25. Особливості юридичної відповідальності на порушення законодавства у сфері виробництва та реалізації цукру.

ЗУ Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру від 17.06.1999 року визначає відповідальність за його порушення 

     У разі поставок цукру на внутрішній ринок понад встановлену квоту або реалізації його за цінами, що нижчі від визначеної мінімальної ціни, з суб'єкта підприємницької діяльності стягується штраф у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійснена з порушенням встановленого порядку.

     У разі неподання або несвоєчасного подання суб'єктами підприємницької діяльності декларації про обсяг цукру, що перебуває у їх власності, чи зазначення у декларації неповних або недостовірних даних з таких суб'єктів стягується штраф у розмірі від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.      Зазначені штрафи стягуються до місцевого бюджету за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, винного в порушенні норм цього Закону.

     Рішення про стягнення штрафів приймаються судом.

Рішення Конституційного Суду України від 15 квітня 2004 року N 10-рп/2004(справа про визначення мінімальної ціни на цукор) стосуються вирішення питання про конституційність положення про запровадження мінімальної ціни на цукор та відповідальності за порушення за ЗУ Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру. КСУ вирішив, що положення статті 6 Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" стосовно запровадження мінімальної ціни на цукор, частини третьої статті 9 цього Закону щодо стягнення штрафу "у розмірі подвійної вартості цукру, реалізація якого здійснена з порушенням встановленого порядку" є конституційними.

31-36!!

37. Особливості юридичної відповідальності на порушення законодавства у сфері виноградарства та виноробства

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про виноград та виноградне вино

Стаття 15. Відповідальність за порушення цього Закону

За порушення вимог цього Закону щодо опорядження і утримання

виноградників, які насаджені за рахунок державного фінансування,

виробництва і за фальсифікацію вин, вермутів, коньяків України і

бренді посадові особи і громадяни, які займаються підприємницькою

діяльністю в галузі виноградарства та виноробства, несуть

дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та цивільну

відповідальність згідно із законом України.

До суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб

застосовуються фінансові санкції в разі:

закладання нових чи ремонту промислових насаджень винограду

нерайонованими сортами за рахунок державного фінансування - штраф

у розмірі від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян з обов'язковим розкорчуванням цих

виноградників і наступним відновленням площ районованими сортами

за рахунок юридичної особи. До виконання цієї вимоги припиняється

державне фінансування закладання нових виноградників;

зрідженості виноградників, насаджених за рахунок державного

фінансування, від 10 до 15 відсотків - штраф у розмірі п'ятисот

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зрідженості від

15 до 20 відсотків - штраф у розмірі однієї тисячі

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з установленням

термінів ліквідації зрідженості, зрідженості понад 20 відсотків -

штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів

громадян. Центральним органом виконавчої влади, що реалізує

державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому

комплексі, може бути порушено питання про повне оновлення

насаджень за рахунок юридичної особи;

порушення правил виробництва виноробної продукції - штраф у

розмірі від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів

доходів громадян;

виготовлення з імпортних виноматеріалів вітчизняних марок вин

без зазначення їх походження і місця розливу - штраф у розмірі від

двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виручка від незаконної реалізації продукції спрямовується до

державного бюджету;

виготовлення і реалізації фальсифікованих вин і коньяків

України, які визнаються такими згідно зі статтею 12 цього

Закону, - штраф у розмірі від чотирьох до п'яти тисяч

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Фальсифікація вин, вермутів, коньяків України, бренді є

підставою для анулювання ліцензій на виробництво та торгівлю цією

продукцією.

Фальсифіковані вина, вермути, коньяки України, бренді

конфіскуються за рішенням суду і підлягають подальшій переробці

або знищенню.

Прибуток, одержаний від продажу фальсифікованих вин,

вермутів, коньяків України і бренді, вилучається до державного

бюджету в судовому порядку органами державної податкової служби за

поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує

державну аграрну політику, політику у сфері сільського

господарства.

Розгляд справ щодо порушень вимог цього Закону здійснюється

відповідними посадовими особами згідно із законом. У разі незгоди

суб'єктів господарювання з рішенням центрального органу виконавчої

влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в

агропромисловому комплексі, у справі його дії можуть бути

оскаржені в судовому порядку.

38. Поняття та юридичні ознаки племінної справи як виду господарської діяльності в агропромисловому комплексі України

Закон України «Про племінну справу у тваринництві»

племінна справа - система зоотехнічних, селекційних та

організаційно-господарських заходів, спрямованих на поліпшення

племінних і продуктивних якостей тварин;

Ознаки племінної справи:

1. Це вид с/г діяльності, яка підпадає під оподаткування;

2. Визначені специфічні об’єкти: - племінні тварини; - племінні генетичні ресурси.

