- •2. Особливості функціонування моралі
- •3. Етика в системі гуманітарних дисциплін. Історія етичних учень.
- •4. Методологічні орієнтири в історико-етичному дослідженні.
- •6. Природа моралі: основні підходи до вирішення проблеми
- •7. Структура моральної свідомості
- •8. Добро – провідна ідея моральної свідомості
- •9. Моральне зло, його походження і сутність
- •9. Совість – центральний чинник моральної самосвідомості людини
- •10. Моральна свідомість
- •11. Категорії етики
- •12.Принципи етики.
- •13. Честь і гідність людини.
- •14. Щастя як категорія моральної свідомості
- •15. Етично-філософські системи стародавньої Індії. Ведичний період.
- •16. Морально-етичні принципи буддизму.
- •17. Етичне вчення джайнізму.
- •18. Моральна метафізика конфуціанства.
- •19. Даосизм - етика природо відповідного не діяння.
- •20. Моїзм - етика всезагальної любові
- •21. Легізм – етика тотальної влади
- •22. Етика в ранній античний період – загальна характеристика
- •23. Етика Демокріта
- •24. Етичний релятивізм софістів
- •25. Етичний абсолютизм Сократа
- •26. Гедоністична етика школи кіренаїків
- •27. Етика аскетизму школи Кініків
- •28. Класична антична естетика: загальна характеристика
- •29. Етична концепція Платона
- •30. Індивідуалістична етика Платона.
- •31. Соціальна етика Платона
- •32. Етика Арістотеля, вчення Арістотеля про щастя.
- •33. Учення про дружбу
- •34. Етика Епікуреїзму
- •35. Епікур та Епікурейство.
- •36. Теорія щастя Епікура.
- •37. Етика стоїцизму.
- •38. Образ стоїстичного мудреця.
- •39. Основи християнської моралі.
- •40. Етична доктрина Августина Блаженного.
- •41. Моральна філософія Фоми Аквінського
- •42. Етика погляди доби Відродження. Гуманізм.
- •43. Особливості етики Нового часу
- •44. Натуралістична етика Тома Гоббса
- •45.Етичний релятивізм б.Спінози
- •46. Етичні ідеї Європейського Просвітництва
- •47. Проблема загальний підстав моралі д.Юма
- •48. Діячі французького просвітницького руху про мораль (п. Гольбах, ш. Монтеск’є, Вольтер).
- •49. Вчення про чуттєву природу людини ж.-ж. Руссо
- •50. Мораль як вияв духовності людської природи (за Ляйбніцом)
- •51. Кант про свободу
- •52. Етичний абсолютизм Канта
- •53. Етична система і.Канта
- •54. Етична концепція г. Гегеля
- •55. Етика альтруїзму л. Фоєрбаха
- •57. Еволюціоністська етика г. Спенсера
- •58. Етика позитивізму
- •59. Етика утилітаризму.
- •60. Етика прагматизму
- •61. Песимістична концепція Шопенгауера.
- •62. Вчення про світову волю а.Шопенгауера.
- •63. Критика моралі Ніцше.
- •64. Ніцше як історик моралі.
- •65. А.Бергсон про два джерела моралі.
- •66. Етичні ідеї психоаналізу
- •67. Неофройдизм: к.Юнг та е.Фромм
- •69. Етичні пошуки в екзистенціалізмі
- •70. Засновник екзистенціалізму с.Кіркегор : основні ідеї
- •72. Вчення про абсурд а.Камю.
- •73. Проблема морального вибору і свободи особистості.
- •74. Страх смерті та сенс життя
- •75. Честь і гідність
- •76. Моральний конфлікт й оптимальні шляхи його розв'язання.
- •77. Моральна відповідальність: сутність і специфіка.
- •78. Моральна регуляція. Золоте правило моралі
- •79. Моральний вчинок. Вибір вчинка.
- •80. Самовиховання. Самоконтроль. Самоорганізація.
- •81. Мораль і мистецтво.
- •82.Проблема свободи волі в етиці.
