5.Розкрийте суть методу обробки даних (кількісного та якісного аналізу).

До цих методів належать кількісний (статистичний) і якісний аналіз. Прикладом застосування кількісного аналізу є визначення середніх величин та міри розсіювання, коефіцієнтів кореляції, факторний аналіз, побудова графіків, гістограм, схем, таблиць, матриць тощо. Якісний метод передбачає аналіз і синтез отриманих даних, їх систематизацію та порівняння з результатами інших досліджень.

6.Проаналізуйте етапи психологічного дослідження. С. 13

Процес психологічного дослідження складається з ряду етапів:

• підготовки дослідження;

• збирання емпіричних даних;

• обробки отриманих матеріалів;

• інтерпретації фактичних даних і формулювання висновків.

На підготовчому етапі вивчається стан досліджуваної

проблеми, проводяться попередні спостереження, бесіди, анкетування, визначається мета й завдання дослідження. Важливим елементом цього етапу стає гіпотеза - уявлення про очікуваний результат дослідження.

Усі вихідні моменти зумовлюють планування дослідження, вибір контингенту та кількість досліджуваних, місця і часу проведення дослідів, технічне оснащення, отримання попередніх експериментальних даних, форми протоколів, план кількісної (статистичної) та якісної обробки й інтерпретації даних.

На етапі збирання фактичних даних використовують емпіричні методи (експеримент, спостереження, тестування, бесіди тощо). Це саме дослідження. Експериментальні дані фіксуються в протоколі, що має бути достатньо повним і цілеспрямованим, включаючи реєстрацію усіх необхідних параметрів експериментальної ситуації та психічних властивостей.

Етап обробки даних передбачає кількісний та якісний аналіз і синтез зафіксованих даних, які дають можливість виявити існуючі зв'язки і закономірності.

В обробці матеріалу визначають наступні моменти:

• первинний аналіз, тобто аналіз кожного окремого

зафіксованого факту;

• первинний синтез, тобто встановлення зв'язків між даними

первинного аналізу та висунутою раніше гіпотезою;

• порівняльний (вторинний) аналіз, тобто відокремлення тих

фактів, що постійно повторюються;

• вторинний синтез, тобто об'єднання цих фактів, порівняння

їх з гіпотезою та пошук суттєвих закономірностей.

На останньому етапі дослідження здійснюється інтерпретація даних та формулюються висновки. Цей етап дає можливість пояснити отримані дані на основі психологічних теорій, виявити правильність чи хибність гіпотези. Виявляються нові питання та проблеми, на основі яких формується дослідження.

7.Дайте характеристику метода спостереження с. 24-25

Слід зазначити, що будь який метод емпіричного дослідження включає елементи спостереження за об'єктами з метою вивчення їх специфіки та змін. Даний метод базується на двох основних принципах:

• принцип пасивності суб'єкта пізнання (відмова втручатися

в досліджувані процеси для збереження природності їх

протікання);

• принцип безпосередності сприймання (обмеження

можливості отримання даних в межі наочно представленої

ситуації теперішнього часу, тобто спостерігається переважно

те, що відбувається „тут і тепер").

В психології під спостереженням розуміють метод вивчення психічних особливостей індивідів на основі фіксації проявів їхньої поведінки.

Спостереження - метод тривалого, планомірного, цілеспрямованого опису психічних особливостей людини, що проявляються в її діяльності та поведінці, на основі їх безпосереднього сприймання.

Неможливо спостерігати внутрішні, суб'єктивні сутності мислення, уяви, волі, темпераменту, характеру, здібностей тощо, без конкретних зовнішніх проявів. Предметом спостереження слугують вербальні та невербальні акти поведінки, які проявляються в певній ситуації чи в певному середовищі. Саме вони, виокремлені та зареєстровані належним чином, стають характеристиками інтелектуального й особистісного розвитку, динаміки досягнень, виразності станів тощо.

Так, досліджуючи людей, експериментатор може спостерігати:

• мовну діяльність (зміст, послідовність, тривалість, частоту,

спрямованість, інтенсивність тощо);

• експресивні реакції (виразність рухів обличчя, тіла);

• положення тіла в просторі (пересування, нерухомість,

дистанцію, швидкість, спрямованість рухів тощо);

• фізичні контакти (торкання, поштовхи, удари, передачі,

спільні зусилля тощо).

При цьому дуже багато залежить від спостережливості дослідника — здатності помічати суттєві, характерні, в тому числі й малопомітні властивості предметів і явищ. Без розвитку в собі такої якості неможливе ефективне виконання дослідницької діяльності. Однак справа тільки цим не обмежується.

Якщо, наприклад, достатньо спостережлива людина подивиться навколо, без певної мети спостереження ніяк не фіксуючи його результати, то вона лише побачить велику кількість людей і стане свідком різних подій. Зібрану нею інформацію не можна буде розглядати як доказ чи заперечення фактів, закономірностей, теорій. Така людина багато бачила і чула, але не вела спостереження в повному розумінні цього слова.