племінна тварина - чистопородна або одержана за затвердженою

програмою породного вдосконалення тварина, що зареєстрована в

державних книгах племінних тварин має племінну (генетичну)

цінність і може використовуватися в селекційному процесі

відповідно до програм селекції;

племінні (генетичні) ресурси - тварини, сперма, ембріони,

яйцеклітини, які мають племінну (генетичну) цінність;

3. Формування власного експортного потенціалу

Тварини поділяються на племінні та не племінні (ст..1 ЗУ)

До племінних (генетичних) ресурсів встановлюються такі

вимоги:

племінні тварини повинні бути ідентифіковані, зареєстровані у

державних книгах племінних тварин, мати дані відповідно до вимог з

племінного обліку, документів офіційного обліку продуктивності та

офіційної оцінки за типом, походити від батьків, зареєстрованих у

державних книгах племінних тварин;

сперма має бути одержана від племінних атестованих плідників,

допущених до використання для відтворення, ідентифікована,

заготовлена та оброблена в умовах, передбачених технологічними

вимогами, встановленими для цієї продукції, відповідати

ветеринарно-санітарним вимогам і правилам, а дані про неї повинні

відповідати вимогам з племінного обліку;

ембріони, яйцеклітини повинні бути одержані від племінних

тварин, ідентифіковані, заготовлені та оброблені в умовах,

передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї

продукції, відповідати ветеринарно-санітарним вимогам і правилам,

а дані про них повинні відповідати вимогам з племінного обліку;

плідники мають походити від племінних тварин вищої племінної

(генетичної) цінності, оцінюватися за походженням, власною

продуктивністю та якістю отриманого від них потомства, а дані про

них відповідати вимогам з племінного обліку;

плідники тварин, які використовуються для відтворення,

атестуються та допускаються до відтворення в установленому

порядку;

підконтрольні тварини повинні бути ідентифіковані,

відповідати вимогам до державної реєстрації підконтрольних тварин

у державних книгах племінних тварин, мати дані відповідно до вимог

з племінного обліку, документів офіційного обліку продуктивності

та офіційної оцінки за типом і результати генетичної експертизи

походження та аномалій тварин.

Існує Положення про порядок проведення атестації затв. Наказом Мінагрополітики від 20.12.2005

Племінні генетичні ресурси включають:

• Племінні тварини;

• Сперма;

• Ембріони;

• Інкубаторні яйця.

4. Створена розгалужена система законодавства

5. Особлива державна підтримка суб’єктів племінної справи

6. Специфіка правового регулювання права інтелектуальної власності на селекційне досягнення в тваринництві

Цивільний кодекс: Стаття 485. Види прав інтелектуальної власності на сорт

рослин, породу тварин

1. Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу

тварин становлять:

1) особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт

рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;

2) майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин,

породу тварин, засвідчені патентом;

3) майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту

рослин, породи тварин, засвідчене державною реєстрацією.

7. Здійснення державою специфічних заходів спрямованих на збереження рідкісних та зникаючих тварин

8. Завданнями племінної справи у тваринництві є: (ст..6 ЗУ)

створення, збереження, відтворення та раціональне

використання племінних (генетичних) ресурсів вищої племінної

(генетичної) цінності з метою поліпшення генетичної якості тварин,

підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності

галузі;

забезпечення функціонування єдиної системи селекції у

тваринництві, зокрема ідентифікації племінних тварин, племінного

обліку, бонітування, оцінки тварин за якістю потомства та іншими

ознаками, формування інформаційної бази даних з племінної справи

та періодичної публікації аналітичних відомостей з племінної

справи у тваринництві;

одержання тварин з новими високими генетичними ознаками;

ефективне використання в селекційному процесі найцінніших

світових племінних (генетичних) ресурсів поліпшуючих порід;

формування власного експортного потенціалу племінних

(генетичних) ресурсів;

збереження генофонду існуючих, локальних і зникаючих

вітчизняних порід;

забезпечення генетичного різноманіття;

впровадження у виробництво науково-технічних досягнень з

питань генетики, селекції і відтворення тварин;

створення селекційних досягнень.

39. Законодавче забезпечення племінної справи

Закон України «Про племінну справу у тваринництві»

Цей Закон визначає загальні правові, економічні та

організаційні основи племінної справи у тваринництві, спрямовані

на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин, підвищення

економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі.

