6. Джеймс Ватт

Джеймс Ватт (англ. James Watt; 19 січня 1736, Грінок— 19 серпня 1819, Гендсворт, графство Західний Мідленд) — шотландський винахідник-механік, член Лондонського королівського товариства, творець універсальної парової машини подвійної дії. Роботи Ватта поклали початокпромислової революції спочатку в Англії, а потім і у всьому світі. Його ім'ям названа одиниця потужності — Ват та Університет Геріот-Ватт в Единбурзі.

Біографія

Походження

Джеймс Ватт народився 19 січня 1736 року в Гріноку (шотладська область Ренфрюшир), морському порті у затоці Ферт-оф-Клайд. Прадід Дж. Ватта був родом з Абердиншира, займався сільським господарством. Під час громадянської війни 1644–1647 років він загинув, воюючи на боці ковенантерів. Його земля, майно і будинок були конфісковані, і його сину Томасу, діду Ватта, надали притулок родичі, що жили поблизу Грінока, на березі затоки Ферт-оф-Клайд. Томас Ватт був учителем математики та мореплавства, обіймав посади головного окружного судді, голови церковної ради і перебував на службі в барона Картсбурна. Його син Джеймс, батько майбутнього винахідника, був корабельним теслею, власником суден і підрядником у суднобудуванні, тримав склад корабельних приладь, вів морську торгівлю, сам створював і ремонтував різноманітні прилади і механізми. Для Грінокської пристані він спорудив перший підіймальний кран. Служив також, головним цивільним офіцером (англ. chief baillie) містечка. Його мати, Агнес Мюргед (англ. Agnes Muirhead), була родом із знатної сім'ї і мала добру освіту. Обоє батьків були пресвітеріанами і переконаними ковенантерами.

Дитинство

Через проблеми із здоров'ям, спочатку Джеймса вчили дома. Мати навчила його читати, а письма та арифметики його навчив батько. Пізніше, однак, пішов до школи, де він продемонстрував свої математичні здібності, однак слабке його здоров'я, і постійні нездужання поклали цьому край. Будучи підлітком, він захоплювався астрономією, хімічними дослідами, навчився все робити своїми руками, за що отримав від близьких звання «майстра-умільця». Батько подарував йому набір столярних інструментів, і Джеймс виготовляв моделі механізмів і пристроїв, створюваних батьком. Батьки не наполягали на обов'язковому навчанні в школі, вважаючи, що син сам може навчитися всьому, чого побажає. Дж. Ватт-молодший не мав можливості проводити час в іграх з однолітками, єдиним його заняттям поза домом була рибальство. Більшу частину року він був обмежений стінами своєї кімнати, де навчався самостійно. Товариш його батька побачивши одного разу, що хлопчик малює на печі крейдою якісь лінії і кути, запитав: «Навіщо Ви дозволяєте дитині витрачати даремно час; чому б не послати його в школу?» Джеймс Ватт-старший відповів: «Не осуджуйте його так швидко; спершу розберіться, чим він зайнятий». Виявилося, що він шукав рішення задачі Евкліда.

Освіта

Коли Дж. Ватту виповнилося вісімнадцять років, у нього помирає мати. Справи батька, як і його здоров'я, похитнулися, і Ватт був змушений спробувати дбати про себе сам. Було вирішено, що Джеймс займеться ремеслом, пов'язаним з вимірювальними приладами. Оскільки в Шотландії навчитися такому заняттю було проблематично, Ватт на рік вирушає до Лондона. З великими труднощами у 1755 році його взяли на роботу практикантом у компанію Джона Моргана в Лондоні, що займалась виробництвом високоточних інструментів. Фінансові можливості дозволяли йому оплатити лише рік навчання. Таким чином, він опинився в Лондоні на нелегальному становищі, так як офіційно в учні його не зарахували (справжнє учнівство вимагало семи років навчання). Ватт не шкодуючи себе занурюється в роботу, віддаючи їй всі сили. Почавши з виготовлення звичайних лінійок і циркулів, він швидко переходить до складніших інструментів. Скоро він уже в силах виготовити квадрант (англ. Quadrant), сектор (англ. Sector або англ. Proportional compass), теодоліт. Він жив впроголодь і майже не виходив з дому: для цього не було часу, так як він весь день працював на господаря, а по вечорах і ранках йому доводилося виконувати роботу на замовлення, щоб якось заробити кошти і на себе. Крім того, оскільки він не мав офіційного статусу «учня» він міг бути насильно завербованим у військовий флот або флот Ост-Індської компанії. Дж. Ватту вдалося уникнути призову на Семирічну війну.

