- •1. Поняття та ознаки правосуддя
- •2. Поняття, предмет, метод і система цивільного процесуального права
- •3. Джерела цивільного процесуального права. Аналогія закону і аналогія права у цивільному судочинстві
- •4. Дія норм цивільного процесуального права у часі, просторі та за колом осіб
- •5. Співвідношення цивільного процесуального права з іншими галузями права
- •6. Поняття та завдання цивільного судочинства
- •7. Стадії цивільного судочинства
- •8. Цивільна процесуальна форма: поняття, ознаки, різновиди, принципи цивільної процесуальної форми
- •9. Поняття і система принципів цивільного процесуального права
- •10. Гласність, відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами
- •11. Рівність сторін процесу перед законом і судом
- •12. Змагальність сторін
- •13. Принцип диспозитивності
- •14. Поняття і види цивільних процесуальних правовідносин
- •15. Підстави (приводи і передумови) виникнення цивільних процесуальних правовідносин
- •16. Структура цивільних процесуальних правовідносин
- •17. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
- •18. Суд як суб'єкт цивільних процесуальних правовідносин
- •19. Підстави, порядок і наслідки відводу суду (суддів)
- •20. Поняття, види осіб, які беруть участь у справі
- •21. Інші учасники цивільного процесу
- •22. Цивільна процесуальна правоздатність і дієздатність
- •23. Поняття та ознаки сторін у цивільному процесі
- •24. Процесуальні права та обов'язки сторін: загальні та спеціальні
- •25. Процесуальна співучасть
- •26. Мета і підстави виникнення процесуальної співучасті
- •27. Види процесуальної співучасті
- •28. Заміна неналежного відповідача
- •29. Поняття та підстави процесуального правонаступництва
- •30. Порядок вступу в процес правонаступника і його правове становище
- •31. Поняття, ознаки та види третіх осіб у цивільному процесі
- •32. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •33. Підстави та процесуальний порядок вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, до справи
- •34. Процесуальні права і обов'язки третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору
- •35. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору
- •36. Підстави і процесуальний порядок вступу (притягнення) третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, до справи
- •37. Підстави і мета участі у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати інтереси інших осіб
- •38. Процесуальні форми участі органів та осіб, яким законом надано право захищати інтереси інших осіб
- •39. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора у цивільному процесі
- •40. Поняття, завдання та ознаки судового представництва
- •41. Види судового представництва
- •42. Документи, що посвідчують повноваження представника
- •43. Процесуальне становище представника в суді
- •44. Особи, які можуть бути представниками
- •45. Поняття і види цивільної юрисдикції
- •46. Поняття і види підсудності
- •47. Предметна (функціональна) підсудність
- •48. Територіальна підсудність та її види
- •49. Альтернативна підсудність
- •50. Наслідки порушення правил підсудності. Підстави і порядок передачі справи з одного суду до іншого
- •51. Поняття, значення і види процесуальних строків
- •52. Обчислення, початок перебігу, закінчення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків
- •53. Поняття та види судових витрат
- •55. Об’єкти справляння судового збору та ставки судового збору
- •56. Пільги при сплаті судового збору та інших судових витрат
- •57. Витрати на правову допомогу
- •58. Витрати сторін та їх представників, що пов’язані з явкою до суду
- •59. Витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз
- •60. Розподіл і відшкодування судових витрат
- •61. Поняття та підстави цивільної процесуальної відповідальності
- •62. Заходи процесуального примусу: поняття, види
- •63. Поняття та мета судового доказування
- •64. Ознаки та функції доказування
- •65. Суб’єкти та об’єкти доказування
- •66. Стадії (етапи) доказування
- •67. Поняття судових доказів і їх класифікація
- •68. Підстави звільнення від доказування
- •69. Обов’язок доказування і подання доказів
- •70. Належність і допустимість доказів
- •71. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників
- •72. Показання свідків
- •73. Процесуальний статус свідка. Імунітет свідка
- •74. Допит свідків
- •75. Письмові докази та їх види
- •76. Речові докази
- •77. Порядок подання та витребування речових доказів
- •78. Дослідження речових доказів
- •79. Поняття та види судової експертизи
- •80. Підстави для проведення експертизи
- •81. Обов’язкове призначення експертизи
- •82. Висновок експерта
- •83. Забезпечення доказів та способи забезпечення доказів
- •84. Процесуальний порядок забезпечення доказів
- •85. Поняття позову. Елементи та види позовів
- •86. Заперечення проти позову та зустрічний позов
- •87. Зміна предмету та підстави позову
- •88. Відмова від позову, визнання позову відповідачем та мирова угода
- •89. Забезпечення позову
- •90. Поняття, підстави, заходи забезпечення позову
- •91. Процесуальний порядок забезпечення позову
- •92. Заміна або скасування заходів забезпечення позову
- •2) Повернення позовної заяви;
- •93. Поняття і значення стадії відкриття провадження у справі
- •94. Позовна заява
- •95. Форма та зміст позовної заяви
- •96. Залишення позовної заяви без руху
- •97. Відмова у відкритті провадження у справі
- •98. Повернення позовної заяви
- •99. Поняття, завдання та зміст стадії провадження у справі до судового розгляду
- •100. Попереднє судове засідання
