Режим розробки нафтових покладів та нафто вилучення при різних режимах

=25-40% - коефіцієнт нафтовилучення

До 90% - коефіцієнт газовилучення

Джерела і характеристика пластової енергії Режими розробки нафтових покладів

Характер прояву пластової енергії, яка рухає нафту у пласті до вибоїв свердловини і залежить від природних умов та заходів впливу на пласт називаються режимом покладу.

Основними джерелами пластової енергії є:

1. Енергія напору (положення) пластової води ( контурної і підошовної)

2. Енергія розширення вільного газу ( газової шапки)

3. Енергія пружності або пружньої деформації рідини та породи

4. Енергія напору ( положення) нафти

5. Енергія температурного розширення флюїдів

Характеристиками пластової енергії можна назвати пластовий тиск, пружність рідини та вільного газу і породи, об’єми води і вільного газу, газовміст, пластова температура.

Режимом розробки нафтового покладу називають проявлення переважаючого виду енергії в процесі видобування нафти.

Розрізняють 6 основних режимів:

• Пружний

• Водонапірний

• Розчиненого газу

• Газонапірний

• Гравітаційний

• Мішаний

Пружний режим

Умова ПР – перевищення пластового тиску ( тиску у всіх точках пласта) над тиском насичення. При цьому вибійний тиск є не меншим за тиск насичення. Нафьа у нафтовому покладі перебуває в однофазному статі. Приплив нафти до свердловини відбувається за рахунок енергії пружності (пружного розширення нафти, зв’язаної води і породи). У разі зменшення тиску, збільшується об’єм нафти та зв’язаної води, а об’єм пор чи тріщин зменшується. В той же час, це призводить до надходження відповідного об’єму нафти до свердловини. На практиці розрізняють замкнено пружний режим, коли поклад обмежений, та пружньоводонапірний режим, коли поклад не замкнений і оточений за контурною водою.

При пружньоводонапірному режимі проявляється також енергія пружного розширення води та порід водоносної області, і може проявлятися також енергія напору крайових вод.

Водонапірний режим

За цього режиму нафта в однофазному стані витісняється до вибоїв нафтових свердловин водою. ВНР у чистому вигляді спостерігається коли настає рівновага між відбором з покладу рідини та припливом води із за контурної частини пласта, ще його називають жорстким водонапірним режимом (ЖВНР). При цьому тиск в покладі, вибійний тиск і газовий фактор є стабільним, обводненість зростає, а дебіти свердловини по рідині змінюються – в основному збільшуються, оскільки в’язкість нафти є більшою в’язкості води. Нафтові родовища, які мають ВНР розробляються найбільш ефективно. При цьому забезпечуються найвищі коефіцієнти нафто вилучення та найбільш високі економічні показники.

Режим розчиненого газу(ррг)

РРГ зумовлюється проявом енергії розширення розчиненого в нафті газу у випадку зниження тиску нижче тиску насичення. Бульбашки газу, розширюючись, просувають нафту і самі переміщуються пластом до вибоїв свердловини. Частина цих бульбашок агрегує, накопичуючись у склепінній частині структури, утворюючи газову шапку. РРГ у чистому вигляді може проявлятися в пласті, який містить нафту, повністю насичену газом.

Газовий режим (режим газової шапки)

Цей режим із первинним проявленням енергії розширення стиснутого газу газової гапки.

Залежно від зміни тиску в процесі розробки в газовій шапці, розрізняють ГНР двох типів: пружний і жорсткий. За ПГНР в результаті деякого зниження тиску на ГНК внаслідок відбирання нафти починається розширення об’єму вільного газу газової шапки та витіснення ним нафти. По мірі відбирання нафти з покладу тиск газу знижується. ЖГНР відрізняється від ПГНР тим, що тиск в газовій шапці під час відбирання нафти залишається сталим. Такий режим у чистому вигляді на практиці можливий тільки тоді, коли в газову шапку безперервно нагнітають газ, або у випадку значного перевищення запасів газу в газовій шапці над нафтовою частиною покладу.