28. Заміна неналежного відповідача

Заміна неналежної відповідача – це процесуальна дія суду, яка оформлена ухвалою, щодо виведення із цивільного процесу неналежного відповідача і допущення (залучення) належної сторони, не припиняючи розгляду справи.

У ході розгляду справи може бути виявлено, що позов пред’явлений не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, тобто встановлено, що відповідач не є правозобов’язаною особою, суб’єктом матеріальних правовідносин. У цьому випадку сторона може визнаватися неналежною. Цивільне процесуальне законодавство передбачає можливість без припинення провадження у справі здійснити заміну лише відповідача, якщо буде встановлено, що дана особа не несе обов’язку по справі. Його може бути замінено на особу, яка за змістом матеріально-правової вимоги, яка є предметом судового розгляду та вирішення повинна відповідати. Цей інститут носить назву заміни неналежного відповідача.

29. Поняття та підстави процесуального правонаступництва

Процесуальне правонаступництво - це заміна у справі сторони або третьої особи у разі переходу повноважень, прав і обов'язків від однієї особи до іншої у відносинах, щодо яких виник спір.

Підставою процесуального правонаступництва є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин майнового, але не особистого характеру.

30. Порядок вступу в процес правонаступника і його правове становище

Порядок настання правонаступництва в процесі :

1) в разі настання обставин, що є підставою для універсального правонаступництва в матеріальному праві, провадження по справі має бути обов'язково призупинено;

2) у випадах сингулярного правонаступництва вступ до справи правонаступника відбувається без призупинення провадження по справі;

3) правонаступник повинен надати суду документи, що засвідчують його правонаступництво в матеріальних правовідношеннях;

4) якщо правонаступництво в матеріальному праві наступає стосовно декількох осіб, кожна з них може вступити до справи за своїм бажанням. Вступ одного з правонаступників до справи не зв'язує інших правонаступників, однак суд має їх сповістити про поновлення процесу;

5) правонаступництво можливо у будь-якій стадії процесу;

6) для правонаступника всі дії, що вчинені до його вступу до справи, обов'язкові в тому обсязі, в якому вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник змінив. Правонаступник не має права вимагати переперевірки доказів, що в їх дослідженні брав участь його попередник;

7) при процесуальному правонаступництві процес не починається знову, а поновлюється з тієї стадії, на якій був призупинений, або продовжується з тієї стадії, на якій настало правонаступництво.

Таким чином процесуальне правонаступництво є особливим випадком заміни осіб в процесі. Від заміни неналежної сторони правонаступництво відрізняється декількома суттєвими моментами: воно можливе у будь-якій стадії виконання; воно тягне поновлення чи продовження процесу; воно тягне передачу правонаступнику всіх процесуальних прав та обов'язків попередника; і останнє - правонаступник ніколи не може приймати участь у справі разом з право попередником.