121. Окремі ухвали, їх зміст та значення

Окрема ухвала суду — це процесуальний засіб судового впливу на виявлені під час судового розгляду порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли.

Окрема ухвала суду виноситься в нарадчій кімнаті та викладається у вигляді окремого процесуального документа, який має бути підписаний суддею або усім складом суду. До того ж, окрема ухвала повинна відповідати вимогам щодо змісту ухвал суду, зокрема мати вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Окрема ухвала суду має бути обґрунтованою і мотивованою. Вона може бути винесена тільки на підставі матеріалів, досліджених у суді, та має містити вказівку на дійсні причини й умови, які сприяли порушенню матеріального або процесуального закону чи сприяли вчиненню таких порушень.

До правових підстав постановлення окремої ухвали відповідно до ЦПК належать:

1) виявлення під час розгляду справи порушень матеріального або процесуального закону;

2) встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.

Відмінністю окремої ухвали від інших судових рішень є те, що в одній справі може бути постановлено декілька таких ухвал, незалежно від характеру і значення інших судових актів, винесених у тій самій справі, щодо одних і тих самих учасників процесу, тоді як судове рішення може бути постановлене тільки одне.

122. Єдиний державний реєстр судових рішень

Єдиний державний реєстр судових рішень - база даних судових рішень, створена відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень». До реєстру включаються усі судові рішення судів загальної юрисдикції.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

До Реєстру вносяться судові рішення Верховного Суду України, вищих спеціалізованих, апеляційних та місцевих судів - вироки, рішення, постанови, накази, ухвали, окремі ухвали (постанови) суду, що ухвалені (постановлені) судами у кримінальних, цивільних, господарських справах, у справах адміністративної юрисдикції, у справах про адміністративні правопорушення, крім судових рішень, які містять інформацію, що є державною таємницею.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

База даних Реєстру містить інформацію довідкового характеру.

Будь-яка текстова, графічна або інша (аудіо та відео) інформація, представлена на офіційному веб-порталі судової влади України (крім текстів офіційних документів), захищена авторським правом. Цей захист розповсюджується на програмне забезпечення, пошукові алгоритми, оформлення та структуру сторінок, а також Базу Даних.

123. Поняття і значення заочного розгляду справи

Заочний розгляд справи – це форма судового розгляду цивільної справи при відсутності відповідача, який не з’явився до суду без поважних причин, з наданням йому права звернутися із заявою про перегляд рішення по справі судом, який його ухвалив. Заочний розгляд справи може відбуватися і тоді, коли залишить залу судового засідання до ухвалення рішення у справі.

Перевагами заочного розгляду є те, «що він спонукає відповідача до явки у суд та до активної участі у процесі, сприяє прискоренню розгляду цивільних справ».

Заочний розгляд справи не є самостійною формою розгляду та вирішення спору про право цивільне, адже підстави для його застосування з’ясовуються, як правило, у підготовчій частині судового засідання. Тому головуючий у випадку неявки відповідача, запитавши згоди позивача та вислухавши думку інших осіб, які беруть участь у справі, з приводу заочного розгляду справи, постановляє по цьому питанню ухвалу.

Безпосередній розгляд справи та ухвалення рішення відбуваються за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановленими законом, які обумовлені відсутністю у судовому засіданні відповідача. Суд заслуховує пояснення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі, досліджує усі докази, які є у справі.

За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення, виходячи із заявлених позовних вимог та на підставі доказів, які подані чи повідомлення про котрі було здійснено до чи під час попереднього судового засідання.

Особливість заочного розгляду цивільної справи полягає у тому, що при ньому неможливою є зміна позивачем предмета або підстави позову, зміна розміру позовних вимог, неможливим видається також прийняття та дослідження судом інших доказів, незважаючи навіть на поважність причин несвоєчасності їх подання до суду.