- •83. Етичний аспект ідеї безсмерті людини.
- •84.Співвідношення моралі і політики.
- •85.Проблеми професійної етики.
- •87.Справедливість - категорія моральної свідомості.
- •88.Мораль і глобальні проблеми сучасності.
- •89. Мораль та релігія.
- •90. Проблеми морального виховання та самовиховання.
- •91. Щастя як категорія моральної свідомості
- •93. Роль звичаїв у моральній культурі народу
- •94. Сенс життя та проблема етичної творчості
- •95. Аскетизм і його моральний потенціал
- •96. Етика та етикетє
- •Альтруїзм як принцип моральної свідомості
- •98. Моральні мотиви і ціннісні орієнтації
- •100. Співвідношення моралі і філософії
10. Моральна свідомість
— вираження ідеального прийнятого, яке всі повинні наслідувати.
Моральна свідомість є складовою частиною суспільної свідомості та, як така, характеризується всіма притаманними їй ознаками. Вона є людською формою відображення і духовного освоєння дійсності. Вона ґрунтується на суспільних відносинах, соціальному бутті і носить об'єктивний характер. Розвиток соціального буття обумовлює зміни і розвиток моральної свідомості. Як і в цілому суспільна свідомість, моральна свідомість характеризується наявністю відносної самостійності розвитку.
Рівні, моральна свідомість носить багаторівневий характер, включаючи такі рівні:
буденна моральна свідомість система елементарних норм моральності, що ввібрала в себе сформований протягом віків і тисячоліть елементарні правила людського гуртожитку, соціальне призначення яких полягає у тому, щоб охороняти членів суспільства від різних ексцесів, що загрожують життю, здоров'ю, безпеці і благополуччю людей, таких, як не убий, не кради, не здійснюй насильства, шахрайства, наклепів, турбуйся про батьків, виховання дітей, поважай старших, будь чемним з іншими тощо6; теоретична моральна свідомість, що включає теорії моралі, які обґрунтовують необхідність певної поведінки, розкривають сутність і зміст етичних категорій, формулюють моральні ідеали і цілі; на одному рівні з буденною моральною свідомістю знаходяться моральна психологія, яка ввібрала в себе прості норми моральності, існуючі в думках, почуттях, ціннісних орієнтаціях, що вкоренилися в народі; на вищому рівні моральної свідомості знаходиться моральна ідеологія — теоретично обґрунтована, практична моральна свідомість, теоретичні висновки етики, визнані правильними і необхідними, якими, взявши на озброєння, керуються люди. Важливим елементом моральної свідомості є Моральна самосвідомість — специфічна характеристика людини, соціальної групи, що знаходить свій вираз у виділенні ними себе у моральному бутті, своїй моральній самооцінці.
11. Категорії етики
Категорії етики – фундаментальні поняття, які виражають специфіку моралі, моральних стосунків, моральної діяльності під кутом зору співвідношення в них добра і зла. Етичні категорії – форми пізнання моралі, моральної свідомості, моральної діяльності. Етичні категорії добра і зла охоплюють явище моралі в цілому, слугують підставою моральної оцінки конкретних явищ. Які б інші категорії етики ми не розглядали, вони тим чи іншим чином пов’язані з категоріями добра як морального ідеалу. Це значить, що моральність як певне дійсне явище людського життя укорінена у тому змісті та в тій спрямованості, що визначаються добром. Добро, ідеал визначають зміст усіх інших категорій, конкретизуються в них.Етична категорія справедливості стосується конкретного співвідношення добра і зла; це характеристика моральної міри у людських відношеннях.Етична категорія обов’язку охоплює сферу моральних вимог суспільства до людини та, з іншої сторони, їх виконання людиною, усвідомлення людиною відповідальності за свої вчинки.Етичні категорії честі та гідності охоплюють сферу самосвідомості особистості, оцінку її з боку суспільства, самоповагу.Етична категорія совісті (сумління) охоплює найбільш інтимну сферу самоконтролю та самооцінки поведінки особистості.
