
- •1.Теорія держави і права як наука та як навчальна дисципліна ,її предмет і метод.
- •7.Особливості виникнення держав у різних народів.
- •8.Поняття держави ,її ознаки та сутність.
- •9.Типологія держав.
- •10.Державна влада.
- •11. Основні форми та інститути демократії.
- •12.Поняття та види державного суверенітету.
- •13.Сіввідношення понять «держ.Суверенітет»,національний суверенітет,суверенітет народу.
- •14.Сутність та ознаки правової держави .
- •16.Форми державного устрою.
- •17.Унітарна держава ,її сутність .
- •18.Види складних держав.
- •19.Форми державного(політичного )режиму.
- •20.Механізм держави:поняття ,ознаки ,структура.
- •21.Державний орган.Поняття,ознаки ,структура.
- •23.Сутність конституційних стримувань та противаг ,їх значення в реалізації принципу розподілу влад.
- •24.Винекнення права.
- •25.Поняття ,сутність та ознаки права.
- •27.Принципи права.
- •28.Система права:поняття та структура.
- •29.Галузі,підгалузі та інститути права.
- •30.Загальна характеристика галузей права.
- •31.Система законодавства :поняття та структура .
- •32.Норми права:поняття та ознаки.
- •33.Структура правових норм та види їх структурних елементів.
- •34.Способи викладення елементів правових норм .
- •36.Соціальні норми :поняття та види.
- •37.Співвідношення норм права з іншими соціальними нормами.
- •38.Поняття та види джерел(форм )права.
- •40.Поняття та особливості застосування норм права як форми їх реалізації.
- •41.Основні стадії застосування норм права.
- •42.Аки застосування норм права.
- •43.Аналогія закону і аналогія права. Прогалини в праві.
- •44.Поняття та основні риси тлумачення норм права.
- •45.Способи тлумачення норм права.
- •46.Офіційне тлумачення норм права :поняття види.
- •47.Неофіційне тлумачення норм права .
- •48.Акти тлумачення норм права :поняття ,види.
- •49.Правотворчість: поняття,ф-ції.
- •50.Види правотворчості.
- •51.Основні стадії правотворчого процесу.
- •52.Нормативно-правовий акт:поняття ,ознаки та види.
- •53.Закон:поняття,ознаки.
- •55.Стадії законодавчого процесу.
- •56.Поняття,види та ознаки підзаконних нормативних акті.
- •57.Дія нормативно-правових актів у часі.
- •58.Дія нормативно-правових актів у просторі.
- •59.Дія нормативно-правових актів щодо кола осіб.
- •60.Структура нормативно-правового акту.
- •61.Систематизація законодавства.
- •62.Форми систематизації законодавства.
- •63.Правовідносини:поняття,основні ознаки.
- •64.Види правовідносин.
- •65.Склад(структура)правовідносин.
- •66.Субєктивне право,юридичний обов’язок .
- •67.Субєкти правовідносин.
- •68.Поняття та види об’єктів правовідносин.
- •69.Юридичні факти:поняття,види.
- •70.Правовомірна поведінка :поняття і основні ознаки.
- •71.Правопорушення : поняття та ознаки.
- •72.Склад правопорушення :поняття структура.
- •73.Види правопорушень.
- •74.Юридична відповідальність та її види.
- •75.Функції юридичної відповідальності.
- •76.Принципи юридичної відповідальності.
- •77.Механізм правового регулювання.:поняття елементи стадії.
- •78.Правосвідомість:поняття та ознаки.
- •79.Структура правосвідомості.
- •80.Правова культура.
- •81.Законність і правопорядок:їх співвідношення.
- •82.Правові системи сучасності.
- •83.Предмет теорії держави та права ,його особливості.
- •84.Виникнення та розвиток ідеї правової держави.
- •85.Поняття держави та права ,їх взаємозв’язок .
- •86.Призначення та система судових органів державної влади.
- •87.Основні ознаки правової держави.
- •88.Поняття і структура державного апарату.
- •89.Загальна характеристика внутрішніх та зовнішніх функцій держави.
- •90.Вина,як структурний елемент правопорушень.Умисл та необережність як різновид вини.
- •91.Загальна характеристика основних галузей права.
- •92.Поняття методу та методології тдп.
- •93.Характеристика представницьких органів влади.
- •94.Поняття правового виховання.Субєкти здійснення правовихновної роботи.
- •95.Призначення та система виконавчих органів державної влади.
- •96.Кодифікація як різновид систематизації нормативно-правових актів.
- •97.Поняття правоздатності та дієздатності.
- •98.Поняття та види інкорпорації як різновид систематизації нормативно-правових актів.
- •99.Поняття та ознаки демократичної держави.
53.Закон:поняття,ознаки.
