37. Загальна характеристика вольової поведінки

Воля-це свідоме регулювання людиною своїх дії, що вимагають подолання внутрішніх і зовнішніх труднощів. Вольова поведінка характеризується свідомістю діяльності. Людина свідомо йде до поставленої мети.

Іншим найважливішим ознакою вольової поведінки є його зв'язок з подоланням внутрішніх і зовнішніх перешкод.

Серед внутрішніх перешкод можуть виступати втома, бажання розважитися, інертність, лінощі і т. д.

Прикладом зовнішніх перешкод може слугувати відсутність необхідного інструменту для роботи або протидія інших людей, які не бажають того, щоб поставлена мета була досягнута.

Фізіологічні основи волі.

В основі вольових дій лежить діяльність кори головного мозку.

На основі другосигнальних зв'язків здійснюється вся свідома регуляція людської поведінки, відбувається вибір місця, часу і характеру, способу, інтенсивності дії при реалізації отриманої інформації.

Величезне значення у здійсненні вольової регуляції мають лобові частки кори мозку. У них відбувається звірення досягнутого результату з попередньо складеної програмою мети. Поразка лобових часток призводить до апраксии (швидкої отвлекаемости, неможливістю зосередження на протязі тривалого часу на будь-якої діяльності). Абулія (хворобливе безвілля) розвивається частіше після енцефалітів, менінгітів, черепно-мозкових травм).

Рефлекторна природа волі пов'язана зі створенням у корі мозку вогнища оптимальної збудливості. Осередок оптимальної збудливості - це робочий вогнище в корі.

Важливий внесок в механізм вольового регулювання вносить ретикулярна формація. Вона є своєрідним фільтром, які відбирали одні імпульси, що йдуть до кори, і затримує інші, не мають життєво важливого значення. Ретикулярна формація є також своєрідним акумулятором і пультом управління з енергетичного постачання кори.

П. К. Анохін висунув поняття акцептора дії. Сутність його в тому, що нервові процеси як би випереджають протягом зовнішніх подій. На основі минулого досвіду людина передбачає, передбачає майбутні дії на нервову систему. На основі сигналу у мозку відновлюється весь комплекс нервових зв'язків, вся система асоціацій, вироблена багаторазовим повторенням.

Структура вольового акту (схема)

- Спонукання до вчинення дії

- Бажання (потяг)

- Осмислення мети діяльності

- Прийняття рішення (боротьба мотивів)

- Вольове зусилля

- Внутрішнє вольове дію (утримання себе від якогось вчинку)

- Зовнішнє вольове дію (активна діяльність по досягненню мети)

Воля людини проявляється в діях, вчинках, виконуваних з наперед поставленою метою.

38. Теорії вольової поведінки

39. Вольові зусилля та вольові якості

Воля особистості виражається у вольових якостях. Вольові якості - це відносно стійкі, незалежні від конкретної ситуації психічні утворення, які визначають рівень свідомої саморегуляції особистістю своєї поведінки, її влади над собою.

Волю особистості В. Селіванов характеризує як певну сукупність психічних властивостей, що відображає досягнутий рівень свідомої саморегуляції. Ця сукупність властивостей формується впродовж життя. Вольові якості особистості є відносно сталими, незалежними від ситуації, стійкими психічними утвореннями. До вольових якостей особистості належать: цілеспрямованість, рішучість, сміливість, мужність, ініціативність, наполегливість, стриманість, дисциплінованість тощо.

Індивідуальні особливості волі властиві окремим людям. До позитивних якостей зараховують такі якості, як наполегливість, цілеспрямованість, витримка тощо. Якості, що характеризують слабкість волі особистості, можна визначити такими поняттями, як безпринципність, безініціативність, нестриманість, боязкість, упертість тощо.

Перелік позитивних і негативних вольових якостей дуже великий, тому розглянемо основні з них.

В.К. Калін називає такі базальні (первинні) вольові якості особистості, як:

енергійність;

терплячість;

витримка;

сміливість.

Під енергійністю розуміють здатність вольовим зусиллям швидко піднімати активність до необхідного рівня.

Терплячість визначають як уміння підтримувати шляхом допоміжного вольового зусилля інтенсивність роботи на заданому рівні за умов виникнення внутрішніх перешкод (наприклад, якщо є втома, поганий настрій, за незначних хворобливих виявів).

Витримка - це здатність вольовим зусиллям швидко гальмувати (послаблювати, сповільнювати) дії, почуття та думки, що заважають здійсненню прийнятого рішення.

Сміливість - це здатність у разі виникнення небезпеки (для життя, здоров´я чи престижу) зберегти стійкість організації психічних функцій і не знизити якість діяльності. Тобто, сміливість пов´язана з умінням протистояти страху і йти на виправданий ризик задля визначеної мети.

До вольових якостей, які найбільше характеризують силу волі особистості, належать самостійність та ініціативність.

Сукупність позитивних (базальних і системних) вольових якостей утворює СИЛУ ВОЛІ особистості. Люди бувають із:

дуже сильною волею (їх називають залізними, вольовими);

сильною волею;

помірною волею;

слабкою волею;

безвольні.