
- •1. Поняття та ознаки правосуддя
- •2. Поняття, предмет, метод і система цивільного процесуального права
- •3. Джерела цивільного процесуального права. Аналогія закону і аналогія права у цивільному судочинстві
- •4. Дія норм цивільного процесуального права у часі, просторі та за колом осіб
- •5. Співвідношення цивільного процесуального права з іншими галузями права
- •6. Поняття та завдання цивільного судочинства
- •7. Стадії цивільного судочинства
- •8. Цивільна процесуальна форма: поняття, ознаки, різновиди, принципи цивільної процесуальної форми
- •9. Поняття і система принципів цивільного процесуального права
- •10. Гласність, відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами
- •11. Рівність сторін процесу перед законом і судом
- •12. Змагальність сторін
- •13. Принцип диспозитивності
- •14. Поняття і види цивільних процесуальних правовідносин
- •15. Підстави (приводи і передумови) виникнення цивільних процесуальних правовідносин
- •16. Структура цивільних процесуальних правовідносин
- •17. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
- •18. Суд як суб'єкт цивільних процесуальних правовідносин
- •19. Підстави, порядок і наслідки відводу суду (суддів)
- •20. Поняття, види осіб, які беруть участь у справі
- •21. Інші учасники цивільного процесу
- •22. Цивільна процесуальна правоздатність і дієздатність
- •23. Поняття та ознаки сторін у цивільному процесі
- •24. Процесуальні права та обов'язки сторін: загальні та спеціальні
- •25. Процесуальна співучасть
- •26. Мета і підстави виникнення процесуальної співучасті
- •27. Види процесуальної співучасті
- •28. Заміна неналежного відповідача
- •29. Поняття та підстави процесуального правонаступництва
- •30. Порядок вступу в процес правонаступника і його правове становище
- •31. Поняття, ознаки та види третіх осіб у цивільному процесі
- •32. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •33. Підстави та процесуальний порядок вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, до справи
- •34. Процесуальні права і обов'язки третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •35. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
- •36. Підстави і процесуальний порядок вступу (притягнення) третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, до справи
- •37. Підстави і мета участі у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати інтереси інших осіб
- •38. Процесуальні форми участі органів та осіб, яким законом надано право захищати інтереси інших осіб
- •39. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора у цивільному процесі
- •40. Поняття, завдання та ознаки судового представництва
- •41. Види судового представництва
- •42. Документи, що посвідчують повноваження представника
- •43. Процесуальне становище представника в суді
- •44. Особи, які можуть бути представниками
- •45. Поняття і види цивільної юрисдикції
- •46. Поняття і види підсудності
- •47. Предметна (функціональна) підсудність
- •48. Територіальна підсудність та її види
- •49. Альтернативна підсудність
- •50. Наслідки порушення правил підсудності. Підстави і порядок передачі справи з одного суду до іншого
- •51. Поняття, значення і види процесуальних строків
- •52. Обчислення, початок перебігу, закінчення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків
- •53. Поняття та види судових витрат
- •55. Об’єкти справляння судового збору та ставки судового збору
- •56. Пільги при сплаті судового збору та інших судових витрат
- •57. Витрати на правову допомогу
- •58. Витрати сторін та їх представників, що пов’язані з явкою до суду
- •59. Витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз
- •60. Розподіл і відшкодування судових витрат
- •61. Поняття та підстави цивільної процесуальної відповідальності
- •62. Заходи процесуального примусу: поняття, види
- •63. Поняття та мета судового доказування
- •64. Ознаки та функції доказування
- •65. Суб’єкти та об’єкти доказування
- •66. Стадії (етапи) доказування
- •67. Поняття судових доказів і їх класифікація
- •68. Підстави звільнення від доказування
- •69. Обов’язок доказування і подання доказів
- •70. Належність і допустимість доказів
- •71. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників
- •72. Показання свідків
- •73. Процесуальний статус свідка. Імунітет свідка
- •74. Допит свідків
- •75. Письмові докази та їх види
- •76. Речові докази
- •77. Порядок подання та витребування речових доказів
- •78. Дослідження речових доказів
- •79. Поняття та види судової експертизи
- •80. Підстави для проведення експертизи
- •81. Обов’язкове призначення експертизи
- •82. Висновок експерта
- •83. Забезпечення доказів та способи забезпечення доказів
