46.Офіційне тлумачення норм права :поняття види.

Результати офіційного тлумачення (інтерпретації) закріплюють у відповідних актах-документах, так інтерпретаційних актах.Інтерпретаційно-правовий акт (акт офіційного тлумачення правової норми) - це формально обов'язкове рішення компетентного органу, яке містить офіційне роз'яснення змісту певної правової норми.Ознаками актів офіційного тлумачення є: формальна обов'язковість для адресатів застосування і реалізації цих актів; закріплення в таких актах сутності розуміння норми; наявність характерних спеціальних письмових форм виразу (роз'яснення, інструктивний лист та ін.); приймаються лише правотворчими або спеціально уповноваженими органами; мають у часі пряму і зворотню дію.До основних видів інтерпретаційних актів відносять:•S за суб'єктами тлумачення - акти тлумачення право-творчих органів, акти правозастосувальних органів;•S за сферою дії - нормативні (загальні), казуальні (індивідуальні);•S за формою зовнішнього виразу - письмові, усні (тільки казуальні);•S за галузевою приналежністю норми тлумачення - акти тлумачення норм конституційного права, адміністративного, цивільного, кримінального права;S за юридичною формою - постанови, роз'яснення, ухвали.

47.Неофіційне тлумачення норм права .

Неофіційне - таке роз'яснення їх змісту що здійснюється будь-яким суб'єктом, при якому результат тлумачення не має обов'язкової юридичної сили. Має переважно загальний характер, але може бути й індивідуальним. За суб’єктами тлумачення воно може бути побутовим, професійним, доктринальним (спеціаль¬но-пояснювальним).Побутове (повсякденне) тлумачення — це уяснення і роз'яснення змісту норм права в повсякденному житті, побуті всіма особами, які не мають спеціальної юридичної освіти або певного досвіду юридичної діяльності. Дійсні результати такого тлумачення обумовлені рівнем правової свідомості, юридичної обізнаності, життєвого досвіду та правової культури громадян.Таке тлумачення постає в усіх випадках, коли особа осмислює зміст правових норм з метою їх використання, виконання, додержання, надання поради, оцінювання будь-якої життєвої ситуації, що потребує юридичного рішення або просто розширення кола своїх знань.Професійне (компетентне) тлумачення — це тлумачення, яке здійснюють фахівці з вищою юридичною освітою в галузі держави і права — практичні працівники (судді, адвокати, прокурори, посадові особи державного апарату та ін.) для професійного використання його результатів у повсякденній діяльності в процесі застосування ними правових норм.Доктринальне (наукове) тлумачення - здійснюється науковцями — фахівцями-правознавцями, науковими та дослідними установами в науково-практичних коментарях до законодавства, працях учених-юристів (наукових статтях, моно¬графіях, підручниках, посібниках, брошурах, лекціях), обговореннях проблемних питань чинних нормативних актів та їх проектів у пресі, на «круглих столах», телебаченні, сторінках наукових видань.Таке тлумачення відомо світу з стародавніх часів. У Стародавньому Римі роз'яснення римськими юристами законів мало не тільки моральне, а й юридичне значення, впливало на розвиток законодавства. Під час тлумачення вони фактично створювали норми, які набували якостей авторитетності, що межувала з обов'язковістю.Усі форми неофіційного тлумачення правових норм не мають обов'язкової сили, їх фактичне значення зумовлюється авторитетом і обізнаністю інтерпретатора з питань правознавства та рівнем переконливості. Але усі вони справляють певний вплив на різні види юридичної практики і підпорядковані кінцевій меті — досягти однаковості розуміння змісту правових норм.