16. Джозеф Генрі

Генрі (Гн, H) — одиниця вимірювання індуктивності в системі СІ.

Один генрі дорівнює індуктивності електричного контура, в якому виникає електрорушійна сила в один вольт при рівномірній зміні струму в колі зі швидкістю один ампер в секунду. Інше еквівалентне визначення: один генрі дорівнює індуктивності електричного контура, що збуджує магнітний потік в один вебер при сили постійного струму у ньому в один ампер.

1 Гн = 1 В·с/А = 1 Вб/А = 1 м²·кг·с^-2·А^-2.

Джо́зеф Ге́нрі (англ. Joseph Henry; *17 грудня 1797 — †13 травня 1878) — американський фізик, член Національної Академії Наук та її президент (1866 — 1878). Народився в Олбані, де і вчився в академії, а надалі й працював.

Праці присвячені електромагнетизму. Першим сконструював потужні підково-подібні електромагніти (1828). Відкрив у 1831 році принципелектромагнітної індукції (М. Фарадей першим опублікував відкриття індукції). Побудував електричний двигун (1831), виявив (1832) явищесамоіндукції і екстраструми, знайшов причини, що впливають на індуктивність кола. Винайшов електромагнітне реле. Побудував телеграф, який діяв на території Пристанського коледжу, встановив у 1842 році коливальний характер розряду конденсатора.

Був одним з організаторів Американської асоціації розвитку наук (в 1849 році — президент) і філософського товариства у Вашингтоні (з 1871 року — президент).

Американський фізик Джозеф Генрі — єдиний американець, якого у 20-х роках 20 століття захоплювала проблема взаємодії електрики і магнетизму. Як з'ясувалося, ще у 1830 році він спостерігав явище електромагнітної індукції. Однак Генрі не заперечував пріоритету Фарадея, керуючись мудрим і справедливим правилом — першовідкривачем вважається той, хто раніше опублікував відкриті ним явища.

17. Андерс Цельсій

Градус Цельсія (°C) — одиниця виміру температури, подібна до Кельвіна. Широко використовується в побуті.

Градус Цельсія названий на честь шведського вченого Андерса Цельсія, який запропонував в 1742 нову шкалу для вимірювання температури. За нуль за шкалою Цельсія приймалася точка плавлення льоду, а за 100 градусів — точка кипіння води при стандартному атмосферному тиску. (Початково Цельсій за 100° взяв температуру танення льоду, а за 0° — температуру кипіння води. І лише згодом його співвітчизник М. Штремер «перевернув» цю шкалу). Ця шкала є лінійною в інтервалі 0—100° і лінійно продовжується в області нижче 0° та вище 100°.

Початкове визначення градуса Цельсія залежало від значення стандартного атмосферного тиску (температура кипіння води, як і температура плавлення льоду, залежить від тиску). Це не дуже зручно для стандартизації одиниці вимірювання. Тому після прийняття Кельвіна основною одиницею вимірювання температури визначення градуса Цельсія було переглянуте.

За сучасним означенням, величина градуса Цельсія дорівнює одному Кельвіну, а нуль шкали Цельсія встановлений таким чином, що температура потрійної точки води становить 0,01 °C. В результаті шкали Цельсія та Кельвіна зсунуті на 273,15:

°C = K − 273,15

Температуру за шкалою Цельсія заведено позначати малою латинською літерою t, а абсолютну температуру — великою латинською літерою T.

А́ндерс Це́льсій (27 листопада 1701 — †25 квітня 1744) — шведський астроном і математик, є широковідомим сьогодні завдяки термометру зі стоградусною шкалою, який отримав його ім‘я (термометр зі шкалою Цельсія або термометр Цельсія) і використовується в більшості країн світу. Сам Цельсій називав його «прикрасою» або приладом, що дозволяє побачити «якою мірою теплішає чи холоднішає в кімнаті». Спершу Цельсій визначив точку кипіння води як нуль градусів, а точку танення криги як 100 градусів. Після смерті Цельсія у 1744 році шкалу перевернув М. Штремер (відтоді 0 градусів — температура плавлення льоду, а 100 — кипіння води).