88.Поняття і структура державного апарату.

Апарат держави — система всіх державних органів, які здійснюють завдання та виконують певні функції держави. У широкому розумінні до системи Д. а. входять: органи державної влади, державного управління, судові органи, органи прокуратури. Вони наділяються необхідними повноваженнями для виконання своїх функцій, у тому числі мають право застосовувати заходи державного примусу. Органи державної влади — це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями. Ознаки державних органів .Орган держави володіє певною самостійністю, автономією, проте він є частиною єдиного механізму держави, займає в державній машині своє місце і міцно пов'язаний з іншими її частинами.Орган держави складається з державних службовців, які перебувають в особливих правовідносинах з органом.Службовці держави безпосередньо не виробляють матеріальних благ, тому їх утримання покладається на суспільство.Органи держави мають внутрішню будову (структуру). Вони складаються з підрозділів, скріплених єдністю цілей, заради досягнення яких утворені, і дисципліною, яку всі службовці зобов'язані дотримуватися.Органи державного управління — спеціальний апарат держави в особі відповідних органів, які безперервно, планомірно, владно і в рамках своєї компетенції впливають на суспільну систему з метою її вдосконалення відповідно до державних інтересів. Органи судової влади вирішують правові суперечки між конкретними особами, а також розглядають справи щодо норм контролю, а саме: відповідності законів → конституції і підзаконних нормативних актів → законам. В окремих випадках ці органи дають тлумачення правовим нормам, в основному нормам конституції країни, поза зв'язком з конкретним позовом. Органи прокуратури Українистановлять єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням нижчестоящих прокурорів вищестоящим;здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції України та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів;

89.Загальна характеристика внутрішніх та зовнішніх функцій держави.

Функції держави - головні напрямки і види діяльності держави, обумовлені її завданнями і цілями і такі, що характеризують її сутність і соціальне призначення у суспільстві. розрізняють внутрішні та зовнішні функції держави. Внутрішні функції спрямовані на вирішення внутрішніх задач держави, а зовнішні – на встановлення й підтримку певних відносин з іншими державами. До внутрішніх функцій держави належать: 1) економічна функція (формування та виконання бюджету, складання та виконання програм економічного розвитку, фінансування низки галузей, безпосереднє керівництво державним сектором економіки); 2) функція захисту прав та свобод людини і громадянина (конституційне закріплення особистих, політичних і соціальних прав людини, діяльність державних органів, що захищають права людини і грома-дянина); 3) соціальна функція (забезпечення гідного рівня життя людини, допомога громадянам держави, які за об’єктивними чинниками не можуть брати участь у створенні матеріальних благ); 4) функція фінансового контролю (виявлення та облік доходів виробників матеріальних і духовних благ, стягнення податків, розподіл податкових коштів); 5) функція охорони правопорядку (забезпечення точного та повного виконання правових розпоряджень всіма учасниками правових відносин усередині держави, притягнення до юридичної відповідальності правопорушників); 6) природоохоронна, або інакше – екологічна функ-ція (регулювання процесу використання природних ресурсів, збереження й відновлення природного середовища життя людини). Сучасній державі властива особлива увага до со-ці-альної та екологічної функцій, функції захисту прав та свобод людини і громадянина, а також поява нових функцій. Серед них: 7) культурна (духовна) функція (організація освіти, забезпечення зберігання культурної спадщини та доступу громадян до неї); 8) інформаційна функція (організація та забезпечення системи отримання, використання, поширення та збереження інформації). До зовнішніх функцій держави належать: 1) функція забезпечення безпеки держави (захист країни від нападу ззовні, захист загальнонаціональних інтересів від деструктивних дій усередині країни); 2) функція міжнародного співробітництва (співробітництво в політичній, економічній, культурній і спортивній галузях, участь у забезпеченні світового правопорядку, допомога населенню інших держав, які опинились в умовах стихійного, соціального лиха або техногенної катастрофи). У сучасному світі, коли громадське життя все більше інтернаціоналізується, межа між зовнішніми та внутрішніми функціями поступово зникає. Практично кожна з функцій держави має як внутрішній, так і зовнішній аспект.