Серед нормативно-правових актів провідне місце посідають закони.Закон - нормативно-правовий акт представницького вищого органу державної влади (або громадянського суспільства /безпосередньо народу/), який регулює найважливіші питання суспільного життя, установлює права і обов'язки громадян, має вищу юридичну чинність і приймається з дотриманням особливої законодавчої процедури.Характеристика закону як правового документа вищої юридичної чинності означає таке:- закон є незаперечним, тобто ніякий інший орган, крім законодавчого, не може його скасувати або змінити;- усі інші нормативні акти (державних органів, громадських організацій, комерційних корпорацій) перебувають "під" законом, є підзаконними. Вони грунтуються на законах і не суперечать їм.Ознаки закону:1. Акт точно визначених, вищих за статусом суб'єктів влади в державі, як правило, вищого представницького органу країни (в Україні - Верховна Рада) або громадянського суспільства (безпосередньо народу) (референдум);2. Акт, що може бути лише нормативним за змістом (на відміну від акта застосування норм права і акта тлумачення норм права);3. Завжди письмовий акт-документ, який закріплює норми права, що вводяться, або їх зміни, містить первинні, засадничі норми права, яких раніше в правовій системі не було, до того ж - норми з ключових, основних питань життя, встановлює права і обов'язки громадян;4. Акт, що ухвалений у суворій відповідності з конституцією і раніше ухваленими законами і не потребує додаткового затвердження;5. Акт, що може бути замінений, як правило, лише законом і перевірений на відповідність конституції лише Конституційним Судом;6. Акт, що має вищу юридичну чинність, тобто акт найвищого юридичного "рангу"; всі інші акти повинні відповідати закону, ні в чому йому не суперечити;7. Акт, ухвалений із дотриманням особливої законодавчої процедури, яка зветься законодавчим процесом.
55.Стадії законодавчого процесу.
Законодавчий процес — це процедура ухвалення закону, яка складається з певних стадій — самостійних, логічно завершених етапів і організаційно-технічних дій.Законодавчий процес як юридичне поняття слід відмежовувати від законотворчості як загально-соціального явища. Законодавчий процес, як і будь-який юридичний процес, має два значення:порядок діяльності, спрямованої на створення закону;сама ця діяльність.Законодавчий процес має низку стадій:І. Передпроектна стадія.1. Законодавча ініціатива — внесення проекту закону в офіційному порядку до законодавчого органу певними органами й особами. Це власне стадія законодавчого процесу. Відповідно до Конституції України, право законодавчої ініціативи в парламенті належить Президенту, народним депутатам, Кабінету Міністрів. Президент має право вносити законопроект позачергово.Проекти законів вносяться разом із супровідною запискою, яка має містити обгрунтування необхідності їх розробки або ухвалення.II. Проектна стадія.2. Ухвалення рішення про підготовку законопроекту, включення відповідної пропозиції до плану законопроекти цих робіт.3. Доручення розробити законопроект уряду або постійним комітетам у Верховній Раді; створення для цих цілей комісій, робочих груп у складі депутатів, представників зацікавлених громадських організацій, вчених-юристів та ін. Початкова розробка проекту провадиться фахівцями за конкурсом, дорученням або договором.4. Розробка законопроекту і його попередня експертиза із залученням зацікавлених організацій, дороблення і редагування проекту.5. Внесення законопроекту до парламенту, ухвалення його до розгляду, обговорення законопроекту і його узгодження: розгляд поправок; виявлення думок зацікавлених осіб про проект і одержання їх пропозицій щодо вдосконалення, доробки проекту; ухвалення в порядку першого, другого, третього читання; розгляд альтернативних проектів. У необхідних випадках — винесення проекту: а) на обговорення широкого кола кваліфікованих спеціалістів шляхом проведення парламентських слухань, конференцій, «круглих столів» та ін.; б) на всенародне обговорення.III. Стадія ухвалення законопроекту.6. Ухвалення законопроекту в результаті голосування (в Україні звичайні закони ухвалюються простою більшістю голосів, конституційні — 2/3 від конституційного складу Верховної Ради) і підготування відповідної постанови законодавчого органу про вступ закону в силу. Тексти законів, ухвалені Верховної Радою, у 5-денний строк підписуються Головою Верховної Ради і невідкладно передаються на підпис Президентові України.IV. Засвідчувальна стадія.7. Санкціонування (підписання) закону главою держави (президентом) в установлені конституцією строки (в Україні −15 днів).V. Інформаційна стадія.8. Промульгація закону — це не лише підписання його главою держави, а й видання спеціального акта, який містить, зокрема, розпорядження про офіційне опублікування закону. Промульгація закону здійснюється зазвичай актом глави держави — указом, наказом та іншими подібними документами, текст якого в офіційних виданнях передує тексту закону, що промульговується.В Україні — це підписання закону Президентом, підготовка постанови Верховної Ради про порядок введення в дію даного закону і офіційне його опублікування. Текст постанови Верховної Ради в офіційних виданнях передує тексту закону, що про-мульговується.9. Включення закону до Єдиного державного реєстру нормативних актів, де вказується наданий йому реєстраційний код.10. Опублікування закону — друк його тексту з усіма реквізитами в офіційних друкарських виданнях (в Україні — «Відомості Верховної Ради України», «Офіційний вісник України», газети «Голос України», «Урядовий кур'єр»),Можливий додатковий етап на другій стадії після ухвалення законопроекту парламентом і передачі його главі держави на підпис.У багатьох країнах (США, Індія, Україна та ін.) існує право «відкладеного вето» президента.В Україні, зокрема, Президент може скористатися своїм правом відкладеного вето і повернути закон із своїми зауваженнями і пропозиціями Верховній Раді для повторного розгляду. Саме вето об'єктивно може ставати стадією законотворчого процесу, яка має позапарламентський характер. Проте вето переборюється у парламенті.Якщо під час повторного розгляду закон ухвалюється не менше ніж 2/3 голосів установленого Конституцією складу Верховної Ради, Президент зобов'язаний підписати його й представити до офіційного опублікування протягом 10 днів.VI. Набуття чинності (набрання чинності, вступ в законну силу або введення в дію)На І — ІІІ стадіях законодавчої діяльності необхідним є вивчення і використання громадської думки, врахування рівня правосвідомості громадян.Для докладного вивчення законодавчої процедури в Україні необхідно звернутися до Регламенту Верховної Ради України -нормативного акта, що містить систему правил, які визначають процедуру діяльності українського парламенту.