Сімейне життя

У 1763 році Дж. Ватт одружується з двоюрідною сестрою Маргарет (Пеґґі) Міллер. З нею він прожив до її смерті при пологах в 1772. У них було п'ятеро дітей, лише двоє з яких дожили до дорослого віку: Джеймс-молодший (1769–1848) і Маргарет (1767–1796). Вдруге він одружився у 1777 році з Енн МакҐрегор, з якою у нього було двоє дітей: Ґрегорі (1777–1804), який став геологом і мінерологом і Дженет (1779–1794). Енн пережила свого чоловіка, вона померла у 1832 році.

Старість

Дж. Ватт був різнобічно обдарованим, легко вивчав мови, багато читав. Вальтер Скотт в передмові до одного зі своїх романів висловлює здивування різнорідності пізнань Ватта, якого він знав в останні роки його життя.

На схилі років Уатт багато займався винайденим ним механізмом для копіювання скульптурних творів. Сам винахідник називав його ейдографом. Це механічне пристосування дозволяло копіювати барельєфи, медальйони, статуї, бюсти, посудини та інші речі складної форми з високою точністю. Роботу над цією машиною Ватт розпочав ще в кінці XVIII століття, але вдосконалити її вдалось йому лише під кінець життя.

Джеймс Ватт помер у віці 83 років і був похований в парафіяльній церкві в Гендсворті. Незабаром у Вестмінстерському абатстві було встановлено пам'ятник Ватту, виконаний скульптором Френсісом Леггаттом Чантрі.

Відзнаки та вшанування пам'яті

У 1784 році Дж. Ватта було обрано членом Королівського товариства Единбурга. У 1787 році обирається членом філософського товариства (англ. Batavian Society for Experimental Philosophy) уРоттердамі. У 1806 році став почесним доктором права університету Глазго. У 1814 році Французька академія обирає його членом-кореспондентом.

Як одиницю потужності Джеймс Ватт у свій час запропонував таку одиницю як «кінська сила». У 1882 році Британська асоціація інженерів вирішила назвати його іменем одиницю потужності у системі СІ — Ват. Це був перший в історії техніки випадок присвоєння власного імені одиниці вимірювання.

7. Ват (Вт, W,рос. ватт, англ.watt, нім. Watt) —одиниця вимірювання потужності у СI. Один ват дорівнює потужності, при якій робота один джоуль здійснюється за одну секунду:

1 Вт = 1 Дж/с = 1Н·м/с = 1 м²·кг·с⁻³.

Ват — похідна одиниця у СІ, а тому визначений із точністю, що залежить від точності визначення основних одиниць: метра, кілограма і секунди.

За декілька років до смерті англійський уряд вирішив відрізнити Ватта за заслуги перед батьківщиною баронським титулом, проте він відхилив цю пропозицію. Був членом Місячного товариства— неофіційного вченого товариства видатних діячів британського Просвітництва, що об'єднувало промисловців, натурфілософів і інтелігенцію, засідання якої проводилися між 1765 і 1813 роками в Бірмінгемі.

29 травня 2009 року Банк Англії оголосив про випуск і випустив в обіг банкноти у 50 £ із зображенням Ватта і Болтона.