Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1 частина психод.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
61.18 Кб
Скачать

10. Назвіть класифікацію спостереження. С. 28-30

В залежності від позиції спостерігача в досліджуваному середовищі виокремлюють два види спостережень:

- включене, коли має місце особиста участь дослідника в

досліджуваній ним діяльності. При цьому інші люди

переважно вважають його учасником подій, а не

спостерігачем;

- стороннє, коли подія відбувається без безпосередньої участі в

ній спостерігача, діючого ніби то „з боку".

З а характером взаємодії з об'єктом існують наступні види :

- приховане, при якому люди не знають, що за ними

спостерігають (психолог при цьому „замаскований" під звичайного

учасника подій, тобто його поведінка для оточуючих повністю

відповідає очікуванням в даній ситуації, не викликаючи підозр, або ж він спостерігає за ними опосередковано, „ззовні", використовуючи, наприклад приховану відеокамеру);

- відкрите, при якому люди повідомлені, про те. що за ними

спостерігають. Переважно через якийсь час вони звикають до присутності психолога і починають вести себе більш природно.

В залежності від об'єкта спостереження розрізняють два види:

- зовнішнє спостереження за поведінкою інших людей;

- інтроспекція (від лат. „дивлюсь всередину", „вглядаюсь"),

тобто самоспостереження.

Стосовно часу дослідження розрізняють спостереження:

- одноразове, проводиться тільки один раз;

- періодичне, здійснюється на протязі певних проміжків часу;

- лонгітюдне, характеризується особливою тривалістю,

постійністю контакту дослідника і об'єкта на протязі певного часу.

За характером сприймання спостереження може бути:

- суцільне - дослідник звертає свою увагу в рівній мірі на всі

доступні йому об'єкти;

- вибіркове - дослідника цікавлять тільки певні параметри чи

типи поведінкових реакцій (наприклад, такі як частота проявів

агресії, час взаємодії матері і дитини на протязі дня)

За характером реєстрації даних спостереження поділяють на:

- констатуюче, де завдання дослідника - чітко зафіксувати

наявність і характерис. значимих форм поведінки, зібрати факти;

- оцінююче, в якому дослідник порівнює факти за ступенем

їх вираження в будь-якому діапазоні.

За ступенем стандартизованості процедур виокремлюють:

- вільне чи пошукове спостереження, яке хоч і пов'язане з

певною метою, зате позбавлене чітких обмежень у виборі того, на що потрібно звертати увагу, які моменти фіксувати. Спостереження такого виду переважно застосовується на ранніх стадіях наукової роботи;

структуроване чи стандартизоване спостереження. В хор даного дослідження події, які відбуваються фіксуються без найменших відступів від раніше розробленої програми. При цьому чітко визначені правила спостереження, визначений зміст дослідницьких дій, введені єдині засоби реєстрації і аналізу даних.

11. Які етапи при цьому можна виокремити? с.30-31

Традиційно виокремлюють наступні етапи наукової спостереження:

1) визначення мети спостереження (для чого, навіщо вони

здійснюється?);

2) вибір об'єкта дослідження (який індивід чи група підлягає

вивченню?);

3) уточнення предмета дослідження (які саме сторони

поведінки розкривають зміст досліджуваних психічних

феноменів?);

4) планування ситуацій спостереження (в яких випадках чи

яких умов предмет дослідження розкриває себе найбільш

виразно?);

5) вибір способу спостереження, який найменше впливає і

об'єкт і в найбільшій мірі забезпечує збір необхідної

інформації (як спостерігати?);

6) встановлення тривалості загального часу досліджень

кількості спостережень (як довго спостерігати?);

7) вибір способів реєстрації досліджуваного матеріалу

(; вести записи?);

8) прогнозування можливих помилок спостереження та пошук

можливостей їх запобігання;

9) здійснення сеансу попереднього, пробного спостереження,

необхідного для уточнення дій попередніх етапів і

виявлення організаційних недоліків;

10) виправлення програми спостереження;

11) етап проведення спостереження;

12) обробка та інтерпретація отриманої інформації.

Процес ефективного спостереження неможливий без штучного виокремлення із загального ходу подій певних одиниць активності об'єкта. Мається на увазі позначення того, що він робить в даний момент, яким чином це робить. Схожі одиниці активності виражаються за допомогою звичайних слів чи наукової термінології. Вони реєструються в протоколі спостереження.