Методичні вказівки для лабораторно-практичного заняття №3 по темі:

“Застосування методів кореляційного аналізу для дослідження технологічного процесу в умовах параметрів,

Що випадково змінюються”

для студентів очної форми навчання із спеціальності

Механізація сільського господарства.

Тема: “Застосування методів кореляційного аналізу для дослідження технологічного процесу в умовах параметрів, що випадково змінюються”

Мета – придбання навичок статистичної обробки експериментальних даних із застосуванням методів кореляційного аналізу.

1. Загальні відомості

При настроюванні токарного верстата для автоматичного одержання розмірів із заданою точністю, зокрема при підрізанні торця заготовки або проточці канавок, установка різального інструмента на розмір виконується від установочних елементів, які називаються базами.

Неповне сполучення опорних точок заготовок з базами, зміна положення баз під дією сил закріплення деталі, погрішності розмірів заготовки й інших факторів, для яких характерні випадкові зміни параметрів щодо сталого середнього значення, викликають погрішності установки, що випадково змінюються, і, отже, погрішності обробки деталі.

У даній роботі експериментальна частина виконується на токарному верстаті. Схема виміру погрішності установки деталі в патроні токарного верстата приведена на рисунку 1.1.

У патроні 1 верстата з зусиллям Р закріплюється деталь 2, у якій різцем 3 необхідно виконати виточку в розмір Y так, щоб відхилення ∆y, вимірюване індикатором 4, було мінімальним для всієї партії деталей.

У числі факторів, що впливають на погрішність установки ∆y, передбачаються: погрішність ∆х розміру x, а також зусилля закріплення Р, нестабільність якого приводить до погрішності положення кулачків і зсуву деталі при закріпленні.

2. Устаткування, заготовка, інструмент

Для виконання роботи використовується токарно-гвинторізний верстат мод. 1К625, у трикулачковому патроні якого по черзі встановлюються і закріплюються n заготовок (n = 30 шт.). Закріплення заготовки виконується за допомогою динамометричного ключа. Величина погрішності закріплення заготовки в осьовому напрямку фіксується за допомогою індикатора (ціна поділки 0,01мм), що закріплюється в різцетримачі верстата.

3. Порядок виконання роботи

1. Установити одну з деталей у патрон, закріпити її за допомогою динамометричного ключа, щільно притиснувши базовий торець деталі до кулачків патрона (див. рисунок 1.1).

2. Закріпити в різцетримачі державку з індикатором, підвести наконечник індикатора до торця деталі з натягом 1...2 мм. Поздовжній супорт у цьому положенні закріпити, стрілку індикатора установити на 0.

3 . Відвести індикатор від заготовки переміщенням поперечного супорта. Відкріпити і зняти деталь. Динамометричний ключ для відкріплення деталі не застосовувати!

4. Установити і закріпити в патроні деталь № 1. Зробити вимір індикатором погрішності установки деталі шляхом переміщення поперечного супорта.

Записати значення ∆x, рівне різниці розміру x установлюваної деталі в порівнянні з еталонною, показання індикатора ∆y і зусилля закріплення Р в таблицю 1.1.

Таблиця 1.1 - Результати вимірів.

Номер деталі	х, мм	∆x, мм	P, кгс	∆y, мм
1 .. 30

5. Повторити п.п. 3, 4 для всіх деталей. Зусилля закріплення P змінювати у випадковій послідовності в діапазоні 5...20 кгс.