- •1.Назвіть вимоги, що ставляться до методів психологічної науки. С.9 – 11/
- •2.Розкрийте структуру методів наукової психології.- с. 11
- •3. Охарактеризуйте групу організаційних методів: порівняльний, лонгітюдний, комплексний.С. 11- 12
- •4.Дайте характеристику емпіричних методів: основних і допоміжніих. С. 12
- •5.Розкрийте суть методу обробки даних (кількісного та якісного аналізу).
- •6.Проаналізуйте етапи психологічного дослідження. С. 13
- •7.Дайте характеристику метода спостереження с. 24-25
- •8.Назвіть основні особливості методу спостереження
- •9.Проаналізуйте існуючі види спостереження. С.28
- •10. Назвіть класифікацію спостереження. С. 28-30
- •11. Які етапи при цьому можна виокремити? с.30-31
- •12.Яким чином реєструються результати спостереження? 31-32
- •13. Охарактеризуйте експеримент як метод емпіричного дослідження в психології. С.35-37
- •14. Проаналізуйте особливості експерименту як методу досліджень .
- •15. Назвіть можливі помилки під час організації експерименту? Яким чином їх можна уникнути? с. 41-42
- •16.Як правильно провести експериментальне дослідження? 40
- •17. Дайте пояснення, чим відрізняється тестування від експерименту?
- •18. В чому полягають основні особливості тестування. С. 45
- •19. Які характерні якості вимірювання вам відомі? Про що інформують дослідника значення коефіцієнтів кожної з них?
- •20.Назвіть відомі вам різновиди тестів та охарактеризуйте їх. 46
10. Назвіть класифікацію спостереження. С. 28-30
В залежності від позиції спостерігача в досліджуваному середовищі виокремлюють два види спостережень:
- включене, коли має місце особиста участь дослідника в
досліджуваній ним діяльності. При цьому інші люди
переважно вважають його учасником подій, а не
спостерігачем;
- стороннє, коли подія відбувається без безпосередньої участі в
ній спостерігача, діючого ніби то „з боку".
З а характером взаємодії з об'єктом існують наступні види :
- приховане, при якому люди не знають, що за ними
спостерігають (психолог при цьому „замаскований" під звичайного
учасника подій, тобто його поведінка для оточуючих повністю
відповідає очікуванням в даній ситуації, не викликаючи підозр, або ж він спостерігає за ними опосередковано, „ззовні", використовуючи, наприклад приховану відеокамеру);
- відкрите, при якому люди повідомлені, про те. що за ними
спостерігають. Переважно через якийсь час вони звикають до присутності психолога і починають вести себе більш природно.
В залежності від об'єкта спостереження розрізняють два види:
- зовнішнє спостереження за поведінкою інших людей;
- інтроспекція (від лат. „дивлюсь всередину", „вглядаюсь"),
тобто самоспостереження.
Стосовно часу дослідження розрізняють спостереження:
- одноразове, проводиться тільки один раз;
- періодичне, здійснюється на протязі певних проміжків часу;
- лонгітюдне, характеризується особливою тривалістю,
постійністю контакту дослідника і об'єкта на протязі певного часу.
За характером сприймання спостереження може бути:
- суцільне - дослідник звертає свою увагу в рівній мірі на всі
доступні йому об'єкти;
- вибіркове - дослідника цікавлять тільки певні параметри чи
типи поведінкових реакцій (наприклад, такі як частота проявів
агресії, час взаємодії матері і дитини на протязі дня)
За характером реєстрації даних спостереження поділяють на:
- констатуюче, де завдання дослідника - чітко зафіксувати
наявність і характерис. значимих форм поведінки, зібрати факти;
- оцінююче, в якому дослідник порівнює факти за ступенем
їх вираження в будь-якому діапазоні.
За ступенем стандартизованості процедур виокремлюють:
- вільне чи пошукове спостереження, яке хоч і пов'язане з
певною метою, зате позбавлене чітких обмежень у виборі того, на що потрібно звертати увагу, які моменти фіксувати. Спостереження такого виду переважно застосовується на ранніх стадіях наукової роботи;
структуроване чи стандартизоване спостереження. В хор даного дослідження події, які відбуваються фіксуються без найменших відступів від раніше розробленої програми. При цьому чітко визначені правила спостереження, визначений зміст дослідницьких дій, введені єдині засоби реєстрації і аналізу даних.
11. Які етапи при цьому можна виокремити? с.30-31
Традиційно виокремлюють наступні етапи наукової спостереження:
1) визначення мети спостереження (для чого, навіщо вони
здійснюється?);
2) вибір об'єкта дослідження (який індивід чи група підлягає
вивченню?);
3) уточнення предмета дослідження (які саме сторони
поведінки розкривають зміст досліджуваних психічних
феноменів?);
4) планування ситуацій спостереження (в яких випадках чи
яких умов предмет дослідження розкриває себе найбільш
виразно?);
5) вибір способу спостереження, який найменше впливає і
об'єкт і в найбільшій мірі забезпечує збір необхідної
інформації (як спостерігати?);
6) встановлення тривалості загального часу досліджень
кількості спостережень (як довго спостерігати?);
7) вибір способів реєстрації досліджуваного матеріалу
(; вести записи?);
8) прогнозування можливих помилок спостереження та пошук
можливостей їх запобігання;
9) здійснення сеансу попереднього, пробного спостереження,
необхідного для уточнення дій попередніх етапів і
виявлення організаційних недоліків;
10) виправлення програми спостереження;
11) етап проведення спостереження;
12) обробка та інтерпретація отриманої інформації.
Процес ефективного спостереження неможливий без штучного виокремлення із загального ходу подій певних одиниць активності об'єкта. Мається на увазі позначення того, що він робить в даний момент, яким чином це робить. Схожі одиниці активності виражаються за допомогою звичайних слів чи наукової термінології. Вони реєструються в протоколі спостереження.
