Таблиця 3

Макроекономічна нестабільність в Україні

Показники	1992	1993	1994	1995	1996	1997
Інфляція, % на місяць	33,5	47,1	14,4	6,6	3,4	0,8
ВВП, % до попереднього року	-16,8	-14,2	-23,0	-11,8	-10,0	-3,2
Дефіцит бюджету, % до ВВП	14,8	5,4	9,5	7,6	4,7	3,7*

* Запланований дефіцит на 1998 р. — 3,3% до ВВП.

Тривалий час кредитно-грошова політика не була належним чином ув’язана зі структурною перебудовою та проведенням ринкових реформ. Як наслідок, фінансова сфера відокремилася від виробничої, відбулося фінансове «придушення» інвестиційного механізму, що й спровокувало обвальний спад в економіці та зростання безробіття

У

Еволюція макроекономічної

політики в Україні

1997 р. в умовах досягнутої фінансової стабілізації для протидії спаду виробництва і зменшення безробіття НБУ започаткував перехід до стимулювальної монетарної політики. З цією метою були зменшені облікова ставка і норма резервування. Завдяки цьому зросли кредитні ресурси комерційних банків та частка довгострокових кредитів.

Уже кілька років НБУ демонструє спроможність підтримувати стабільний курс національної валюти. Цьому сприяють активні операції з державними цінним паперами та валютні інтервенції.

Час покаже, наскільки ефективною є нова монетарна політика в Україні. Проте вже тепер очевидно, що її позитивний вплив на обсяг національного виробництва та зайнятість визначатиметься не лише методами її здійснення, й узгодженістю зі структурною, інституційною та фіскальною політикою.

Вважається, що нині найраціональнішою є стратегія посилення ролі макрофінансових важелів та лібералізація податкової системи. Одночасно необхідно здійснити реформу бюджетної сфери, щоб скоротити державні видатки. Позитивну роль може відіграти й обмеження імпорту і лібералізація валютного ринку.

Коротке повторення

— У першій половині 90-х років метою макроекономічної політики в Україні було приборкання інфляції. За цих умов перевага надавалася стримувальній монетарній політиці.

— Позитивним наслідком стримувальної монетарної політики в Україні стало досягнення фінансової стабілізації. Проте спад виробництва відвернути не вдалося.

— З 1997 р. в Україні відбувається перехід до стимулювальної монетарної політики з метою відновлення економічного зростання і зниження безробіття. Водночас глибокі зміни відбуваються у фіскальній політиці, рівень дефіцитності бюджету знижується.

Підсумки

1.Досягнення стабільності національної економіки є основним завданням макроекономічної політики. Здійснюючи відповідні заходи, уряд може прискорити економічне зростання, зменшити рівень безробіття чи інфляції або зрівноважити платіжний баланс.

2.Макроекономічна політика — це діяльність держави щодо створення правових та економічних передумов, необхідних для досягнення стабільності національної економіки.

3.Монетарна і фіскальна політика як основні види макроекономічної політики поєднуються зі структурною, науково-технічною, аграрною та ін., а в умовах перехідної економіки — з приватизаційною, інституційною та іншими видами політики.

4.Макроекономічної стабільності досягають за допомогою монетарної, фіскальної, зовнішньоекономічної політики та політики доходів. За значного безробіття застосовують стимулювальну, а за умов інфляції — стримувальну монетарну або фіскальну політику чи їх комбінацію.

5.Фіскальна політика пов’язана із державним бюджетом. Вона являє собою цілеспрямоване регулювання державних видатків та податкових надходжень для досягнення макроекономічної стабільності. Стимулювальна фіскальна політика спрямована на збільшення національного обсягу виробництва і зменшення безробіття. Вона передбачає зниження податків, збільшення державних видатків або поєднання обох цих заходів. Стримувальну фіскальну політику використовують для боротьби з інфляцією попиту; вона передбачає зменшення урядових видатків та збільшення податків.

6.Державний борг — це нагромаджена сума дефіцитів мінус бюджетні надлишки. Пропозиції регулювання бюджету містять: щорічно збалансований бюджет; циклічно збалансований бюджет; функціональні фінанси.

7.Мета монетарної політики як і фіскальної політики, — допомогти економіці досягти макроекономічної стабільності, тобто такого національного обсягу виробництва, що характеризується повною зайнятістю та відсутністю інфляції. Трьома інструментами монетарної політики є: а) зміна норми резервування; б) зміна облікової ставки; в) операції на відкритому ринку.

8. У середині 90-х років в Україні проводилася стримувальна монетарна політика, позитивним наслідком якої стало зниження рівня інфляції у 1996-1998 рр. і досягнення фінансової стабілізації.

9.Основним завданням макроекономічної політики в Україні наприкінці 90-х років є подолання спаду виробництва і зменшення масштабів безробіття. Для цього потрібно лібералізувати податкову систему, реформувати бюджетний сектор економіки, перетворити податкову систему на інструмент макроекономічного регулювання.