- •2. Сутність антикризового управління фінансами підприємств.
- •4. Управління ризиками в системі антикризового фінансового менеджменту.
- •5. Фінансова санація як складова антикризового управління.
- •7.Прийняття рішення про санацію.
- •10. Антикризове управління у світлі теорії інформаційної асиметрії.
- •12. Одно факторні та багатофакторні моделі прогнозування банкрутства.
- •14. Західні моделі діагностики банкрутства.
- •16. Основні концепції контролінгу.
- •17. Стратегічний фінансовий контролінг.
- •18. Оперативний фінансовий контролінг.
- •19. Антикризовий фінансовий контролінг та контролінг ризиків.
- •20. План антикризових заходів.
- •21. Характерні риси антикризового планування в досудовому порядку та в процесі провадження справи про банкрутство.
- •23. Внутрішній аудит в системі ризик-менеджменту.
- •25. Сутність та завдання санаційного аудиту.
- •26. Принципи безперервної діяльності підприємства та перевірка його дотримання.
- •Методи та програми санаційного аудиту.
- •Аналіз причин кризи та сильних і слабких місць в рамках санаційного аудиту.
- •29. Оцінка ефективності антикризових заходів. Альтернативні методичні підходи до оцінки ефективності антикризового управління.
- •Висновки за результатами санаційного аудити.
- •Джерела фінансування антикризових заходів, форми фінансової санації.
- •32. Альтернативна санація.
- •33. Визначення потреби в капіталі для фінансування антикризових заходів.
- •34. Економічний зміст і мета санації балансу. Санаційний прибуток та його складові.
- •35. Поняття та класифікація внутрішніх джерел фінансової стабілізації.
- •36. Реструктуризація активів як напрямок антикризових заходів.
- •37. Управління витратами в системі антикризових заходів.
- •38. Фінансове оздоровлення із залученням засобів власників підприємств.
- •39. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника.
- •40. Санаційний кредити та санаційний консорціум.
- •41. Фінансова участь персоналу в санації підприємства.
- •42. Державна фінансова підтримка санації підприємств.
- •43. Реструктуризація підприємства як специфічний напрямок антикризового управління.
- •44.Санаційна реорганізація підприємств. Мотиви які можуть спонукати санатора до реорганізації.
- •45. Реорганізація спрямована на укрупнення.
- •46. Реорганізація спрямована на розукрупнення.
- •49. Необхідність та види оцінювання майна.
- •50. Майно як об’єкт оцінки.
- •51. Ринкова та ліквідаційна вартість об’єкта оцінювання.
- •52. Дохідний підхід в оцінці майна.
- •53. Майновий підхід в оцінці майна.
- •54. Порядок оцінки вартості майна.
- •55. Інвентаризація майна як необхідна передумова оцінювання його вартості.
- •Фінансова криза на підприємстві: причини та наслідки виникнення.
- •56. Підстави для порушення та порядок провадження справи про банкрутство.
- •57. Арбітражний керуючий: функції та обов’язки.
- •58. Комітет кредиторів та його повноваження.
- •59. Фінансове забезпечення фінансових процедур.
- •60. Розподіл виручки від продажу ліквідаційної маси. Черговість задоволення вимог кредиторів.
- •61. Ліквідація підприємства та ліквідаційний баланс.
- •62. Санація за рішенням господарського суду.
- •63. Поняття мирової угоди, порядок її укладання.
- •64. Поняття, ознаки, мотиви та цілі прихованого, фіктивного та умисного банкрутства.
- •65. Банкрутство місто утворюючих та особливо небезпечних підприємств.
- •66. Особливості санації та банкрутства с/г підприємств.
- •67. Особливості санації та банкрутства страховиків.
- •68. Санація та банкрутство професійних учасників ринку цінних паперів.
- •69. Специфіка санації та банкрутства банків. Тимчасова адміністрація банків.
- •70. Банкрутство суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи.
Джерела фінансування антикризових заходів, форми фінансової санації.
Форми фінансування суб'єктів господарювання класифікуються за джерелами надходження капіталу та за правовим статусом інвесторів. За джерелами мобілізації фінансових ресурсів розрізняють зовнішнє та внутрішнє фінансування; за правовим статусом інвесторів — власний та позичковий капітал.
Сукупний капітал підприємства складається з власного та позичкового капіталу. Отже, фінансувати санацію можна за рахунок власних коштів підприємства (самофінансування), фінансових засобів власників, за допомогою кредиторів. У виняткових випадках може надаватися державна фінансова підтримка. Санація може бути спрямована на реструктуризацію активів або пасивів.
За формальними ознаками розрізняють два види санації:
а) санація без залучення на підприємство додаткових фінансових ресурсів;
б) санація із залученням нового фінансового капіталу. У першому випадку санація може набирати таких форм:
зменшення номінального капіталу підприємства;
конверсія власності в борг;
конверсія боргу у власність;
пролонгація строків сплати заборгованості; •добровільне зменшення заборгованості;
самофінансування.
У другому випадку можливі такі форми:
альтернативна санація;
зменшення номінального капіталу з подальшим його збільшенням (двоступінчаста санація);
безповоротна фінансова допомога власників;
безповоротна фінансова допомога персоналу;
емісія облігацій конверсійної позики;
залучення додаткових позик.
32. Альтернативна санація.
Загалом статутний капітал підприємства збільшується за рахунок таких джерел: додаткових внесків учасників та засновників; дивідендів (реінвестиції прибутку); резервів (якщо вони сформовані' на належному рівні). Зрозуміло, реальний приплив фінансових ресурсів на підприємство відбувається лише у разі здійснення додаткових внесків інвесторів в обмін на корпоративні права суб'єкта господарювання.
Форма фінансової санації за допомогою власників підприємства, за якої акціонер (пайовик) на добровільних засадах може зробити вибір між деномінацією чи консолідацією, з одного боку, та здійсненням безповоротної фінансової допомоги підприємству, з іншого, називається альтернативною санацією.
За такої форми санації перед акціонерами (власниками) стоїть проблема вибору: або вони здійснюють цільові внески для погашення балансових збитків підприємства і зберігають належну їм частку (в абсолютному і відносному розмірах) номінальної вартості статутного капіталу, або погоджуються на зниження номінальної вартості своїх корпоративних прав, не здійснюючи жодних доплат. При цьому допустимим є комбінування різних варіантів: одні акціонери можуть віддати перевагу зменшенню номінальної вартості своїх корпоративних прав, тоді як інші можуть здійснювати доплати. За правильно розрахованої ставки доплат фінансові наслідки обох видів санації для власників корпоративних прав будуть однаковими. Суб'єкт господарювання також в обох випадках отримує однакову суму санаційного прибутку, однак для нього найдоцільнішим буде здійснення додаткових внесків, оскільки в такому разі залучаються додаткові ліквідні засоби, а отже, поліпшується платоспроможність підприємства.
Цільові внески акціонерів на покриття збитків можуть здійснюватися лише на добровільних засадах. Навіть рішення зборів акціонерів не може зобов'язати окремого співвласника надати безповоротну фінансову допомогу підприємству. Рішення акціонера на користь доплати чи анулювання акцій залежить від того, як він оцінює перспективи розвитку даного підприємства, зокрема майбутню динаміку біржового курсу його акцій.