ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Держкомстату 07.12.2006р. №588

Тема 8. Методологічні положення статистики зовнішньої торгівлі України товарами

1. Основні терміни статистики зовнішньої торгівлі

У Методології використовуються основні терміни у наступних значеннях:

1. Економічна територія країни – це географічна територія, що знаходиться під керуванням уряду країни, у межах якої вільно обертаються робоча сила, товари і капітал.

2. Інший світ – це будь-яка територія, не включена до економічної території країни. Інший світ складається з економічних територій інших країн, міжнародних територій та територіальних анклавів інших країн та міжнародних організацій в межах національних кордонів країни.

3. Інституційна одиниця (сім'я, юридичні особи, їх об'єднання, уряд) має центр економічного інтересу і є резидентом країни, коли з певної місцевості в межах економічної території країни ця одиниця здійснює, або має намір здійснювати економічну діяльність та операції в значних обсягах у тривалий період часу.

4. Перехід права власності на товари може бути юридичним, фізичним або економічним. Перехід права власності може мати місце при операціях, в яких одна сторона (учасник операції) передає економічну вартість іншій стороні та отримує в обмін рівнозначну вартість (економічна вартість у разі міжнародної торгівлі товарами представлена товарами та платіжними засобами) або один учасник операції передає економічну вартість іншому учаснику операції, але не отримує натомість ніякого товару, послуги або активу.

5. Митна територія України – це територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України.

Території спеціальних митних зон, розташованих в Україні, вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України, крім випадків, визначених законами України.

6. Статистична територія – це територія країни, у відношенні до якої здійснюється збір даних, тобто ввезені на статистичну територію або вивезені з неї товари повинні враховуватись у статистиці зовнішньої торгівлі.

7. Резиденти – фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які проживають на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном; юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, представництва тощо, з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України; дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном.

8. Нерезиденти – фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які проживають за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України; юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, представництва тощо, з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України; розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їх філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також представництва інших організацій і фірм.

9. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності – фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і проживають на території України;

– юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні з місцезнаходженням на території України (підприємства, організації та об’єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об’єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, з 100% іноземними інвестиціями;

– структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;

– спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і мають постійне місцезнаходження на території України;

– інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України.

10. Фізичні особи – фізичні особи, які переміщують товари через митний кордон України без мети здійснення підприємницької діяльності.

11. Фізичні особи (підприємці) – зареєстровані в установленому порядку як суб’єкти підприємницької діяльності фізичні особи, які переміщують товари через митний кордон України з метою здійснення підприємницької діяльності.

12. Митний кордон держави – межі митної території України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

13. Вантажна митна декларація – письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості щодо товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

14. Товари - будь-яке рухоме майно (у тому числі валютні цінності, культурні цінності), електрична, теплова та інші види енергії, а також транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України.

15. Транспортні засоби – будь-які засоби повітряного, водного, залізничного, автомобільного транспорту, що використовується виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України.

16. Вітчизняні товари – товари, що мають для митних цілей статус таких, які знаходяться у вільному обігу на митній території України, тобто товари:

–  повністю вироблені в Україні;

– виготовлені в Україні з товарів, повністю вироблених та (або) випущених для вільного обігу на її території.

17. Іноземні товари – товари, не зазначені у п.16 цього розділу.

18. Митний режим – сукупність норм, встановлених законами України з питань митної справи, що залежно від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України визначають порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються²⁾.

19. Експорт – митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

20. Імпорт – митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

21. Транзит – митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України.

22. Переробка на митній території України – митний режим, відповідно до якого ввезені на митну територію України товари, що походять з інших країн, піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання, за умови вивезення за межі митної території України продуктів переробки відповідно до митного режиму експорту.

23. Переробка за межами митної території України – митний режим, відповідно до якого товари, що перебувають у вільному обігу на митній території України, вивозяться без застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання з метою їх переробки за межами митної території України та наступного повернення в Україну.

24. Тимчасове ввезення (вивезення) – митний режим, відповідно до   якого   товари    можуть    ввозитися  на  митну  територію  України  чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

25. Митний склад – митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України.

26. Спеціальна митна зона – це митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон із-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом.

27. Реімпорт товарів – митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території.

28. Реекспорт товарів – митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту.

29. Знищення або руйнування – митний режим, відповідно до якого товари, ввезені на митну територію України, знищуються під митним контролем чи приводяться у стан, який виключає їх використання, без справляння податків, установлених на імпорт, а також без застосування заходів нетарифного регулювання до товарів, що знищуються або руйнуються.

30. Відмова на користь держави – митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, що перебувають під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. У режимі відмови на користь держави на товари не нараховуються і не справляються податки і збори, а також не застосовуються заходи нетарифного регулювання.

31. Магазин безмитної торгівлі – митний режим, відповідно до якого товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, знаходяться та реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні України, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання.

32. Переміщення товарів здійснюється відповідно до розділу VІІІ Митного кодексу України.