величину і просторове розташування діючих на людини предметів. Нарешті, дотикальні відчуття мають двоїстий характер, включаючи до свого складу як примітивні компоненти, близькі до емоційним переживань (наприклад, відчуття тепла, холоду, болю), і складні компоненти (відчуття розмірів, форми, розташування діючих на шкіру предметів).Це змусило дослідників виділити дві форми, чи два рівня відчуттів і за пропозицією англійського невролога Хеда, казати про примітивних -протопатичних і складних -епікритичих відчуттях.
Протопатичні відчуття
Під прототапичними відчуттями прийнято розуміти ті найбільш древні форми відчуттів, котрі носять об'єктивного диференційований характер. Ці відчуття невіддільні від емоційних станів і відбивають з достатньої виразністю об'єктивні предмети зовнішнього світу, вони мають безпосередній характер, далекі від мислення та їх можна розділити на чіткі категорії, які можна було б позначити певними узагальненими термінами.
Епікритичні відчуття
Під епікритичними відчуттями розуміються найвищі види відчуттів, які носять суб'єктивни характер, відділені від емоційних станів, мають диференційовану структуру, відбивають об'єктивні предмети зовнішнього світу.Цей вид відчуттів виник більш пізніх етапах еволюції. Яскравим прикладом цієї категорії є зорові відчуття.