- •101. Судові виклики та судові повістки-повідомлення
- •102. Порядок вручення судових повісток
- •103. Поняття і значення судового розгляду
- •104. Підготовча частина судового розгляду
- •105. Дослідження обставин справи (розгляд справи по суті)
- •106. Судові дебати
- •107. Постановлення та оголошення рішення
- •109. Фіксування цивільного процесу
- •110. Зауваження щодо технічного запису судового засідання, журналу судового засідання та їх розгляд
- •111. Перерва. Відкладення розгляду справи
- •112. Зупинення провадження у справі
- •113. Закриття провадження у справі
- •114. Залишення заяви без розгляду
- •115. Поняття та види судових рішень
- •116. Поняття, види та зміст судового рішення
- •117. Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення
- •118. Законна сила рішення суду
- •119. Усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив
- •120. Ухвали суду першої інстанції: поняття, види, порядок постановлення, зміст
- •121. Окремі ухвали, їх зміст та значення
- •122. Єдиний державний реєстр судових рішень
- •123. Поняття і значення заочного розгляду справи
- •124. Умови ухвалення заочного рішення
- •125. Зміст заочного рішення
- •126. Порядок і строк подання заяви про перегляд заочного рішення
- •127. Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення
- •128. Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення
- •129. Поняття та характерні риси наказного провадження
- •130. Вимоги, за якими може бути виданий судовий наказ
- •131. Поняття і сутність судового наказу та його відмінність від судового рішення
- •132. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу
- •133. Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу
- •134. Зміст судового наказу
- •135. Набрання судовим наказом законної сили та видача його стягувачеві
- •136. Скасування судового наказу
- •137. Поняття і сутність окремого провадження
- •138. Порядок розгляду справ окремого провадження
- •139. Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи
- •140. Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності
- •141. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою
- •142. Дії суду в разі появи фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою
- •143. Усиновлення
- •144. Встановлення фактів, що мають юридичне значення
- •145. Визнання спадщини відумерлою
- •146. Розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю щодо юридичних та фізичних осіб
- •147. Сутність і значення стадії апеляційного провадження
- •148. Суб'єкти права апеляційного оскарження. Об'єкт оскарження. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду
- •13) Зупинення провадження у справі;
- •14) Закриття провадження у справі;
- •15) Залишення заяви без розгляду;
- •149. Строки апеляційного оскарження
- •150. Форма і зміст апеляційної скарги
- •151. Порядок подання апеляційної скарги
- •152. Розгляд справи судом апеляційної інстанції
- •153. Межі розгляду справи апеляційним судом
- •154. Повноваження суду апеляційного інстанції
- •155. Ухвали і рішення апеляційного суду
- •156. Зміст ухвали апеляційного суду. Зміст рішення апеляційного суду. Проголошення рішення та ухвали апеляційним судом
- •157. Сутність і значення стадії касаційного провадження
- •158. Право касаційного оскарження і порядок його здійснення
- •159. Суб'єкти права оскарження. Об'єкт оскарження
- •160. Форма і зміст касаційної скарги
- •161. Порядок подання касаційної скарги
- •162. Відкриття касаційного провадження у справі
- •163. Підготовка справи до касаційного розгляду. Попередній розгляд справи
- •164. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
- •165. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції
- •166. Повноваження суду касаційної інстанції
- •167. Ухвала та рішення суду касаційної інстанції
- •168. Поняття і значення стадії перегляду судових рішень Верховним Судом України
- •169. Підстави перегляду судових рішень Верховним Судом України
- •170. Процесуальний порядок перегляду судових рішень Верховним Судом України
- •171. Порядок подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України
- •172. Повноваження Верховного Суду України при перегляді судових рішень
- •173. Поняття і значення провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами
- •174. Поняття нововиявлених обставин
- •175. Порядок звернення до суду із заявою про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами
- •176. Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами
- •177. Виконання судових рішень – завершальна стадія цивільного судочинства
- •178. Негайне виконання судових рішень
- •179. Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень
- •180. Видача судом виконавчого документа
- •181. Мирова угода в процесі виконання судових рішень. Відстрочка та розстрочка виконання
- •182. Поворот виконання рішення
- •183. Судовий контроль за виконанням судових рішень
- •184. Визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню
- •185. Визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню
- •186. Порядок відновлення втраченого судового провадження
- •187. Правові підстави участі іноземних осіб у цивільному процесі
130. Вимоги, за якими може бути виданий судовий наказ
Судовий наказ може бути видано, у разі якщо:
1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;
2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;
3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;
4) заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб;
5) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.
