2.2 Розвиток здібностей
Любі задатки, перед тим як перетворитися в здібності, повинні пройти великий шлях розвитку.
В розвитку здібностей умовно можно виділити декілька етапів. Кожна людина у своєму розвитку проходить періоди підвищеної чутливості до тих чи інших впливів, до освоєння того чи іншого виду діяльності. На приклад, у дитини у віці двох - трьох років інтенсивно розвивається усна мова п п’ять – сім років вона більш готова до володіння читанням. В середньому і старшому дошкільному віці діти з захопленням грають у рольові ігри та знаходять надзвичайну здібність до перевтілювання та вживання в роль. Важливо відмітити що ці періоди особової готовності до оволодіння спеціальними видами діяльності рано чи пізно закінчуються, і якщо яка не будь функція не отримала свого розвитку у сприятливий період, то внаслідок її розвиток виявляється занадто важким, а то і зовсім неможливим. Тому для розвитку здібностей дитини важливі усі етапи її становлення як особистості. Неможна думати, що в більш старшому віці дитина зможе надолужити втрачене
Спочатку розвитку спеціальних здібностей допомагають різного роду дитячі ігри, потім значний вплив на них виявляє учбово-трудова діяльність. Ігри дітей виконують особливу функцію. Саме ігри дають первинний поштовх до розвитку здібностей. В процесі гри проходе розвиток рухових, конструкторських, організаційних, художньо-образотворчих та інших творчих здібностей. Притому важливою особливістю ігор являється те, що в них, як правило, розвивається не одна, а одразу цілий комплекс здібностей.
Слід відмітити, що не всі види діяльності, якими займається дитина, будь-то гра, ліплення чи малювання, мають однакове значення для розвитку здібностей. Найбільш сприяє розвитку здібностей творча діяльність, яка змушує дітей мислити. Така діяльність завжди пов’язана зі створенням чогось нового, відкриття для себе нових знань, віднаходження у собі самому нових можливостей. Це стає сильним і дійовим стимулом до занять творчістю, до прикладання необхідних зусиль, направлених на здолання виникаючих труднощів. Більше того, творча діяльність укріплює позитивну самооцінку, підвищує рівень притягання породжує впевненість у собі, відчуття задоволення ві досягнутих успіхів.
Якщо виконувана дяльність знаходиться у зоні оптимальних труднощів, тобто на межі здібностей дитини, то вона веде за собою розвиток її здібностей, реалізує те що Виготський називав «зоной ближайшего развития». Діяльність, яка не знаходиться у межах цієї зони, найменшою мірою сприяє розвитку здібностей. Якщо вона занадто проста, то забезпечує лише реалізацію вже існуючих здібностей; якщож вона надмірно складна, то становиться не виконуваною, і не приводить до формування нових вмінь і навичок.
Розвиток здібностей в значній мірі залежить від умов, які дозволяють реалізуватися задаткам. Однією з таких умов є особливості сімейного виховання. Якщо батьки піклуються про розвиток здібностей своїх дітей, то ймовірність знаходження у дітей яких небудь здібностей більш висока, чим коли діти піклуються самі про себе [12,c. 548-550].
Другу групу умов розвитку здібностей визначає особливості макросередовища. Макросеридовищем прийнято вважати особливості суспільства, в якому народилася і росте людина. Найбільш позитивним фактором макросередовища є та ситуація, коли суспільство піклується про розвиток здібностей у своїх членів. Це піклування суспільства можи виражатися в постійному удосконаленні системи освіти а тикож у розвитку системи проф. орієнтації підростаючого покоління.
Дуже гостро стоїть проблема виявлення механізмів формування і розвитку здібностей. Тонкі механізми цього ще не відомі, але деякі дані є. Насамперед це дані про сензетивні періоди формування функцій. Стосовно спеціальних здібностей можна припустити, що їхні функціональні структури теж мають свої сензетивні періоди.
Ще одне питання, безпосередньо пов'язане із розвитком здібностей, - особливості мотивації. Обдаровані діти виявляють сильну тягу до занять тієї діяльністі, до якої вони спроможні, і можуть день у день годинами займатися нею, не стомлюючись і як би зовсім не напружуючись. Для них це - одночасно праця і гра. Навколо цих занять концентруються усі їхні інтереси. Важко визначити, як тут пов'язані високі досягнення й емоційна захопленість, що тут причина і наслідок. Певне, обидва чинники взаємозалежні і взаємопідсиливаются.
Несприятливі умови для розвитку здібностей можуть бути різноманітні: буденне середовище викликає недостачу зовнішніх вражень; несприятливі загальні умови виховання - витрати дитиною енергії на неконструктивні переживання; неправильне погводження з мотивацією, начебто зайвого примусу, - погасити спонтанну активність дитини, "засушити" здібність [10,84-85].