Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Факультет української філології та журналістики

Кафедра історії української літератури та компаративістики

Дипломна робота

Спеціаліста

з теми: «ГУМАНІСТИЧНИЙ ІДЕАЛ У ПРОЗІ ГРИГОРА ТЮТЮННИКА: ІДЕЙНА ПРОБЛЕМАТИКА»

Виконала: студентка 5 курсу 51 ур групи

спеціальності 7.02030301 Українська мова

і література

Войтенко Юлія Анатоліївна

Керівник:

Атаманчук В. П., кандидат філологічних наук,

доцент кафедри української літератури та

компаративістики

Рецензент:

Кшевецький В. С., кандидат філологічних наук,

доцент кафедри германських мов і зарубіжної

літератури

Кам’янець-Подільський – 2013 року

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ХУДОЖНЯ СПАДЩИНА ГРИГОРА ТЮТЮННИКА У НАУКОВИХ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ.........................7

Висновок до розділу……………………………………………………...24

РОЗДІЛ 2. ГУМАНІСТИЧНЕ ОСЯГНЕННЯ СВІТУ В ПОВІСТЯХ ТА ОПОВІДАННЯХ ПИСЬМЕННИКА…………………………………………25

2.1. Автобіографічні повісті Гр. Тютюнника…………………………..25

2.2. Герой Тютюнника у світі кохання та специфіка його художнього

зображення ………. ... ………………………………………………….

2.3. Сатиричне викриття негативних морально-соціальних явищ у

творах митця………………………………………………………

Висновок до розділу………………………………………………………49

РОЗДІЛ 3. КАТЕГОРІЯ ДУХОВНОСТІ У НОВЕЛІСТИЦІ ПИСЬМЕННИКА………………………………………………………………51

3.1. Особливості відображення народного характеру у творах

Григора Тютюнника……………………………………………

3.2. Морально-етичні цінності героїв новел…………………………….59

Висновок до розділу………………………………………………………..

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..71

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….76

ВСТУП

Актуальність теми. Українська художня проза 60-70–х років ХХ століття викликає значний інтерес з боку дослідників. Бурхливий розвиток літератури цього періоду, її насиченість пошуками нових жанрових форм і збагачення новим змістом становлять предмет критичних дискусій. У сучасному українському літературознавстві відчутною є тенденція до концептуального осмислення літератури «шістдесятників», її природного розвитку. Тому, постає необхідність ґрунтовного дослідження творчості багатьох письменників-шістдесятників, зокрема Григора Тютюнника (1931-1980).

Гр.Тютюнник є одним з найталановитіших українських прозаїків ХХ століття. Ще за життя він зазнав всенародного і міжнародного визнання. Майстер у жанрі малих форм (оповідання, новела) та оригінального стилю, творець літературного типу "дивака", тонкий психолог, Гр.Тютюнник звертався до проблем, що є частково актуальними й сьогодні. Творчий доробок цього письменника заслуговує на окреме дослідження специфіки його прозової майстерності.

Як відомо, перші спроби літературно-критичних студій, наукових узагальнень щодо художньо-естетичних пошуків Гр.Тютюнника були зроблені ще за життя письменника і чи не вперше тоді була акцентована висока майстерність його психологізму. Проте на той час домінували тенденції до типологічної співвіднесеності художніх відкриттів українського письменника з тенденціями розвитку російської, прибалтійських та інших літератур.

Після смерті Григора Тютюнника відчутним було якісне зростання літературознавчого інтересу до його творчого надбання, що виявилось у прагненні до осмислення його світобачення, світовідчуття, світоглядної спрямованості (праці В.Дончика [13], М. Слабошпицького [41; 42; 43], М. Стеблини [44], Л.Мороз [34], М. Новикової [37], А.Шевченко [54; 55], Н. Зборовської [19], М. Малиновської [28; 29] та ін.). І хоча тютюнникознавство не мало чітко визначеної науково-дослідної стратегії, ті чи інші аспекти творчості Гр.Тютюнника були об'єктом досліджень (Г.Гримич, В.Даниленко, Н.Заверталюк, І.Захарчук, Л.Мороз). Підставою для дослідження є не розкриті багатогранні можливості прози Гр.Тютюнника, його роль у збагаченні художньо-естетичних можливостей української літератури.

Мета дослідження – зосередження на розгляді прози Григора Тютюнника, проблематиці творів різних жанрів, визначення їх ролі у розвитку і збагаченні української прози.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

– опрацювати літературознавчі дослідження, присвячені творчості Григора Тютюнника;

– визначити роль та місце прози письменника у контексті української літератури;

– дослідити значення гуманізму в повістях і оповіданнях Тютюнника;

– з’ясувати особливості втілення категорії духовності у новелістиці

митця;

– проаналізувати художні особливості творів Гр. Тютюнника.

Об'єктом дослідження є творчість Гр.Тютюнника – новели, оповідання, повісті, (щоденникові записи Гр.Тютюнника, спогади сучасників про нього), які дають можливість простежити послідовну еволюцію письменника як майстра «тонкого письма». З метою визначення своєрідності індивідуального стилю Гр.Тютюнника в процесі порівняльного аналізу залучено твори інших письменників, як українських, так і російських (В.Близнеця, В.Богомолова, О.Гончара, Є.Гуцала, В.Шукшина).

Предметом дослідження є гуманістичний ідеал у прозі Гр. Тютюнника та проблематика його творів.

Методи дослідження формувались на основі жанрової своєрідності малої прози письменника (Безкоровайна О.), життєвого і творчого шляху (Шевченко А., Гуляк А., Кейда Ф., Мороз Л.), стильових тенденцій творчої манери (Мовчан Р.).

Теоретичною базою роботи слугували естетично-функціональний та психологічний методи, які розкривали важливість підходу до глибокого й детального зображення внутрішнього світу героїв Гр.Тютюнника: їх думок, бажань, мрій, переживань, що складають сутнісну рису естетичного світу творів письменника; рецептивний метод характеризується особистісним сприйманням читача під час прочитання художнього твору, внаслідок чого текст набуває свого значення в процесі взаємодії з роботою свідомості читача; порівняльно-історичний метод, який не тільки констатує впливи одного митця на іншого, а й сприяє осягненню їх творчості між регіонами за умови збереження національної своєрідності та індивідуального стилю.

Елементи наукової новизни одержаних результатів полягають у дослідженні гуманістичного ідеалу у творчості Гр. Тютюнника, зосередженні уваги на внутрішньому світові героїв, їх внутрішній мові, психологізмі, самоаналізі.

Практичне значення одержаних результатів. Основні положення та висновки роботи можуть бути використані вчителями-словесниками в курсах української літератури, у спецкурсах та спецсемінарах, студентами при написанні курсових робіт.

Апробація результатів дослідження. Дипломну роботу обговорено на засіданні кафедри історії української літератури та компаративістики Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Результати дослідження апробовано на студентській науковій конференції Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка 17– 18 квітня 2013 року.

Структура і обсяг дипломної роботи. Складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Її зміст викладений на 80 сторінках. Список використаних джерел складає 61 позицію.