Цей Закон регулює відносини в галузі племінної справи у

тваринництві, визначає права та обов'язки власників і споживачів

племінних (генетичних) ресурсів, встановлює вимоги до якості та

порядку використання цих ресурсів, визначає систему селекції та

основи державного контролю за дотриманням законодавства про

племінну справу у тваринництві, а також порядок фінансування

племінної справи у тваринництві.

Згідно з ЗУ племінна справа — це система зоотехнічних, селекційних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин. її правове регулювання зумовлене потребою забезпечення породної чистоти вітчизняного тваринництва і виведення нових високопродуктивних порід тварин. Одержані селекційним шляхом породи сільськогосподарських тварин мають певні сталі якості, що характеризують їх сільськогосподарську цінність і продуктивність. Втрата порідної чистоти тваринництва може призвести до втрати цих якостей, що істотно зменшить продуктивність сільського господарства.

Племінна справа в Україні здійснюється на основі загальнодержавних програм селекції у тваринництві, які розробляються Кабінетом Міністрів України на період 5—10 років. Такі програми є обов'язковими для всіх суб'єктів племінної справи.

Зараз дійсна: Загальнодержавна програма селекції у

тваринництві на період до 2010 року затверджена ЗУ від 19.02.2004.

В якій зазначено, що реалізація державної політики у сфері племінної справи у

тваринництві спрямована на поліпшення племінних і продуктивних

якостей тварин, що є вирішальним фактором у збільшенні обсягів

виробництва тваринницької продукції.

Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 де зазначено, що господарська діяльність з виробництва, зберігання і реалізації племінних (генетичних) ресурсів, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин підлягає ліцензуванню. Ліцензії на таку діяльність видає Мінагрополітики. Інші види діяльності з племінної справи у тваринництві ліцензуванню не підлягають.

Положенням про присвоєння відповідних статусів суб'єктам племінної справи у тваринництві, затвердженим наказом Мінагрополітики України і Української академії аграрних наук від 17 липня 2001 р. № 215/66. Визначено, що суб'єктам племінної справи, які працюють у межах прийнятих загальнодержавних програм селекції у тваринництві, залежно від напряму їхньої діяльності та якості племінних (генетичних) ресурсів, Мінагрополітики присвоює відповідний статус, характеристика та процедура отримання якого визначені   Мінагрополітики присвоює відповідний статус суб'єктам племінної справи за результатами їх державної атестації. Закон передбачає такі статуси:    - у скотарстві, свинарстві, вівчарстві й козівництві: племінний завод, племінний репродуктор, селекційний центр, підприємство (об'єднання) з племінної справи, контрольно-вйпробувальна станція, підприємство (лабораторія) генетичного контролю, підприємство (лабораторія) з трансплантації ембріонів, підприємство (лабораторія) з оцінювання якості тваринницької продукції;    - у конярстві: кінний завод, племінний репродуктор, селекційний центр, підприємство (об'єднання) з племінної справи, заводська стайня, іподром, трендепо, підприємство (лабораторія) генетичного контролю, підприємство (лабораторія) з трансплантації ембріонів;    - у звірівництві й кролівництві: племінний завод, племінний репродуктор, селекційний центр, підприємство (лабораторія) з оцінювання якості тваринницької продукції;    - у птахівництві: племінний завод, племінний птахорепродуктор, селекційний центр, контрольно-випробувальна станція з птахівництва;    - у бджільництві: племінний завод, племінна пасіка, племінний бджолорозплідник;    - у рибництві: племінний завод, племінний репродуктор, селекційний центр.

Суб'єкти племінної справи всіх форм власності, які бажають набути відповідного статусу, подають заявку до головних управлінь сільського господарства і продовольства облдержадміністрацій. Атестаційні комісії, що формуються наказом Мінагрополітики і Української академії аграрних наук, обстежують суб'єкт племінної справи безпосередньо на місці і встановлюють відповідність його умовам атестації, викладеним у Положенні про відповідність суб'єктів племінної справи у тваринництві статусу племінного заводу, племінного репродуктора і племінного птахорепродуктора, затвердженому наказом Мінагрополітики України і Української академії аграрних наук від 17 липня 2001 р. № 215/66, чи Положенні про відповідність суб'єктів племінної справи в тваринництві статусу селекційного центру, підприємства (об'єднання) з племінної справи у тваринництві, заводської стайні, контрольно-випробувальної станції, контрольно-випробувальної станції з птахівництва, іподрому, підприємства (лабораторії) генетичного контролю, підприємства (лабораторії) з трансплантації ембріонів, підприємства (лабораторії) з оцінювання якості тваринницької продукції (це Положення затверджене наказом Мінагрополітики України і Української академії аграрних наук від 29 липня 2002 р. № 21Ґ/61).

