3. Критика

Герой новел Меріме виступав нерідко людиною двозначною. Багато критиків, спостерігаючи цю особливість як в самому Меріме, так і в його героях, звинувачували письменника в цинізмі і холодності, але в дійсності ні того, ні іншого у нього не було. Один французький критик (Анрі Ліон) сказав про Меріме, що цей письменник завжди ніби боявся "бути спійманим на місці злочину почуття".

Характер интереса берлинской критики к творчеству П. Мериме обусловлен двумя причинами – местом, которое французский писатель занимает в межлитературных отношениях с Россией, и сложностью определения его места в истории не своей национальной литературы. В его творческой манере исследователи видят приметы романтизма, классицизма и натурализма: «Мериме был вне теорий, в известном смысле – даже вне литературы, так что его мало беспокоило, к какой школе отнесут его критики. Он был писатель-дилетант, и хотелось ему, чтобы видели в нем не литератора, а светского человека». Особенно близка критике связь французского писателя с русской литературой. Айхенвальд напоминает, что Мериме был одним из первых во Франции, кто оценил ее достоинства, знал русский язык, читал в подлиннике Пушкина и Гоголя, переводил их произведения на французский язык: «Мериме назвал Пушкина в присутствии Гюго величайшим поэтом эпохи, наравне с Байроном» . Но кроме этой литературной «вненаправленности» и уважения к русской словесности в Мериме критика привлекала «неумолимая сдержанность изложения», которая «оттеняет и сгущает всю трагичность содержания», чем и определяется его истинное место в европейском литературном процессе. «Без мягкости, без женственности, никогда не следуя по стопам своего соплеменника Руссо с его чувствительностью и непрошеной откровенностью, не исповедуясь ни перед человеком, ни перед человечеством; не выступая из стильной рамки своих рассказов, писатель… никогда не повышаемого голоса, корректный изобразитель авантюр и авантюристов, рационалист иррационального, несравненный мастер точного и элегантного слога, входит Мериме в портретную галерею европейской литературы».

4. Тести

1) В якому році автор відвідав Корсику?

А) 17.

Б) 18.

В) 19.

2) Чим Маттео ніколи не стріляв в муфлона?:

А) Дробом.

Б) Луком.

В) Арбалетом.

3) Де жив Маттео Фальконе?

А) В Аяччо.

Б) В Порто-Веккьо.

В) Гросетто-Прунья.

4) Жінку Маттео Фальконе звуть?:

А) Кармен.

Б) Ніколь.

В) Джузеппа.

5) Бандита звуть?:

А) Фортунато.

Б) Джанетто.

В) Гамба.

6) Сержанта звуть?:

А) Фортунато.

Б) Джанетто.

В) Гамба.

7) Яка зброя була у бандита?

А) Кинджал.

Б) Рушниця.

В) Пістолет.

8) Чим Джанетто підкупив Фортунато?

А) Пятифранковою монетою.

Б) Срібним годинником.

В) Золотою монетою.

9) Про який подарунок від дядька-капрала мріяв Фортунато?

А) Пятифранкову монету.

Б) Срібним годинником.

В) Золоту монету.

10) Де сховався бандит?

А) На даху будинку.

Б) В хліві.

В) В сіні.

11) Скільки стрільців було разом з сержантом?

А) 5.

Б) 6.

В) 7.

12) Що лежало на сінові?

А) Кішка з кошенятами.

Б) Пташка.

В) Собака з щенятами.

13) Як звали зятя Фальконе?

А) П’єро.

Б) Гамба.

В) Теодор..

14) Ким приходився Фортунато сержантові?

А) Братом.

Б) Племінником.

В) Дядьком.

15) Як звали священика?

А) Гамба.

Б) Джанетто.

В) П’єро.

16) Побачивши солдат , що подумав Маттео?

А) Що знайшли Джанетто.

Б) Що його прийшли арештувати.

В) Що когось вбили.

17) Хто видав Джанетто?

А) Фортунато.

Б) Джузеппа.

В) П’єро.

18) Що зробив Фальконе з годинником?

А) Віддав сержантові.

Б) Віддав Джанетто.

В) Розбив об камінь.

19) Де Фальконе наказав стати Фортунато?

А) Біля стіни.

Б) Біля великого каменя.

В) Біля скелі.

20) Що Фальконе наказав робити синові?

А) Молитися.

Б) Стати на коліна.

В) благати прощення.

21) Для чого Джанетто поклав кішку з кошенятами на сіно?

А) Щоб подумали, що його давно не ворушили.

Б) Щоб їм було тепліше.

В) Бо їх не було де подіти.

22) Маттео Фальконе був:

А) Бідною людиною.

Б) Людиною з середнім достатком.

В) Багатою людиною.

23) Де Джанетто дістав пятифранкову монету?

А) З кишені.

Б) З шкіряної сумки.

В) з гаманця.

24) Звідки родом була жінка Маттео Фальконе?

А) З Корте.

Б) З Порто-Веккьо.

В) З Аяччо.

25) Про що Фортунато благав батька?

А) Відпустити його.

Б) Помилувати його.

В) Вбити швидко.

26) Куди пішов Фальконе з сином, щоб його вбити?

А) В гори.

Б) На річку.

В) В маки.

27) Про що подув сержант, коли Фальконе наближався до нього з рушницею?

А) Що Джанетто родич Фальконе.

Б) Що Фальконе його вб’є.

В) Що Фальконе іде здаватися.

28) Чому Фортунато не пішов на пасовище з батьками?

А) Пасовище було дуже далеко.

Б) Фортунато не захотів іти.

В) Фортунато не було дома, коли батьки ішли.

29) Скільки дітей біло у Маттео Фальконе?

А) Двоє.

Б) Троє.

В) Четверо.

30) Що зробив Фальконе з сином?

А) Вбив сина.

Б) Вигнав сина.

В) Помилував сина.

Новела "Матео Фальконе" позбавлена широких описів: вона спрямована до одного - думки про невідворотність помсти за легкодухість і боягузтво.