115. Поняття та види судових рішень

У порядку цивільного судочинства суди ухвалюють рішення, постановляють ухвали та видають судові накази.

Рішення суду – це судові рішення (постанови) суду, якими завершується судовий розгляд, вирішується справа по суті, дається відповідь на матеріально-правову вимогу позивача, пред’явлену до суду.

Ухвалами суду вирішуються усі питання процесу, які не пов’язані із вирішенням справи по суті. Вони можуть стосуватися порушення та підготовки справи до розгляду, забезпечення доказового матеріалу, визначати хід процесу, оформляти відповіді суду на заявлені клопотання та заяви і т.п.

Судовий наказ – нова форма судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна, що ухвалюється у справах наказного провадження.

116. Поняття, види та зміст судового рішення

Судове рішення — це висновок суду як акт судового права, в якому застосовуються норми матеріального та процесуального права при вирішенні судом цивільних справ.

У порядку цивільного судочинства суди ухвалюють рішення, постановляють ухвали та видають судові накази.

Рішення суду – це судові рішення (постанови) суду, якими завершується судовий розгляд, вирішується справа по суті, дається відповідь на матеріально-правову вимогу позивача, пред’явлену до суду.

Ухвалами суду вирішуються усі питання процесу, які не пов’язані із вирішенням справи по суті. Вони можуть стосуватися порушення та підготовки справи до розгляду, забезпечення доказового матеріалу, визначати хід процесу, оформляти відповіді суду на заявлені клопотання та заяви і т.п.

Судовий наказ – нова форма судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна, що ухвалюється у справах наказного провадження.

Зміст судового рішення - це його структура у взаємозв'язку, взаємообумовленості і послідовності його частин та їх складових елементів. Рішення складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частини.

117. Вимоги, яким повинно відповідати судове рішення

Рішення суду повинно відповідати вимогам, встановленим законом. Такими вимогами є:

- законність – це його відповідність нормам матеріального та процесуального закону;

- обґрунтованість – це його правильність з фактичної сторони. Вимогами обґрунтованості є: повне і всебічне з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні; доведеність цих обставин, які суд вважає встановленими; відповідність висновків суду, викладеним у рішенні, обставинам справи, які були встановлені у судовому засіданні;

- дотримання порядку ухвалення. Суди України ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення розгляду справи суддями, які входять до складу суду у цій справі, а при одноособовому розгляді справи – суддею, який розглядав справу;

- форма. Рішення викладається в письмовій формі головуючим або одним з суддів при колегіальному розгляді справи і підписується всім складом суду, який бере участь в ухваленні рішення;

- зміст. Рішення суду повинно відповідати вимогам щодо змісту, викладеним у ЦПК, а також повинно дати відповідь на усі питання, які вирішувалися судом у нарадчій кімнаті при його ухваленні. Воно має чотириелементну структуру і складатися із вступної, описової, мотивувальної та резолютивну частин.;

- порядок проголошення. Ухвалене рішення суду проголошується прилюдно, крім справ, які розглядалися у закритому судовому засіданні, що оголошуються лише особам, які беруть у судовому засіданні. Головуючий роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення неповного судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.

Відповідність цим вимогам робить рішення суду правосудним.