Економічна модель діяльності підприємства
Моделювання є важливим засобом розв’язання багатьох економічних завдань і, зокрема, проведення аналітичного дослідження. Модель — це умовний об’єкт дослідження, тобто матеріальне чи образне відображення реального об’єкта, процесу його функціонування в конкретному середовищі.
Економічну модель д-сті п-ства можна представити як ланцюг взаємодії її елементів.
Р
есурси
затрати
результати
Система економічних показників - сукупність взаємозв'язаних показників, які всебічно і науково обґрунтовано відображають процеси суспільно-економічного життя країни за певних умов, місця і часу.
Групи екон показників:
Абсолютні
Відносні
Абсолютні показники виражаються в грошових, натуральних вимірниках або через трудомісткість(обсяг випущеної продукції в гривнях, виробнича площа у кв. м, витрати праці в людино-годинах). Відносні показники показують співвідношення абсолютних показників і виражаються у відсотках, коефіцієнтах, індексах (відсоток виконання договору щодо поставки продукції, коефіцієнт оновлення основних фондів, індекс цін).
Передумовою ефективного функціонування підприємства є його стабільність, стійкість та надійність.
Стійкість п-ства – здатність системи зберігати свій працездатний стан з досягнення запланованих результатів при наявності різних впливів.
Рівні стійкості п-ства:
Рівновага – рівність попиту та пропозиції
Гомеостази – стійкий стан системи, її взаємодія із зн середовищем.
Сутнісна характеристика господарських рішень
Від прийняття господарських рішень, їх якості, раціональності й обґрунтованості в багатьох випадках залежать реальні можливості досягнення цілей організації, її ефективна діяльність. Звідси випливає необхідність розуміння сутності господарських рішень, вивчення основних правил, прийомів і наукових методів їх розробки.
Поняття «рішення» в науковій літературі трактується по-різному. Найчастіше воно розуміється і як процес, і як акт вибору, і як результат вибору.
Воно містить окремі, але тісно взаємопов’язані елементи: постановку мети та планування діяльності за кращою альтернативою її досягнення; розподіл часу, ресурсів і дій, необхідних для вирішення завдання; мотивацію чи спонукання до дій; координацію та регулювання процесу; здійснення обліку й контролю зробленого, аби переконатися, що результати відповідають запланованим.
Господарське рішення (ГР) — це результат аналізу, прогнозування, оптимізації економічного обґрунтування та вибору альтернативи із сукупності варіантів досягнення конкретної мети підприємства. Загалом господарське рішення характеризують такі ознаки: — можливість вибору єдиної дії з безлічі альтернатив (якщо немає альтернативи, то немає і вибору, а отже, немає і рішення); — наявність мети (безцільний вибір не вважається рішенням); — необхідність вольового акту особи, що приймає рішення (ОПР) стосовно його вибору, оскільки ОПР формує рішення через боротьбу думок і мотивів. Господарські рішення мають місце в управлінні процесами всередині організації, процесами взаємодії організації із зовнішнім середовищем, в безпосередньому управлінні організацією.