47. Предметна (функціональна) підсудність

Функціональну підсудність визначають як компетенцію окремих ланок єдиної системи загальних судів України по розгляду й вирішенню цивільних справ, як підсудність, що визначає компетенцію окремих ланок судової системи України на підставі функцій, що виконуються ними (місцеві, апеляційні, касаційні суди).

У відповідності із загальними правилами про функціональну підсудність, всі цивільні справи, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними в містах, міськими й міськрайонними судами. Зазначені місцеві суди розглядають підвідомчі їм цивільні справи власне кажучи, як суди першої інстанції, а також здійснюють перегляд своїх рішень і визначень, що вступили в законну силу по нововиявленним обставинам.

Апеляційні загальні суди областей, апеляційні суди міст Києва й Севастополя, апеляційний суд Автономної Республіки Крим здійснюють:

а) перевірку законності й обґрунтованості рішень, визначень судів першої інстанції, що не вступили в законну силу по скаргах осіб;

б) переглядають по нововиявленних обставинах, свої рішення й визначення, що вступили в законну силу по заявах осіб, зазначених у законі.

У цей час функції касаційної інстанції по цивільних справах здійснює Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

48. Територіальна підсудність та її види

Територіальна підсудність розмежовує компетенцію по розгляду підвідомчих судам справ між однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх діяльність. Таке просторове розмежування компетенції називається особистою, або суб'єктивною, компетенцією. Вона персоніфікує суди по розгляду справ, визначає, який конкретно суд може розглянути конкретну справу по першій інстанції.

Територіальна підсудність має декілька видів:

1) загальна - визначає компетенцію суду по розгляду справи залежно від знаходження відповідача;

2) альтернативна - підсудність, за якою декілька судів є компетентними розглянути справу;

3) договірна - встановлюється за угодою сторін, у зв'язку з чим вона ще називається добровільною;

4) виключна - встановлює, що пред'явлення позовів у деяких справах можливе тільки у точно визначеному законом суді.;

5) по зв'язку справ - встановлює, що позов підлягає розглядові судові, який розглядає іншу, пов'язану з ним справу.

49. Альтернативна підсудність

Альтернативною називається підсудність, за якою декілька судів є компетентними розглянути справу. Позов може бути пред'явлений до одного із судів, визначених законом. Оскільки право вибору належить позивачеві, то ця підсудність названа підсудністю за вибором позивача. Альтернативна підсудність є пільговою, вона встановлена для невеликої категорії справ, які мають особливо велике життєве значення для громадян. Визначена вона для позовів про стягнення коштів на утримання (аліменти) і про встановлення батьківства, позовів робітників і службовців, що випливають з трудових правовідносин, позовів, що випливають з авторського права, права на відкриття, винахід, корисну модель, промисловий зразок та раціоналізаторську пропозицію, які можуть подаватися як за місцем проживання відповідача, так і за місцем проживання позивача.