40. Правовий статус суб’єктів племінної справи

Відповідно до ЗУ «Про племінну справу у тваринництві»

Ст..5 Суб'єктами племінної справи у тваринництві є:

власники племінних (генетичних) ресурсів;

підприємства, установи та організації незалежно від форми

власності та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності,

які беруть участь у виробництві, збереженні, використанні,

створенні, визначенні племінної цінності племінних (генетичних)

ресурсів, торгівлі племінними (генетичними) ресурсами та надають

послуги, пов'язані з племінною справою у тваринництві;

власники неплемінних тварин - споживачі племінних

(генетичних) ресурсів та замовники послуг з племінної справи у

тваринництві.

Стаття 7. Права та обов'язки суб'єктів племінної справи у

тваринництві

Суб'єкти племінної справи у тваринництві мають право:

провадити певні види господарської діяльності у племінній

справі в тваринництві відповідно до законодавства;

використовувати племінні (генетичні) ресурси, що їм належать,

на виконання програм селекції.

Суб'єкти племінної справи у тваринництві (власники племінних

(генетичних) ресурсів) зобов'язані:

зареєструватися та отримати в установленому порядку ліцензію

на право провадження господарської діяльності з торгівлі

племінними (генетичними) ресурсами, проведення генетичної

експертизи походження та аномалій тварин;

ідентифікувати тварин, що їм належать;

виконувати вимоги щодо державної реєстрації тварин, ведення

племінного обліку, бонітування і проведення генетичної експертизи

походження та аномалій тварин

використовувати для відтворення маточного поголів'я тварин

тільки атестованих у встановленому порядку та допущених до

відтворення плідників.

Суб'єкти племінної справи у тваринництві (власники

неплемінних тварин) зобов'язані:

використовувати для відтворення маточного поголів'я тварин

тільки атестованих у встановленому порядку та допущених до

відтворення плідників;

ідентифікувати тварин, що їм належать, і вести племінний

облік.

А також ще такі обов’язки:

• Отримання ліцензії

• Виконувати спеціальні вимоги щодо державної реєстрації племінних тварин Державному реєстр. Селекц. Досліджень, Держ. Племен. Реєстр.

• Виконувати вимоги щодо бонітування тварин.

Існує ІНСТРУКЦІЯ з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом Міністерства аграрної політики України 30.12.2003 N 474

- на кожний племінний ресурс повинні мати сертифікат племінного генетичного ресурсу

41. Умови та підстави зайняття племінною справою за законодавством України

В залежності від напрямку діяльності ЗУ «Про племінну справу у тваринництві» виділяє 3-ох суб’єктів:

1. Суб’єкти господарювання, які надають послуги у сфері племінної справи;

2. Власники генетичних племінних ресурсів

3. Власники не племінних тварин

Умови зайняття племінною справою:

• Отримання ліцензії, яка видається для проведення експертизи (ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»)

• Реєстрація

• Набуття спеціального статусу (племінний завод, селекційний центр) - Положення про присвоєння спеціального статусу затв. Наказом Мінагрополітики від 18.07.2001

Спеціальний статус присвоюється Мінагрополітики після проведення атестації у певній сфері.

Державна атестація проводиться кожні 4 роки. На підставі атестації видається атестат

• Спеціальні вимоги до працівників, які встановлені у ст..14 ЗУ, а саме:

Для виконання спеціальних робіт, пов'язаних з веденням

офіційного обліку продуктивності тварин, офіційної класифікації

(оцінки) за типом, отриманням, ідентифікацією, зберіганням сперми,

ембріонів, яйцеклітин, штучним осіменінням маток та

трансплантацією ембріонів, залучаються лише атестовані працівники.

Умови та порядок атестації таких працівників установлює

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування

державної політики у сфері тваринництва.

Стаття 11. Державна реєстрація суб'єктів племінної справи

у тваринництві, племінних і підконтрольних тварин

та селекційних досягнень у тваринництві

Державна реєстрація суб'єктів племінної справи у тваринництві

племінних і підконтрольних тварин здійснюється шляхом внесення

відповідних даних про них до державних книг племінних тварин,

суб'єктів племінної справи - до Державного реєстру суб'єктів

племінної справи у тваринництві, селекційних досягнень - до

Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві. Державна

реєстрація проводиться з метою формування інформаційних

автоматизованих баз даних про племінні (генетичні) ресурси.

