4. Дія норм цивільного процесуального права у часі, просторі та за колом осіб

Дія цивільно-процесуального закону щодо осіб полягає в тому що суд захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, осіб без громадянства, іноземців, іноземних юридичних осіб, органи та посадові особи та міжнародних організацій, які мають право звертатися до судів України, а суд повинен поважати честь і гідність усіх учасників та здійснювати правосуддя на засадах рівності перед законом і судом незалежно від раси національності, статі, етнічного походження, соціального походження, майнового стану, місце проживання, мовних та інших ознак.

Дія закону в часі зводиться до того що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи по суті. Закон який встановлює нові обов’язки скасовує або звужує права учасників цивільного процесу чи обмежує їх використання нема зворотної дії в часі.

Дія цивільно-процесуальних норм в просторі – поширюються на всю територію України і всі суди цивільної юриздикції повинні їх застосовувати під час розгляду і вирішення цивільних справ.

5. Співвідношення цивільного процесуального права з іншими галузями права

Цивільне процесуальне право є частиною системи права України і тісно пов'язане з іншими її галузями. Без цивільного і похідних від нього галузей права — земельного, житлового, трудового, сімейного тощо — цивільне процесуальне право не мало б предмету. Натомість матеріальні галузі права без процесуальної були б позбавлені механізму захисту.

Взаємодія норм матеріального і цивільного процесуального права здійснюються на різних стадіях цивільного процесу.

Зв'язок цивільного процесуального права з правом конституційним полягає в конституційності основних засад організації і здійснення цивільного судочинства. Конституція встановлює права і свободи громадян, що підлягають судовому захисту, передбачає здійснення правосуддя виключно судами, поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі.

Цивільне процесуальне право тісно пов'язане з господарським процесуальним правом, що обумовлене спільністю завдань загального та господарського суду щодо захисту прав і інтересів фізичних і юридичних осіб.

6. Поняття та завдання цивільного судочинства

Цивільне судочинство – урегульований нормами цивільно-процесуального права порядок провадження у цивільних справах, який визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав і обов'язків іншими суб'єктами - судом, органом судового виконання і учасниками процесу цивільних процесуальних дій.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

7. Стадії цивільного судочинства

Стадія цивільного процесу - це визначена в процесуальному законі сукупність процесуальних дій, об'єднаних однією найближчою процесуальною метою. Існує 5 стадій цивільного судочинства:

1) відкриття провадження у справі шляхом подання до суду заяви (позовної заяви) і постановления судом ухвали про відкриття провадження у справі.

2) підготовка справи до судового розгляду - це забезпечення правильного та швидкого вирішення справи, а також з'ясування можливості врегулювання спору між сторонами.

3) судовий розгляд справи. У цій стадії справа в судовому засіданні вирішується по суті та ухвалюється судове рішення.

4) оскарження судових рішень, що не набрали законної сили (апеляційне провадження). Справа повторно розглядається судом апеляційної інстанції з метою перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

5) касаційне провадження, в якому оскаржуються рішення, ухвали суду першої та/або апеляційної інстанцій з підстав неправильного застосування ними норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.