61. Ліквідація підприємства та ліквідаційний баланс.

Ліквідаційний баланс – це такий баланс, який складається після виконання ліквідаційної процедури – реалізації майнових об’єктів, що входять до складу ліквідаційної маси і необхідних для повного задоволення претензій кредиторів та розподілу виручених сум між кредиторами.

Етапи ліквідації підприємства:

1. прийняття рішення про ліквідацію підприємства і призначення ліквідатора органом, що прийняв рішення про ліквідацію;

2. подання заяви в ДПА про зняття з податкового обліку, складання декларації і звітів;

3. ліквідаційна комісія виконує свої функції і звертається в банк із заявою про закриття всіх банківських рахунків. Складається проміжний ліквідаційний баланс;

4. документарна перевірка з боку ДПА;

5. після проведення перевірки за відсутності заборгованості перед бюджетом, податковим органом підприємство знімається з обліку;

6. розгляд і затвердження ліквідаційного балансу;

7. ухвала про ліквідацію юридичної особи;

8. здача до відповідного органу ВС печаток і штампів. Здача до архіву документів, які підлягають довгостроковому зберіганню;

9. подання до органу............................... заяви про скасування державної реєстрації підприємства;

10. виключення підприємства із державного реєстру.

62. Санація за рішенням господарського суду.

Підставою для прийняття рішення господарським судом про проведення санації боржника після порушення справи про банк­рутство може бути:

1. Санаційна спроможність боржника, тобто наявність обґрунтованої санаційної концепції.

2. Наявність реальних можливостей виконання плану санації, тобто відновлення платоспроможності підприємства-боржниката його наступної успішної виробничо-господарської діяльності.

3. Наявність сенатора, який має достатньо фінансових ресурсів для фінансового оздоровлення боржника.

Кредитори можуть увійти з клопотанням про проведення са­нації, коли після опублікування в засобах масової інформації ого­лошення щодо порушення справи про банкрутство підприємства надійшли пропозиції від осіб, які бажають узяти участь у санації боржника. Фізичні та юридичні особи, які виявили бажання стати сенаторами, мають, як було вже сказано, подати заяву до госпо­дарського суду з письмовою гарантією погашення боргів борж­ника.

Для санатора мотиваційними стимулами можуть бути такі:

• здобуття контролю над підприємством-боржником;

• ефект синергізму, пов'язаний з новими можливостями внутрішньої кооперації, диверсифікації продукції або ринків збуту товарів;

• збереження надійного постачальника сировини та матеріалів чи споживача своєї продукції тощо;

• приватизація підприємства, якщо воно належить до держав­ної форми власності.

63. Поняття мирової угоди, порядок її укладання.

Мирова угода – це процедура досягнення домовленості між боржником і кредиторами щодо пролонгації строків сплати суми боргів. У проекті мирової угоди надаються пропозиції:

1. форми платіжних поступок кредиторів (списання чи пролонгація);

2. бажаний період пролонгації заборгованості;

3. бажана сума списання боргу;

4. квота початкового погашення заборгованості.

Мирова угода між боржником і кредитором може бути укладена на будь-якому етапі провадження справи про банкрутство, в т.ч. якщо боржник визнаний банкрутом.

МУ не може бути укладена після розрахунку з кредиторами у процедурі ліквідації. Вона може стосуватися лише вимог забезпечених заставою, другої та наступної черги кредиторів.

Для осіб, які не дали згоду на укладання МУ не можуть бути встановлені умови, гірші ніж для тих, які підтримали укладання МУ.

Від імені боржника угоду підписує курівникк або арбітражний керуючий. Від імені кредиторів – голова комітету кредиторів. Угода підлягає затвердженню господарським судом. Для цього не пізніше 5 днів з дня укладання угоди подаються такі документи:

1. заява про затвердження МУ;

2. текст МУ;

3. протокол засідання комітету кредиторів на якому було прийнято рішення про МУ;

4. список кредиторів;

5. зобовязання боржника з відшкодування витрат віднесених до 1 черги;

6. письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні про укладання МУ.

Затвердження МУ є підставою для зупинення справи про банкрутство. Визнання МУ недійсною є підставою для відновлення провадження справи про банкрутство.