Положення про Державний реєстр суб'єктів племінної справи у

тваринництві, про Державний реєстр селекційних

досягнень у тваринництві та про державні книги

племінних тварин за окремими видами та породами тварин

затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує

формування державної політики у сфері тваринництва.

Суб'єкти племінної справи у тваринництві мають право на

безоплатний доступ до даних державних книг племінних тварин,

Державного реєстру суб'єктів племінної справи у тваринництві та

Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві у порядку,

встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує

формування державної політики у сфері тваринництва.

Стаття 13. Сертифікат племінних (генетичних) ресурсів

Власники племінних (генетичних) ресурсів зобов'язані мати

сертифікати племінних (генетичних) ресурсів, які є документальним

підтвердженням якості та племінної цінності племінних (генетичних)

ресурсів при їх придбанні, реалізації та торгівлі.

Положення про сертифікати племінних (генетичних) ресурсів та

зразки сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів затверджуються

центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування

державної політики у сфері тваринництва.

42. Інституційно-функціональне забезпечення племінної справи

Стаття 15 ЗУ «Про племінну справу у тваринництві»

. Органи, що здійснюють державне управління

в галузі племінної справи у тваринництві

Державне управління в галузі племінної справи у тваринництві

здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої

влади, що забезпечує формування державної політики у сфері

тваринництва, центральний орган виконавчої влади, що реалізує

державну політику у сфері тваринництва, центральний орган

виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного

нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві, Рада

міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська

та Севастопольська міські державні адміністрації в межах

повноважень, визначених цим Законом.

в галузі племінної справи у тваринництві

До повноважень Кабінету Міністрів України належать:

забезпечення проведення державної політики з племінної справи

у тваринництві;

організація здійснення державного контролю з племінної справи

у тваринництві;

забезпечення розроблення і здійснення загальнодержавних

програм селекції;

видання в межах повноважень нормативно-правових актів з

питань племінної справи у тваринництві;

державна підтримка розвитку племінної справи у тваринництві;

організація міжнародного співробітництва з питань племінної

справи у тваринництві.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що

забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва,

належать:

нормативно-правове забезпечення у сфері тваринництва;

забезпечення здійснення державного контролю за племінною

справою у тваринництві;

затвердження вимог до якості племінних (генетичних) ресурсів;

забезпечення проведення породовипробувань та апробації

селекційних досягнень;

встановлення вимог та порядку проведення атестації та допуску

до відтворення плідників для племінного використання, оцінки

тварин за власною продуктивністю та якістю потомства;

сприяння розвитку ринку племінних (генетичних) ресурсів;

розроблення та затвердження технологічних вимог до проведення

спеціальних робіт з племінної справи;

участь у міжнародному співробітництві з питань племінної

справи у тваринництві;

вирішення інших питань, визначених законами України та

покладених на нього актами Президента України.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що

реалізує державну політику у сфері тваринництва, належать:

проведення державної атестації (переатестації) суб’єктів

племінної справи у тваринництві;

здійснення сертифікації племінних (генетичних) ресурсів;

присвоєння відповідного статусу суб’єктам племінної справи у

тваринництві;

проведення породовипробувань та апробації селекційних

досягнень;

проведення атестації та допуску до відтворення плідників,

бонітування тварин та ведення племінного обліку;

проведення сертифікації племінних (генетичних) ресурсів;

проведення державної реєстрації суб’єктів племінної справи у

тваринництві, племінних і підконтрольних тварин та селекційних

досягнень у тваринництві;

ведення державних книг племінних тварин, Державного реєстру

суб’єктів племінної справи у тваринництві та Державного реєстру

селекційних досягнень у тваринництві;

організація та забезпечення функціонування єдиної системи

селекції;

організація проведення перепідготовки фахівців, які виконують

роботи з племінної справи;

організація проведення виставок, конкурсів, ярмарків та

аукціонів племінних (генетичних) ресурсів;

участь у міжнародному співробітництві з питань племінної

справи у тваринництві;

вирішення інших питань, визначених законами України та

покладених на нього актами Президента України.