- •84. Процесуальний порядок забезпечення доказів
- •85. Поняття позову. Елементи та види позовів
- •86. Заперечення проти позову та зустрічний позов
- •87. Зміна предмету та підстави позову
- •88. Відмова від позову, визнання позову відповідачем та мирова угода
- •89. Забезпечення позову
- •90. Поняття, підстави, заходи забезпечення позову
- •91. Процесуальний порядок забезпечення позову
- •92. Заміна або скасування заходів забезпечення позову
- •2) Повернення позовної заяви;
- •93. Поняття і значення стадії відкриття провадження у справі
- •94. Позовна заява
- •95. Форма та зміст позовної заяви
- •96. Залишення позовної заяви без руху
- •97. Відмова у відкритті провадження у справі
- •98. Повернення позовної заяви
- •99. Поняття, завдання та зміст стадії провадження у справі до судового розгляду
- •100. Попереднє судове засідання
- •101. Судові виклики та судові повістки-повідомлення
- •102. Порядок вручення судових повісток
- •103. Поняття і значення судового розгляду
- •104. Підготовча частина судового розгляду
- •105. Дослідження обставин справи (розгляд справи по суті)
- •106. Судові дебати
- •107. Постановлення та оголошення рішення
- •109. Фіксування цивільного процесу
- •110. Зауваження щодо технічного запису судового засідання, журналу судового засідання та їх розгляд
- •111. Перерва. Відкладення розгляду справи
- •112. Зупинення провадження у справі
- •113. Закриття провадження у справі
- •114. Залишення заяви без розгляду
- •115. Поняття та види судових рішень
- •116. Поняття, види та зміст судового рішення
- •117. Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення
- •118. Законна сила рішення суду
- •119. Усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив
- •120. Ухвали суду першої інстанції: поняття, види, порядок постановлення, зміст
- •121. Окремі ухвали, їх зміст та значення
- •122. Єдиний державний реєстр судових рішень
- •123. Поняття і значення заочного розгляду справи
- •124. Умови ухвалення заочного рішення
- •125. Зміст заочного рішення
- •126. Порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення
- •127. Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення
- •128. Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення
- •129. Поняття та характерні риси наказного провадження
- •130. Вимоги, за якими може бути виданий судовий наказ
- •131. Поняття і сутність судового наказу та його відмінність від судового рішення
- •132. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу
- •133. Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу
- •134. Зміст судового наказу
- •135. Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві
- •136. Скасування судового наказу
- •137. Поняття і сутність окремого провадження
- •138. Порядок розгляду справ окремого провадження
- •139. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи
- •140. Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності
- •141. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
- •142. Дії суду в разі появи фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою
- •143. Усиновлення
- •144. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •145. Визнання спадщини відумерлою
- •146. Розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб
- •147. Сутність і значення стадії апеляційного провадження
- •148. Суб'єкти права апеляційного оскарження. Об'єкт оскарження. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду
- •13) Зупинення провадження у справі;
- •14) Закриття провадження у справі;
- •15) Залишення заяви без розгляду;
- •149. Строки апеляційного оскарження
- •150. Форма і зміст апеляційної скарги
- •151. Порядок подання апеляційної скарги
- •152. Розгляд справи судом апеляційної інстанції
- •153. Межі розгляду справи апеляційним судом
- •154. Повноваження суду апеляційного інстанції
- •155. Ухвали і рішення апеляційного суду
- •156. Зміст ухвали апеляційного суду. Зміст рішення апеляційного суду. Проголошення рішення та ухвали апеляційним судом
- •157. Сутність і значення стадії касаційного провадження
- •158. Право касаційного оскарження і порядок його здійснення
- •159. Суб'єкти права оскарження. Об'єкт оскарження
- •160. Форма і зміст касаційної скарги
- •161. Порядок подання касаційної скарги
- •162. Відкриття касаційного провадження у справі
- •163. Підготовка справи до касаційного розгляду. Попередній розгляд справи
- •164. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
- •165. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
- •166. Повноваження суду касаційної інстанції
- •167. Ухвала та рішення суду касаційної інстанції
- •168. Поняття і значення стадії перегляду судових рішень Верховним Судом України
