3.Умови походження людини та її свідомості. Сутт.Ва різниця психіки тварини і людини.

4. Поняття про діяльність, її основні види та структуру. Вміння, навички,звички їх види та роль в діяльності.

В загальній психологічній структурі діяльності виділяють:

• Мету – це результат на який діяльність спрямована, без мети не може бути свідомомї діяльності (Цілі людиною завжди усвідомлені і вони залежать від умов життя і від індивідуального розвитку людини);

• Мотив – це спонукальна причина дій, діяльності і вчинків людини, мотивами можуть бути потреби, інтереси, почуття ,ідеали, переконання тощо. Поведінка і діяльність завжди полімотивована.

Від характеру мотивів залежить ефективність діяльності. Розрізняють мотиви за силою, за змістом і за характером усвідомлення.(бувають мотиви усвідомлені, частково усвідомлені і зовсім не усвідомлені людиною).

Мотиви завжди пов′язані з цілями і взаємообумовлені. Мета завжди залежить від мотиву. Мета і мотив можуть збігатися а можуть і ні.

Також входить – дія – це акт діяльності і основний елемент структури. Дія завжди спрямована на виконання простих задач. Розрізняють дії практичні (їх можна спостерігати) і розумові (в умі).

Рухи – це зовнішні і внутрішні тілесні акти, з яких складається кожна практична дія.

Операції – це автомотизовані клмпоненти дій. Змінюються умови діяльності і відповідно змінюється операція.

Освоєння діяльності.

Освоєння відбувається протягом деякого часу. Одна із важливих умов освоєння є знання (розуміння як це виконується). Друга умова – це вміння визначаим як основане на знаннях, засвоєний суб′єктом засіб виконання дій.

В холі освоєння діяльності у людини формуються навички – це компонент вмінь, це часткова автоматизована дія. Навички завжди полегшують виконання діяльності.

Розрізняють такі види навичок: моторні (рухливі – ходьба). Сенсорні (спостереження, обстеження об′єкта), інтелектуальні ( розумова праця).

Звичка – це дія чи елемент поведінки виконання яких стало потребою. ( Це автоматизована дія виконання якої стало потребою).розрізняють позитивні і негативні звички.

Фізіологічною основою навичок і звичок є динамічний стереотип тобто сиситема тмчасових нервових зв′язків у корі.

Формування умінь і навичок.

Формування потребує ряд умов: по – перше це об′єктивні умови, які від людини не залежить ( робоче місце, знаряддя, методика навчання, правильна організація прав керівником тощо); суб′єктивні умови,які залежать від людини що навчається:

• Вікові та індивідуальні особливості людей,

• Зацікавленість дитиною діяльністю і свідоме відношення до неї;

• Усвідомлення суб′єктом власних досягнень, недоліків, помилок та їх причин.

Стадії вироблення умінь і навичок.

1 фаза:

1. Формування знань у дитини хляхом пояснення алгоритму процесу.

2. Показ зразка.

3. Пробне виконання дії під старанним контролем педагога.

2 фаза:

• Багаторазове повторення дії з метою закріплення і вдосконалення ( в корі утворюється динамічний стереотип); тобто система нервових зв′язків.

3 фаза:

• Навички, вміння сформовані.

Взаємодія навичок.

Між старими навичками і навичками новими, які тільки формуються виникає взаємодія.

Розрізняють 2 основні види взаємодії

• Перенос – це позитивний вплив старих навичок на формування нових, в цьому випадку елементи страрої навички включаються в структуру нової, а динамічні стереотипи взаємодіють.

• Інтерференція – це негативний гальмівний вплив старих навичок на утворення нових, це виявляється у зниженні продуктивності навчання, виникненні помилок тощо. В цьому випадку виникає суперництво між динамічними стереотипами.

Види діяльності.

Діяльність – усвідомлена і цілеспрямована активність людини, зумовлена потребами і спрямована на пізнання та перетворення світу. Отже діяльність – це внутрішня (психічна) і зовнішня (фізична) активність людини ,яка регулується усвідомленою метою.

Дія – це відносно звершений елемент діяльності, спрямований на досягнення певної проміжної усвідомленої мети. (операції, навички, вправи).