ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана»

Факультет інформаційних систем і технологій

Кафедра економіко-математичного моделювання

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з науково-педагогічної роботи

______________________А.М. Колот

“______” ________________ 2013 р.

Методичні матеріали

щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань з науки

“МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ”

(для бакалаврів напряму підготовки 6502)

Укладач: к.ф.-м.н.,доц. Великоіваненко Г.І.

Декан факультету О.Д. Шарапов

“______”______________ 2013 р.

Завідувач кафедри

економіко-математичного

моделювання В.В. Вітлінський

“______”______________ 2013 р.

1. Вступ

Моделювання — основний специфічний метод науки, що застосовується для аналізу та синтезу систем управління. Це особливий пізнавальний спосіб, коли суб’єкт дослідження замість безпосереднього досліджуваного об’єкта пізнання обирає чи створює подібний до нього допоміжний об’єкт — образ чи модель, досліджує його, а отримані нові знання переносить на об’єкт-оригінал. Завдяки активній ролі суб’єкта сам процес моделювання має творчий, активний характер.

Економічні системи, що вивчаються сучасною економічною наукою, з великими труднощами піддаються дослідженню лише звичайними (вербальними) теоретичними методами. Прямий експеримент над ними майже неможливий. Ціна помилок і прорахунків велика, тому економіко-математичне моделювання є неминучою складовою науково-технічного прогресу.

Будуючи моделі, економісти виявляють суттєві чинники, що є важливими для досліджуваного екномічного об’єкта, системи, процесу та намагаються відхилити (не враховувати) деталі, котрі є несуттєвими для вирішення поставленої проблеми, цілей дослідження. Формалізація основних особливостей функціонування економічних об’єктів дозволяє оцінити можливі наслідки впливу на них і використовувати отримані результати в аналізі, прийнятті рішень, управлінні.

У наш час математичне моделювання вступає в третій, принципово важливий етап свого розвитку, «вбудовуючись» у структуру так званого інформаційного суспільства.

Без володіння інформаційними «ресурсами» не можна й думати про розв’язання дедалі різноманітніших проблем, що постають перед світовою спільнотою. Однак інформація як така здебільшого мало що дає для аналізу й прогнозу, для прийняття рішень і контролю за їх виконанням. Необхідні надійні способи опрацювання інформаційної «сировини» в готовий «продукт», тобто в точне знання. Історія методології математичного моделювання економіки переконує: вона може й повинна бути інтелектуальним ядром інформаційних технологій, усього процесу інформатизації суспільства.

Як методологія та інструментарій математичне моделювання не підміняє собою ні математику, ні економічну теорію, ні фінанси, ні жодну з економічних дисциплін і не конкурує з ними. Навпаки, важко переоцінити його синтезуючу роль. Створення й застосування тріади «модель—алгоритм—програма» не­можливе без опори на різноманітні методи і підходи якісного (вербального) аналізу нелінійних економічних моделей, сучасних мов програмування. Воно дає нові додаткові імпульси й стимули для розвитку економічної науки та її практичного використання.

Мета дисципліни “Моделювання економіки” — формування знань з методології, методики та інструментарію побудови економіко-математичних моделей, їх аналізу та використання.

Завдання дисципліни — вивчення теорії та набуття практичних навичок, умінь щодо математичного моделювання й аналізу економічних об’єктів і процесів на мега-, макро-, мезо- та мікроекономічних рівнях.

Предмет дисципліни — методологія, методи, процеси та інструментарій економіко-математичного моделювання на засадах системного аналізу.

Для успішного опанування матеріалу дисципліни “Моделювання економіки” необхідні знання з низки фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін, засвоєння яких передбачене освітньо-професійною програмою вищої економічної освіти в Україні. Це, зокрема, основи економічної науки, макро- та мікроекономіка, фінанси, менеджмент, маркетинг, вища математика, теорія ймовірностей і математична статистика, інформатика, економіко-математичні методи і моделі, дослідження операцій.

У результаті вивчення даної дисципліни студент повинен:

знати концептуальні засади, принципи і підходи до побудови економіко-математичних моделей на різних рівнях ієрархії управління, для вироблення за їх допомогою раціональних управлінських рішень;

оволодіти теоретичними знаннями та сучасним інструментарієм щодо математичного моделювання економічних процесів;

знати основні статичні та динамічні макро- і мікроекономічні моделі; моделі поведінки споживача, виробника та моделі їх взаємодії; моделі ринкової економіки, зокрема, державного регулювання;

вміти грамотно ставити і самостійно розв’язувати конкретні прикладні задачі з використанням адекватних економіко-математичних моделей та інформаційних технологій на базі ПЕОМ; здійснювати аналіз отриманих результатів; формувати та приймати відповідні ефективні рішення.

Програмою передбачається поєднання лекційної форми навчання з індивідуальною та самостійною роботою студента, проведення практичних занять, лабораторних робіт на базі сучасних інформаційних систем і технологій, а також написання курсових робіт і рефератів.