Міністерство аграрної політики України

Сумський національний аграрний університет Кафедра економічної теорії

Курсова робота з політекономії

Тема: “Рентні відносини”

Суми - 2004.

Зміст

Вступ 3

1. Суть та значення земельної ренти та рентних відносин 7

2. Структура та форми земельної ренти 14

2.1 Диференційна рента 14

2.2 Абсолютна рента 17

2.3Монопольна рента 19

3. Теорії земельної ренти 22

4. Особливості рентних відносин у сільському господарстві та в умовах сучасного капіталізму 26

Висновки 31

Література 35

Вступ

Земля як місце розташування будь-якого підприємства є загальною умовою виробництва. Але земельна ділянка для сільського господарства, рудника, шахти, лісгоспа, гідростанції вже є основним ресурсним фактором виробництва. Ґрунтові, кліматичні, геологічні, гідрологічні характеристики земельних ділянок, їхнє географічне місце розташування - уся сукупність природних відмінностей у цих умовах здобуває першорядне економічне значення. Природні розходження - основа різної продуктивності праці в галузях, де природні ресурси є головним речовинним фактором виробництва.

Розходження ефективності виробництва обумовлюють одержання підприємцями різних доходів, що у свою чергу накладає печатку на відносини між власниками ресурсів і їхніх користувачів, що визначають образом впливає на ринкові ціни ресурсів. Земельна рента - це центральна економічна категорія, що регулює економічні відносини між землевласником і підприємцем, що орендує землю для ведення сільського господарства на капіталістичній основі.

Аналіз утворення ренти і дозволяє з'ясувати джерела доходів цих двох суб'єктів орендних відносин, розкрити вплив природного фактора і юридичної форми власності на механізм виникнення ренти.

Зовні рента являє собою плату за користування землею, що її власник одержує від орендаря. Очевидно, що вона - частина вартості продукту, отриманого підприємцем. Але природу її, джерела й обставини виникнення покаже теоретичний аналіз. Насамперед, він припускає з'ясування двох головних обставин, що визначають її виникнення, це:

по-перше, особливості ціноутворення на продукцію сільського господарства, у якому природний ресурс має визначальний вплив на продуктивність праці;

по-друге, специфіку одержання в цій галузі надприбутків і причин стійкості їхнього відтворення.

Зазначені обставини породжені наступними особливостями, властивому природному факторові виробництва:

1) земля і багато інших природних ресурсів не є вільно відтворюваними умовами праці, подібно промисловим знаряддям праці і матеріалам;

2) обмеженості земель сільськогосподарського призначення взагалі, а земель кращої і середньої якості тим більше, обумовлює мізерну еластичність пропозиції земель.

У зв'язку з цими особливостями використання підприємцями одними земель кращої і середньої якості (по родючості і місце розташування ділянок) позбавляє інших підприємців можливості господарювати на аналогічних землях. Утвориться господарська монополія земель цього роду. Але через те, що виробництво на цих землях не покриває суспільної потреби в продовольстві і сільськогосподарській сировині, виникає суспільна необхідність втягнути в господарський оборот і сільськогосподарські землі гіршої якості. Але виробництво продукції у гірших умовах обходиться дорожче. Однак суспільна потреба в додатковій продукції приведе до визнання ринком цих збільшених витрат на її виробництво як суспільно необхідних витрат. Тому суспільною ціною виробництва виступає ціна виробництва продукції у гірших умовах ведення сільського господарства.

Реалізація продукції за суспільною ціною виробництва забезпечує орендарям, що використовують гірші землі, відшкодування витрат виробництва й одержання середнього прибутку. А орендарям кращих і середніх земель, у яких індивідуальні засоби виробництва будуть нижче суспільної, - ще і надприбуток. Вона і передається у виді ренти землевласникові. Отже, вона виступає як різниця між суспільною ціною виробництва й індивідуальною ціною виробництва на кращих або середніх землях. Тому і рента цього виду зветься диференціальна, тобто різнецевою. Присвоєння ренти землевласником означає економічну форму реалізації права приватної власності на землю.

рента земельна монопольна диференційна

Теорія одержання надприбутку показує, що вона утвориться усюди, де капітал функціонує в умовах, більш сприятливих, чим суспільно визнаних. У сільському господарстві суспільно необхідними умовами є умови виробництва на гірших землях. Тому капітал, застосований на кращих і середніх землях, забезпечує одержання надприбутку. Природні різниці родючості і місця розташування земель визначають стійкий характер одержання зазначених надприбутків.

Аналіз диференціальної ренти показав, що вона виступає в орендній платі за використання кращих і середніх земель. Відповідь про джерело плати за гірші землі дає аналіз утворення іншого виду земельної ренти - абсолютної.

Підприємець візьме під оренду цей вид землі, якщо ціна продукту підвищиться над ціною виробництва. Цей економічний стан відбудеться через приватну власність на землю. Вона, перешкоджаючи вільному переливові капіталів і обмеживши тим самим зростання виробництва, викликає підвищення цін. Воно забезпечує підприємцю доход, що перевищує середній прибуток. Це і буде абсолютна рента, що підприємець відає власникові гіршої ділянки за його використання.

Загальне підвищення цін на продукцію означає, що абсолютно всі підприємці тепер одержать абсолютне збільшення рентного доходу, а привласнять його власники земель.

Перевищення ціни на продукт над суспільною ціною виробництва забезпечує в цій галузі реалізацію надлишку прибавочної вартості над середнім прибутком, що існує у всіх галузях, де органічна будівля капіталу нижче, ніж у галузях середнього рівня. Таким чином, з'ясовується, що й абсолютна рента виступає формою прибавочної вартості.

Метою цієї роботи є вивчення земельної ренти та рентних відносин. У зв'язку з цим, завданням курсової роботи є: по-перше: простежити процес утворення земельної ренти; по-друге: дати характеристику різним формам земельної ренти; по-третє: проаналізувати особливості рентних відносин; по-четверте: виявити роль ренти для різних галузей економіки.