- •1.Поняття та особливості господарської діяльності в апк.
- •2.Правові засади господарської діяльності в апк України.
- •3. Законодавче регулювання господарської діяльності в апк України.
- •4. Види та форми господарської діяльності в апк України.
- •5. Інституційно-функціональне забезпечення господарської діяльності в апк України.
- •6. Поняття та юридичні ознаки насінництва та розсадництва як виду господарської діяльності в апк України.
- •7. Законодавче забезпечення насінництва та розсадництва
- •8. Правовий статус суб'єктів насінництва та розсадництва
- •9. Умови та підстави здійснення насінництва
- •10. Правова охорона сортів рослин
- •11. Правове регулювання крантину рослин
- •12. Державна підтримка, насінництва та розсадництва
- •13) Особливості юридичної відповідальності у сфері насінництва і розсадництва
- •14. Поняття і юридичні ознаки виробництва і реалізації зерна
- •15) Законодавче забезпечення виробництва і реалізації зерна
- •16) Правовий статус субєктів виробництва і реалізації зерна
- •16) Умови і підстави виробництва і реалізації зерна
- •17) Правове забезпечення зберігання зерна
- •Правовий статус суб’єктів виробництва та реалізації цукру.
- •Умови та підстави виробництва цукру за законодавством України.
- •Правове регулювання реалізації цукру.
- •Інституційно-функціональне забезпечення виробництва та реалізації цукру.
- •Законодавче забезпечення державної підтримки виробництва цукру.
- •Особливості юридичної відповідальності на порушення законодавства у сфері виробництва та реалізації цукру.
- •61. Правове регулювання рибальства
- •62. Інституційно-функціональне забезпечення рибництва та рибальства
- •8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості
- •63. Законодавче забезпечення державної підтримки рибництва та рибальства
- •64. Особливості юридичної відповідальності за порушення законодавства у сфері рибництва та рибальства
- •65. Поняття безпечності та якості с/г продукції
- •66. Законодавче забезпечення безпечності та якості с/г продукції
- •67. Інституційно-функціональне забезпечення якості та безпечності с/г продукції.
- •3) Державна санітарно-епідеміологічна служба України (далі -
- •4) Державна служба ветеринарної медицини України (далі -
- •6) Центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики.
- •68. Правове регулювання ветеринарної справи в с/г України
- •70. Правове регулювання використання гмо у процесі с/г/ виробництва
- •71. Правове регулювання використання пестицидів та агрохімікатів у процесі с/г виробництва
- •72. Правове регулювання виробництва с/г сировини для дитячого харчування
- •73. Особливості юрид.Відп-ті за порушення зак-ва у сфері безпечності та якості с/г продукції
11. Правове регулювання крантину рослин
Відповідно до ст. 1 Закону України від 30 червня 1993 р. "Про карантин рослин" (в редакції Закону від 3 квітня 2003 р.) карантин рослин — це система заходів органів державної влади, спрямованих на захист рослинного світу України від занесення карантинних організмів. Карантинний організм визначається Законом як вид шкідника, збудника хвороби рослин, який відсутній або обмежено поширений на території України та може завдати значної шкоди рослинам і рослинним продуктам. Отже, якщо Закон України "Про захист рослин" регулює всі відносини з захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів, то Закон "Про карантин рослин" регулює тільки захист рослин від таких шкідників, збудників хвороб рослин, які відсутні або обмежено поширені на території України. Тобто карантин рослин є органічною складовою захисту рослин і запобігає непродуманій інтродукції шкідників рослин, що можуть проникнути на територію України з-за кордону.
У разі виявлення карантинних організмів Закон передбачає впровадження карантинного режиму, який є різновидом особливого режиму захисту рослин. Карантинний режим запроваджується: в межах декількох областей Кабінетом Міністрів України; на території області, декількох районів, району, населеного пункту чи території окремого господарства — відповідною місцевою державною адміністрацією. Він діє протягом доби з моменту виявлення карантинного організму. Орган, який прийняв рішення про запровадження або скасування такого режиму, протягом доби повідомляє про це осіб, що проживають у карантинній зоні.
Рослини й рослинні продукти, заражені карантинними організмами, які неможливо знезаразити або технічно переробити, підлягають знищенню в порядку, встановленому законом. Використання та вивезення підкарантинних матеріалів та об'єктів з карантинної зони у випадках виявлення, локалізації та ліквідації карантинних організмів у вогнищі зараження допускаються Мінагрополітики відповідно до закону.
Особи, діяльність яких пов'язана з виробництвом, переробкою, зберіганням, транспортуванням і торгівлею рослинами та рослинними продуктами, мають право одержувати від органів Державної служби з карантину рослин України інформацію про фітосанітарний стан на відповідній території. Особам, яким завдано шкоди внаслідок запровадження карантинного режиму або у зв'язку з ліквідацією карантинних організмів, а також майно яких використовувалося з метою запобігання поширенню і ліквідації карантинних організмів, збитки відшкодовуються згідно із законодавством.
Закон регулює порядок здійснення фітосанітарного контролю, тобто обстеження підкарантинних матеріалів для виявлення карантинних організмів. Фітосанітарному контролю підлягають усі підкарантинні матеріали та об'єкти, зокрема ті, що переміщуються через державний кордон України (зовнішній фітосанітарний контроль), та карантинні зони (внутрішній фітосанітарний контроль). Підкаран-тинні матеріали та об'єкти можна ввозити в Україну за наявності фітосанітарного сертифіката, що його видають державні органи з карантину і захисту рослин країни-експортера, і карантинного дозволу, що видає Головна державна інспекція з карантину рослин України. Митне оформлення вантажів провадиться лише після здійснення фітосанітарного контролю. Підкарантинні матеріали можна вивозити за межі карантинної зони за наявності карантинного сертифіката.
Фітосанітарний контроль на державному кордоні України та транспорті (в тому числі — на об'єктах автомобільного, залізничного, водного і повітряного транспорту, митницях, на підприємствах поштового зв'язку тощо) здійснюють державні інспектори з карантину рослин, оформлюючи відповідні документи. Прикордонні пункти карантину рослин облаштовуються в пункті пропуску через державний кордон України. Фітосанітарний контроль деревини здійснюється згідно з Правилами фітосанітарного контролю деревини та виробів з неї, затвердженими наказом Головної державної інспекції з карантину рослин України від 6 серпня 2002 р. № 65. Під час фітосанітарного контролю Центральна науково-дослідна карантинна лабораторія та інші карантинні лабораторії провадять фіто-санітарну експертизу, щоб виявити у підкарантинних матеріалах та об'єктах карантинні організми. На методи проведення фітосанітарної експертизи затверджено відповідні державні стандарти.