50. Майно як об’єкт оцінки.

Об’єкт оцінки – майно та майнові права, які підлягають оцінки. Об’єкти оцінки класифікуються за різними ознаками:

• об’єкт оцінки у матеріальній формі нерухомого майна. Нерухоме майно – земельна ділянка з поліпшеннями або без них, які з нею нерозривно пов’язані, будівлі, споруди, їх частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належать до нерухомого майна. Рухоме майно – матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщенні без заподіяння їм шкоди. До рухомого майна належать майно у матеріальній формі, які не є нерухомістю.

• Об’єкти оцінки у нематеріальній формі – об’єкти оцінки, які не існують у не матеріальній формі, але дають змогу отримувати певну економічну вигоду. До об’єктів у нематеріальній формі належать фінансові інтереси, а також інші майнові права.

• Об’єкти у формі цілісного майнового комплексу – об’єкти, сукупність активів, які дають змогу проводити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами підприємства, структурні підрозділи.

51. Ринкова та ліквідаційна вартість об’єкта оцінювання.

Ринкова вартість – вартість за яку можливе відчуження об’єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеної між покупцем та продавцем після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Ліквідаційна вартість – вартість яка може бути отримана за умови продажу об’єкта оцінки у строк що є значно коротшим від строку експозиції подібного майна, протягом якого воно може бути продане за ціною яка дорівнює ринковій вартості.

Строк експозиції – строк, протягом якого об’єкт оцінки може бути виставлений для продажу на ринку за найвищою ціною.

52. Дохідний підхід в оцінці майна.

Оцінка вартості підприємства зщ використанням дохідного підходу грунтується на визначенні лише реальної вартості очікуваних вигод (доходів, грошових потоків) від володіння корпоративними правами підприємства. В основі підходу лежить теза, що метою вкладання капіталу інвестора у купівлю підприємства перед усім є отримання стабільних доходів. В рамках цього підходу використовують 2 основні методи:

1. дисконтування грошових потоків;

2. визначення капіталізованої вартості доходів.

Згідно з методом дисконтування грошових потоків вартість об’єкта оцінки об’єкта прирівнюється до сумарної теперішньої вартості майбутніх чистих грошових потоків (Cash-Flow) або дивідендів, які можна отримувати в результаті володіння підприємством, зменшеної на величину зобов’язань підприємства та збільшення на вартість надлишкових активів. Капіталізація передбачає трансформацію доходів у вартість. Для визначення вартості підприємства цим методом, характерний для підприємства рівень доходів переводиться у вартість шляхом його ділення на ставку капіталізації. Метод доцільно використовувати для оцінки вартості підприємств з стабільними доходами чи стабільними темпами їх зміни. У разі стабільних доходів для оцінки рекомендується використовувати формулу так званої довічної ренти:

ВМк = П/Квк, де

ВМк – вартість підприємства за методом капіталізації доходу

П – очікувані доходи підприємства, які підлягають капіталізації

Квк – ставка капіталізації (=ставці вартості власного капіталу).

Ставка капіталізації – дільник, який використовується проведення доходу у вартість. При оцінці вартості підприємства цими методами дані про вартість, склад і структуру активів безпосередньо не впливають на оцінку, а використовуються лише інформація про здатність активів генерувати доходи.