131. Поняття і сутність судового наказу та його відмінність від судового рішення
Судовий наказ — це особлива форма судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги. Він є різновидом виконавчого документа, що видається судом при спрощеному розгляді справи — без судового засідання і виклику сторін для заслуховування їх пояснень — у триденний строк. Особливістю наказного провадження є те, що сторонами у ньому виступають не позивач і відповідач, а стягувач (кредитор) та боржник (ними можуть бути як фізичні, так і юридичні особи).
Якщо порівнювати судовий наказ із судовим рішенням, можна виділити ряд суттєвих відмінностей, виходячи з таких критеріїв:
1. За характером заявлених вимог.
Судове рішення ухвалюється у будь-якій цивільній справі позовного або окремого провадження. У наказному провадженні вирішується обмежене законом коло вимог, передбачених ЦПК, що означає неможливість видачі судового наказу в усіх інших випадках.
2. За процесуальною формою розгляду.
Судове рішення ухвалюється судом як результат змагальної форми процесу, з дотриманням принципів гласності та відкритості судового розгляду, де кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається. Судовий наказ видається без судового засідання, тобто без розгляду справи по суті, без виклику стягувача та боржника та на підставі письмових документів.
3. За правовим механізмом дослідження доказів.
Судове рішення ухвалюється після судового засідання, в якому надавалися та досліджувалися докази. Судовий наказ видається на підставі ознайомлення судді з наданими документами.
4. За ознакою обґрунтованості.
Судове рішення має бути мотивованим. Зокрема, в мотивувальній частині судового рішення зазначаються обставини, встановлені судом, і правовідносини, визначені відповідно до них, мотиви, з яких суд вважає встановленою наявність або відсутність фактів, бере до уваги або відхиляє докази, визначає, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи, інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду. Судовий наказ внаслідок своєї юридичної природи, на відміну від мотивувальної частини судового рішення, має частину, у якій міститься модель поведінки боржника, тобто зобов'язання виконати певні дії.
5. За порядком ухвалення.
Рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті та проголошується прилюдно, при цьому головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. Щодо видачі судового наказу має місце спрощена процедура.
6. За часом набрання законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів у разі ненадходження заяви від боржника після закінчення строку на її подання та за наявності даних про отримання боржником копії наказу, після чого суд видає його стягувачеві для пред'явлення до виконання.
7. За своєю юридичною силою.
Після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити рішення, це віднесено до повноважень суду вищестоящої інстанції і лише в разі оскарження рішення. Судовий наказ, навпаки, може бути скасований судом, що його видав, за заявою боржника в разі заперечення проти вимог стягувача, про що судом постановляється ухвала.
8. За порядком оскарження.
Судове рішення може бути оскаржене з підстав та в порядку, передбаченому законом. Судовий наказ може лише оспорюватися, після чого він підлягає обов'язковому скасуванню, про що судом постановляється ухвала.
9. За своїм змістом.
Якщо розглядати судове рішення як процесуальний документ, то воно складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. Судовий наказ складається лише зі вступної та резолютивної частин.
10. За зверненням до виконання.
Судове рішення є підставою до виконання. На підставі судового рішення видається виконавчий лист, що є виконавчим документом. Судовий наказ є виконавчим документом, тому отримання будь-яких інших документів у суді після його видачі не потрібно.
