127. Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі.

У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:

1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;

2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку;

3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;

4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;

5) клопотання про перегляд заочного рішення;

6) перелік доданих до заяви матеріалів.

Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає. До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів. До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження. За подання заяви про перегляд заочного рішення судовий збір не сплачується.

128. Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення

Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з'ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

129. Поняття та характерні риси наказного провадження

Наказне провадження - один із видів проваджень цивільного судочинства, у якому без розгляду справи по суті на підставі безспірних вимог та доказів, поданих заявником, видається судовий наказ, згідно з яким з боржника стягуються грошові кошти, витребовується майно.

Характерні риси наказного провадження:

1) об'єктом судового захисту є безспірне право та інтерес кредитора;

2) відсутність спору про право;

3) спеціальні суб'єкти:

- заявник (стягувач) - особа, якій належить право вимоги та яка звертається до суду за видачею судового наказу;

- заінтересована особа (боржник) - особа, з якої стягувач просить здійснити стягнення;

4) особливою формою судового рішення є судовий наказ, який видається на чітко визначених законом підставах і є ви­конавчим документом;

5) спрощене, оскільки має місце «урізана» цивільна процесуальна форма;

6) документарне - видача судового наказу здійснюється лише на підставі безспірних письмових доказів, поданих заяв­ником;

7) скорочені строки видачі судового наказу;

8) судовий наказ скасовується тим самим судом, який його видав без судового розгляду та виклику сторін;

9) суд не може відмовити у видачі судового наказу при прийнятті заяви про таку видачу;

10) судовий наказ не оскаржується у апеляційній та ка­саційній інстанціях;

11) у апеляційній інстанції може бути оскаржена лише відмова у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування судового наказу;

12) судовий наказ може бути переглянуто у зв'язку з нововиявленими обставинами.