15. Підстави (приводи і передумови) виникнення цивільних процесуальних правовідносин

Передумовами виникнення цивільно-процесуальних правовідносин є:

1) наявність конкретної норми цивільного процесуального права;

2) цивільна процесуальна правосуб’єктність.

Підставою виникнення цивільних процесуальних правовідносин є певний юридичний факт, тобто дія або подія, з якою цивільний процесуальний закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення цивільних процесуальних правовідносин.

16. Структура цивільних процесуальних правовідносин

Цивільні правовідносини мають свою структуру і складаються з 3 елементів:

1) суб’єкт;

2) об’єкт;

3) зміст цивільних процесуальних правовідносин.

Суб’єкт – це носій цивільних процесуальних прав і обов’язків. Цивільно – процесуальне право поділяє суб’єктів на такі групи:

- суд;

- особи, які беруть участь у справі;

- особи, які сприяють судовому розгляду та вирішенню справи (інші учасники цивільного процесу).

Об’єкт – це те з приводу чого виникають цивільні процесуальні правовідносини і на що спрямовані процесуальні права і обов’язки. До об’єктів відносяться матеріальні і нематеріальні блага які задовольняють потреби суспільства.

Зміст – це цивільні процесуальні права та обов’язків учасників правовідносин які регулюються у формі процесуальних дій. Зміст має юридичний та матеріальний характер. Юридичний зміст – це суб’єктивні права і обов’язки суду та органів процесу.

Матеріальний зміст – це реальна поведінка учасників судового розгляду, яку учасник, який управомочний може або правозобов’язаний здійснити.

17. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин

Суб’єкт – це носій цивільних процесуальних прав і обов’язків. Цивільно – процесуальне право поділяє суб’єктів на такі групи:

1) особи, які здійснюють правосуддя в цивільних справах:

а) суди, котрі розглядають і вирішують справи по першій інстанції;

б) суди, які перевіряють законність і обґрунтованість рішень у апеляційному і касаційному порядках та у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами;

2) особи, які беруть участь у справі:

а) з метою захисту своїх прав і охоронюваних законом інтересів сторонами, третіми особами у справах позовного провадження, заявниками та заінтересованими особами у справах окремого провадження;

б) з метою захисту прав інших осіб, державних і громадських інтересів: органи прокуратури, процесуальні представники, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації і окремі громадяни;

3) особи, котрі сприяють судові в розгляді справи, — свідки, експерти, перекладачі, особи, які мають письмові і речові докази.

18. Суд як суб'єкт цивільних процесуальних правовідносин

Суд – це обов’язковий суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин. Він повинен бути безкорисним і об’єктивним у вирішенні справи та винесенні рішень. Для цього існує інститут відводу судді або самовідводу. Основне призначення суду є відправлення правосуддя і належить до його виключної компетенції. Від імені суду виступає суддя який одноособово, а в окремих випадках колегіально розглядає цивільну справу. Повноваженнями судді користуються народні засідателі. Правовий статус суду визначається його правосуб’єктністю, структурними компонентами якої є юрисдикція та чисельні повноваження, які суворо визначені законом. Кожен суд наділений тільки йому притаманною юрисдикцією та комплексом повноважень.