2.Послідовність стадій кримінального процесу як необхідна умова дотримання процесуальної форми

Діяльність уповноважених державою органів здійснюється у певній послідовності і може бути поділена на певні частини, або етапи, які прийнято йменувати стадіями кримінального процесу.

Стадії є відносно відокремленими частинами кримінального процесу. Будучи самостійними, вони водночас перебувають у зв'язку з іншими стадіями, утворюючи єдину систему кримінального процесу. [6, c.11]

Особливостями кожної стадії є: своєрідне коло завдань; певне коло учасників; специфічний процесуальний порядок діяльності суб'єктів та їх правовідносин; зміст та форма підсумкових рішень, які приймаються на відповідному етапі процесуального провадження.

Загальновизнаним є поділ кримінального процесу на стадії (термін «стадія» грецького походження і означає період, окреслену ступінь у розвитку чого-небудь; фаза розвитку; міра довжини, яка коливається залежно від рельєфу місцевості від 150 до 190 . [6, c.15]. Такий поділ притаманний процесу за новим КПК, де у п. 5 ч. 1 ст. 3 дається визначення досудового розслідування як стадії кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Тобто йдеться про кінцевий результат стадії досудового розслідування. Для досягнення цього результату органи досудового розслідування діють у межах своєї компетенції на підставі норм КПК і проходять певні етапи, починаючи з моменту внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. 2 ст. 214 КПК) ізакінчуючи досудовим розслідуванням у порядку, передбаченому Главою 24 КПК[5, c.25].

У цю ж стадію законодавець включив слідчу дію – притягнення особи до кримінальної відповідальності, назвав її також стадією (п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК). Виходить, «стадія охоплюється стадією», що є нелогічним. Ймовірно, йдеться про включення вказаної слідчої дії, як етап у стадії досудового розслідування. Таким чином, на стадії досудового розслідування може, наприклад, бути також інша певна слідча дія або група однорідних слідчих дій – допит свідків тощо. [5, c.

Із вказаного визначення випливає, що КПК містить, крім досудового розслідування, ще й інші стадії, але вони в ньому не називаються і визначення їх не дається. Особливістю є те, що кожну стадію наділено змістом, вона має своє місце в системі КПК і її розташовано в певному послідовному порядку, містить окремі завдання і шляхи їх розв’язання.

З огляду на вказані положення в системі КПК можна виділити другу найголовнішу (центральну) стадію. Вона охоплює весь комплекс судового провадження в системі правосуддя – судів усіх рівнів по вертикалі, результатом якої має бути остаточне справедливе рішення. У свою чергу ця стадія охоплює етапний характер: судове провадження в першій інстанції; судове провадження з перегляду судових рішень; особливі порядки кримінального провадження[4, c.9].

Слід зазначити, що основне кінцеве завдання судового провадження є винесення правосудного рішення. Суд першої інстанції, як початковий етап другої стадії, має вагоме значення, особливо при розгляді справи по суті та винесенні рішення. Ланка суду вищого порядку на своєму етапі приймає рішення у тій самій справі. Тобто конкретна справа може знайти своє остаточне рішення на тому чи іншому етапі ієрархічної судової стадії.

До третьої стадії доцільно віднести виконання судових рішень. Кожна із названих стадій має свої характерні особливості. Причому першу і другу стадію можна поділити на більш дрібні етапи, ураховуючи певну специфіку. У той же час, навряд чи доцільно розглядати як стадію відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, бо воно є винятком, стосується вже вирішених судом питань і йдеться про відновлення їх колишнього змістовного виду (Розділ VII КПК)[7, c.4].

Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження також не можна віднести до окремої стадії (Розділ IX КПК), ураховуючи спеціальний характер такого співробітництва, яке може мати місце як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. [6, c.21]

До речі, виділення в системі кримінального процесуального права стадій, на відміну від норм кримінального права, процесуально-правового значення не має і не впливає на процедуру кримінального процесу, оскільки система КПК тематично, чітко та послідовно регламентує порядок кримінального провадження. Однак, визначивши поняття «досудового розслідування» як стадію кримінального провадження і чітко окресливши її межу, законодавець ліквідував раніше діючий інститут: порушення кримінальної справи, пред’явлення обвинувачення і допит обвинуваченого надав можливість оцінити структуру системи КПК, вникнути в його сутність.

Кримінальному праву поняття «стадії» учинення злочину є вкрай необхідним, бо передбачає закінчений злочин; незакінчений злочин: готування до злочину, замах на злочин. Дається їх визначення (Розділ III КК України). Значення цього інституту в обґрунтуванні кримінальної відповідальності за незакінчену злочинну діяльність, а при призначенні покарання за незакінчений злочин, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, унаслідок яких злочин не було доведено до кінця (ст. 68 КК України)[9, c.16].

Крім запропонованого автором підходу до розгляду стадій серед юристів існують різні точки зору стосовно стадій кримінального процесу, їх визначення, кількості, підстав поділу, у тому числі на основні і додаткові тощо. Об’єднує різні погляди – дотримання в певній мірі структури КПК. [11, c.22]