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим,

обласних, районних, Київської та Севастопольської міських

державних адміністрацій в галузі племінної справи у тваринництві

належать:

затвердження регіональних програм селекції у тваринництві,

забезпечення виконання зазначених програм;

організація видачі сертифікатів племінних (генетичних)

ресурсів;

організація проведення атестації та допуску до відтворення

плідників;

сприяння розвитку ринку племінних (генетичних) ресурсів;

проведення перепідготовки фахівців, які виконують роботи з

племінної справи;

проведення регіональних виставок, конкурсів, ярмарків та

аукціонів племінних (генетичних) ресурсів.

Повноваження центрального органу виконавчої влади,

що реалізує державну політику у сфері державного

нагляду (контролю) за племінною справою у

тваринництві

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що

реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю)

за племінною справою у тваринництві, належить:

1) розроблення порядку проведення моніторингу здоров’я

племінної худоби;

2) здійснення контролю за:

виконанням вимог щодо відповідності племінних (генетичних)

ресурсів установленим вимогам;

веденням племінного обліку, бонітування, визначенням

племінної цінності тварин, атестацією та допуском плідників до

відтворення, апробації;

господарською діяльністю у племінній справі у тваринництві,

пов’язаною з виробництвом племінних (генетичних) ресурсів,

збереженням племінних (генетичних) ресурсів, торгівлею племінними

(генетичними) ресурсами, проведенням генетичної експертизи

походження та аномалій тварин;

додержанням законодавства щодо виконання технологічних вимог

та ветеринарно-санітарних правил при виробництві племінних

(генетичних) ресурсів, установлених для племінних (генетичних)

ресурсів;

3) здійснення інших повноважень, визначених законами України

та покладених на нього актами Президента України.

Стаття 18-1. Посадові особи, які здійснюють державний

контроль у галузі племінної справи у

тваринництві

Здійснення державного контролю у галузі племінної справи у

тваринництві покладається на Головного державного інспектора з

племінної справи у тваринництві України, головних державних

інспекторів з племінної справи у тваринництві в Автономній

Республіці Крим, областях, державних інспекторів з племінної

справи у тваринництві.

• Мінагрополітики ( Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України затв. Указом Президента від 23.04.2011)

Повноваження у сфері плем. Справи:

1. затверджує вимоги до якості племінних (генетичних) ресурсів;

2. затверджує порядок проведення моніторингу здоров'я племінної х

3. установлює: вимоги та порядок присвоєння/позбавлення відповідного статусу суб'єктам племінної справи у тваринництві ; вимоги та порядок видачі племінних свідоцтв (сертифікатів) щодо виробництва, зберігання і реалізації племінних (генетичних) ресурсів та проведення генетичних досліджень; вимоги та порядок проведення атестації та допуску до відтворення плідників для племінного використання, оцінки тварин за власною продуктивністю та якістю потомства;

4. затверджує порядок проведення атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов'язані із племінними (генетичними) ресурсами;

5. затверджує положення про державні книги племінних тварин і Державний племінний реєстр;

• Державна інспекція с/г

• Державна ветеринарна та фіто санітарна служба ( Положення про державну ветеринарну та фіто санітарну службу затв. Указом Президента від 13.04.2011)

Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України

(Держветфітослужба України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів

виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у галузі ветеринарної медицини, безпечності харчових продуктів, сферах карантину та захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, державного нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві.

ФУНКЦІЇ:

1)Вона реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах карантину та захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, державного нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві.

2) бере участь у проведенні науково-технічної, технологічної та інноваційної політики, впровадженні у виробництво науково-технічних досягнень та передового досвіду з питань ветеринарної медицини, карантину та захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, племінної справи у тваринництві.

3) розробляє та вносить пропозиції щодо формування державної політики у галузі ветеринарної медицини, сферах карантину та захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві;

4) розробляє порядок проведення моніторингу здоров'я племінної худоби;

5) здійснює нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про племінну справу у тваринництві;

6) контролює виконання вимог щодо відповідності племінних(генетичних) ресурсів установленим вимогам;

7) контролює ведення племінного обліку, бонітування, визначення племінної цінності тварин, атестації та допуску плідників до відтворення, апробації;

8) здійснює контроль господарської діяльності у племінній справі у тваринництві, пов'язаної з виробництвом племінних (генетичних) ресурсів, збереженням племінних (генетичних)

ресурсів, торгівлею племінними (генетичними) ресурсами,

проведенням генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

9) перевіряє додержання законодавства щодо виконання технологічних вимог та ветеринарно-санітарних правил при виробництві племінних (генетичних) ресурсів, установлених для племінних (генетичних) ресурсів;

43-60!!