- •169. Підстави перегляду судових рішень Верховним Судом України
- •170. Процесуальний порядок перегляду судових рішень Верховним Судом України
- •171. Порядок подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України
- •172. Повноваження Верховного Суду України при перегляді судових рішень
- •173. Поняття і значення провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •174. Поняття нововиявлених обставин
- •175. Порядок звернення до суду із заявою про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами
- •176. Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами
- •177. Виконання судових рішень – завершальна стадія цивільного судочинства
- •178. Негайне виконання судових рішень
- •179. Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень
- •180. Видача судом виконавчого документа
- •181. Мирова угода в процесі виконання судових рішень. Відстрочка та розстрочка виконання
- •182. Поворот виконання рішення
- •183. Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •184. Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню
- •185. Визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню
- •186. Порядок відновлення втраченого судового провадження
- •187. Правові підстави участі іноземних осіб у цивільному процесі
144. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
Роль судового встановлення юридичних фактів випливає з їх значення для розвитку правових відносин та необхідності захисту прав і охоронюваних законом інтересів громадян та організацій.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду порядком окремого провадження за таких умов:
1. факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій;
2. встановлення факту не має бути пов’язано з наступним вирішенням спору про право, підвідомчого суду. Якщо при розгляді справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право, підвідомчий суду, або суд сам дійде висновку, що у даній справі встановлення факту пов’язано з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
3. заявник не має іншої можливості одержати чи поновити документи, які посвідчують факт, що має юридичні наслідки;
4. чинним законодавством не передбачений інший позасудовий порядок встановлення юридичних фактів.
145. Визнання спадщини відумерлою
В деяких випадках може виникнути питання про те, що майно, яке залишилось після смерті особи, не може перейти до інших осіб у загальному порядку спадкування (відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмова від її прийняття). Така спадщина може бути визнана відумерлою.
Заява подається до суду за місцем відкриття спадщини, яким визнається останнє місце проживання спадкодавця.
У заяві повинно бути наведено відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.
Після прийняття заяви суддя повинен повідомити нотаріальні органи за місцем відкриття спадщини про необхідність вжиття заходів щодо охорони спадщини до вирішення справи по суті та вступу рішення суду у законну силу.
Справа розглядається у судовому засіданні з обов’язковою участю заявника та з обов’язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб. За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення.
З моменту вступу рішення у законну силу спадщина переходить до територіальної громади.
146. Розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб
Банківська таємниця відноситься до інформації з обмеженим доступом і є конфіденційною інформацією. Під нею розуміється інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту.
В окремих випадках така інформація може бути розголошена.
Предметом судової діяльності є визначення наявності підстав та законності звернення того чи іншого суб’єкта з клопотанням про надання уповноваження банку щодо розкриття інформації, яка містить банківську таємницю.
Правом на звернення до суду наділені орган чи особа, які заінтересовані в отриманні інформації, яка містить банківську таємницю. Лише особистої заінтересованості в отриманні такої інформації недостатньо, необхідним є наділення такого органу (особи) правом на отримання такої інформації. Тому сторонами виступає заявник – цей уповноважений орган (особа), а також заінтересовані особи, якими є банки і інші фінансово-кредитні установи, які є носіями банківської таємниці, а також фізичні чи юридичні особи – володільці рахунків.
Заява подається до суду за місцем знаходження банку, що обслуговує фізичну чи юридичну особу, який володіє такою інформацією, яка є банківською таємницею. Подається заява у формі та зі змістом, визначеними ЦПК.
Розгляд справи відбувається у п’ятиденний строк з дня надходження заяви.
Рішення суду про розголошення банківської таємниці підлягає негайному виконанню.