16. Основні концепції контролінгу.

Більшість фахівців у галузі управління та фінансового мене­джменту під контролінгом розуміють функціональну систему планування, контролю, аналізу відхилень, координації, внут­рішнього консалтингу та загального інформаційного забезпе­чення керівництва підприємством. Іншими словами, контро­лінг — це спеціальна, саморегулівна система методів та інст­рументів, яка спрямована на функціональну підтримку менедж­менту підприємства (зокрема фінансового менеджменту) і включає в себе інформаційне забезпечення, планування, коорди­націю, контроль та внутрішній консалтинг.

Отже, контролінг — це система, зорієнтована на майбутній розвиток підприємства.

Завдання контролінгу:

• збір та аналіз внутрішньої і зовнішньої інформації, яка сто­ сується об'єкта контролінгу;

• виявлення та ліквідація «вузьких місць» на підприємстві;

• своєчасне реагування на появу нових шансів і можливостей (виявлення й розвиток сильних сторін);

• забезпечення постійного аналізу та контролю ризиків у фі­нансово-господарській діяльності, а також розробка заходів щодо їх нейтралізації;

• виявлення резервів зниження собівартості продукції;

• оцінювання повноти та надійності ведення бухгалтерського обліку, операційного та адміністративного контролю;

• розробка стратегії розвитку підприємства та координація ро­боти з планування фінансово-господарської діяльності;

• аналіз відхилень фактичних показників діяльності від запланованих та вироблення на цій основі пропозицій щодо корекції планів або усунення перешкод на шляху їх виконання;

• забезпечення постійного контролю за додержанням співробі­тниками встановленого документообороту, процедур проведення операцій, функцій та повноважень згідно з покладеними на них обов'язками;

• надання рекомендацій структурним підрозділам підприємст­ва у процесі планування, розроблення і впровадження нових про­дуктів, процесів, систем;

• проведення внутрішнього консалтингу та розробка методичного забезпечення діяльності окремих структурних підрозділів;

• проведення внутрішнього аудиту та координація своєї діяль­ності з діями незалежних аудиторських фірм під час зовнішнього (у тому числі санаційного) аудиту підприємства з метою забез­печення оптимальних умов, за яких аудиторські фірми можуть з довірою покластися на висновки служби внутрішнього аудиту, уникнувши дублювання зусиль.

Функції контролінгу:

• формування інформаційних каналів та інформаційне забез­печення підприємства;

• координація планів і діяльності;

• стратегічне та оперативне планування;

• контроль, ревізія та внутрішній аудит;

• методологічне забезпечення та внутрішній консалтинг.

17. Стратегічний фінансовий контролінг.

Під стратегічним фінансовим контролінгом розуміють ком­плекс функціональних завдань, інструментів та методів щодо до­вгострокового (три і більше років) управління фінансами, вартіс­тю та ризиками. Вважається, що часовий горизонт стратегічного контролінгу є необмеженим. Найважливішим ці­льовим орієнтиром стратегічного контролінгу взагалі і антикри­зового контролінгу зокрема є забезпечення життєздатності під­приємства в довгостроковому періоді на основі управління існуючим потенціалом та створення додаткових факторів успіху.

У межах стратегічного фінансового контролінгу зусилля фі­нансових служб підприємств концентруються на виконанні таких основних завдань:

• обґрунтування стратегічних напрямків діяльності підприєм­ства;

• виявлення стратегічних факторів успіху;

• визначення стратегічних цілей та розроблення фінансової стратегії підприємства;

• упровадження дієвої системи раннього попередження та ре­агування (перманентний аналіз шансів та ризиків, сильних та слабких сторін);

• визначення горизонтів планування;

• довгострокове фінансове планування: планування прибутків та збитків, Сазп-І1о\у, балансу, основних фінансових показників;

• довгострокове управління вартістю підприємства;

• забезпечення інтеграції довгострокових стратегічних цілей та оперативних завдань, які ставляться перед окремими працівниками та структурними підрозділами;

• здійснення стратегічного контролю.

До основних інструментів стратегічного контролінгу відно­сять: аналіз сильних та слабких сторін, побудову стратегічного балансу, портфельний аналіз, організаційний аналіз, функціона­льно-вартісний аналіз, модель життєвого циклу, систему ранньо­го попередження та реагування, дискримінантний аналіз, аналіз Shareholder-value, Balanced-Scorecard, бенчмаркінг та ін.

Тип антикризової стратегії	Зміст стратегії	Організаційна структура
Наступальна стратегія	Активне використання наяв­ного потенціалу, розширення діяльності та ринків збуту продукції, збільшення обсягів реалізації	Швидка змі­на структури
Стратегія делегування (допомога)	У зв'язку з неможливістю ви­рішення конфлікту власними силами підприємство прагне отримати субвенції та іншу допомогу	Структура змінюється в міру необ­хідності
Компроміс, консенсус	3 метою вирішення конфлікту підприємство прагне скоопе­руватися з іншим; комбіна­ція збільшення виручки та зменшення витрат	Структура змінюється відповідно до домовленості між партне­рами
Захисна стратегія (втеча)	Підприємство йде з окремих ринків та згортає діяльність: скорочення продуктів — ско­рочення функцій, радикальне зменшення витрат	Структура не змінюється або спрощу­ється