
- •Конструкції будівель насосних станцій
- •Загальні відомості, класифікація
- •Типи будівель насосних станцій:
- •Основні положення розрахунку та конструювання
- •Залізобетонні труби, шлюзи-регулятори та лотоки
- •Загальні відомості про труби
- •Класифікація труб:
- •Розрахунок та конструювання круглих труб
- •Розрахунок та конструювання труб прямокутного перерізу
- •Шлюзи-регулятори
- •Акведуки та консольні перепади
- •Акведуки
- •1.1.1.Лотоки
- •1.1.2.Прольотні будови
- •1. Балочна схема
- •1.1.3.Проміжні опори та фундаменти
- •Консольні перепади (водоскиди)
- •Розрахунок та конструювання акведуків та консольних перепадів
- •Залізобетонні резервуари
- •Загальні відомості про резервуари
- •Круглі (циліндричні) резервуари
- •1.1.4.Розрахунок стінки круглого резервуару від тиску рідини
- •1.1.5.Розрахунок стінки круглого резервуару від тиску ґрунту
- •Прямокутні резервуари
- •Кріплення скосів каналів та земляних гребель
- •Конструктивні схеми кріплення скосів
- •1.1.6.Бетонні облицювання
- •1.1.7.Залізобетонні облицювання
- •Збірні залізобетонні плити для кріплення скосів
- •Стики бетонних та залізобетонних облицювань
- •Особливості розрахунку облицювань
Акведуки та консольні перепади
Акведуки
Акведук (від лат. водогін) – це гідротехнічна споруда, яка призначена для транспортування води через річки, яри, дороги та інші перешкоди. По конструктивній схемі акведуки подібні до мостів, тому їх часто називають мостами-водоводами.
Акведук складається з лотока, пролітної будови, проміжних та берегових опор, а також фундаментів. Можуть бути монолітними, збірними та збірно-монолітними.
1.1.1.Лотоки
За конструктивними ознаками лотоки бувають закритого типу у вигляді одно- (рис. 12.1.а) або двоконтурної (рис. 12.1.б) труби прямокутного перерізу (при невеликих витратах води), або відкритого типу різної форми (рис. 12.1.в-ж).
Розміри поперечного перерізу лотока визначають гідравлічним розрахунком, а товщину стінок і днища визначають розрахунками на міцність та тріщиностійкість.
Товщина монолітних стінок 12…40 см, збірних – 8…20 см.
Часто лотоки проектують таким чином, щоб вони сприймали навантаження не лише в поперечному, але і в поздовжньому напрямку, тобто виконували одночасно і функцію прольотної будови.
Рис. 12.1. Форми поперечного перерізу монолітних (а – е) та збірних (є, ж) лотоків: 1 – лоток, 2 – опора, 3 – стяжки (через 1,5…2,0м),
4 – збірні балки, 5 – балки-стінки, 6 – плита-днище
1.1.2.Прольотні будови
Сприймають зусилля, які виникають в акведуці у поздовжньому напрямку.
Залежно від розмірів і характеру перешкод, використаних конструкцій, геологічних та інших умов прольотні будови виконують за наступними схемами:
1. Балочна схема
з розрізними балками: використовується, як правило, для збірних акведуків, найбільш прості в конструктивному плані, L ≤ 10 м (рис. 12.2.а), для збільшення всіх або окремих прольотів доцільно посилювати однопролітні балки шпренгелями або фермами (рис. 12.2.б-в);
з нерозрізними балками: L = 15…20 м (рис. 12.2.г)
з консольними балками: при одній консолі Lc1 = 0,41·L, при двох консолях Lc2 = 0,35·L (рис. 12.2.д)
2. Арочна схема: застосовується при відносно не широких 30…40 м, але глибоких перешкодах з міцними схилами (рис. 12.3.а)
3. Рамна схема: використовується при монолітних акведуках, при такій схемі конструкція чутлива до просідання опор (рис. 12.3.б).
Р
ис.
12.2. Балочні прольотні будови акведуків:
а) з розрізними балками; б), в) з розрізними балками посиленими шпренгельними фермами та арочною фермою;
г) з нерозрізними балками;
д) з консольними балками
Рис. 12.3. Арочна (а) та рамна (б) прольотні будови акведуків
1.1.3.Проміжні опори та фундаменти
Залежно від розмірів лотока, висоти опор, геологічних умов та конструкції акведука проміжні опори виконують у вигляді:
окремих двохконсольних стояків – рис. 12.4.а,
рам (одно- або двоярусних; одно- або багатопрольотних) – рис. 12.4.б-г,
паль-стояків – рис. 12.4.д,
суцільних стін – рис. 12.4.е.
Фундаменти виконують окремими (стовпчастими) в збірному та монолітному варіанті, монолітними стічковими або пальовими.
В кожному випадку конструкцію опор та фундаментів приймають на основі техніко-економічного порівняння різних варіантів.