23. Русь за князювання Володимира Великого (980-1015)

Це період початку розквіту Київської Русі. На той час Володимир був одним найяскравіших політиків Європи. В Русі був прозваний "Красним Сонечком", - під таким іменем він фігурував у легендах.

Після смерті Святослава розгорілась боротьба між його синами. Володимир за допомогою варязьких найманців став Київським князем в 980 році. Провадив політику, спрямовану на укріплення держави.

За час правління Володимира було завершено об'єднання східнослов'янських племен в одну державу, Русь перетворилась в найбільшу державу Європи, кордони якої проходили від Карпат до Волги та Кавказу. Змушений був продовжувати боротьбу з печенігами. Для покращення оборони Русі від нападів кочовиків Володимиром було розбудовано проти печенігів земляні укріплення по ріках Трубеж, Сула і Стугна. За час свого правління Володимир провів ряд реформ. Адміністративна реформа:

• замість родоплемінного було запроваджено територіальний поділ держави: ліквідовано племінну автономію та усунуто від влади старі племінні династії;

• поділено державу на землі - "уділи" з своїм центром - великим містом, на чолі такого уділу ставились сини Великого князя ( мав 12 синів) або ж посадники - із найближчого оточення князя.

Релігійна реформа завершилась введенням Володимиром християнства у 988 році.

Володимиром Святославичем було засновано першу державну школу (988) в Київській Русі. Підтримував тісні політичні контакти з Польщею, Чехією, Угорщиною.

Останні роки життя Володимира були затьмарені непокорою синів: повстав Святополк, в 1014 році відмовився сплачувати данину Ярослав, що княжив у Новгороді. Під час приготувань до походу проти Ярослава Володимир помер 15 липня 1015 року.

24. Русь за князювання Ярослава Мудрого (1019-1054)

Це період, коли Київська Русь досягла свого найвищого розквіту.

По смерті Володимира в Русі розгорілись міжусобні війни між його синами, що тривали аж до 1024 року.

Князем Київським став старший син Святополк, якого літописець за вбивство своїх братів Бориса, Гліба та Святослава прозвав "Окаянним".

Розпочалась війна між Святополком і Ярославом (що успадкував Новгород). Ярослав розгромив Святополка, який після цього утік до Польщі й більше ніколи не повертався на Русь.

За час свого правління Ярослав:

• розбудував лінію оборонних укріплень;

• завдав нищівної поразки печенігам під Києвом, після чого їх держава розпалась, залишки населення були асимільовані тюрками та половцями.

На місці цієї битви в 1037 році Ярославом було закладено Софійський собор, що став одночасно і визначним культурним центром: тут було створено найдавнішу бібліотеку Русі.

• вперше уклав кодекс руських законів - "Руську Правду", що фіксувала феодальні відносини в державі, відміняла смертну кару (заміняючи її викупом, або найвищою карою - вигнанням з країни);

• за його волею, з метою незалежності руської церкви від Константинополя, вперше в історії руської церкви митрополитом було обрано негрека - русича Іларіона.

Ярослав вів активну зовнішню політику, успіхи якої свідчили про великий авторитет Русі в Європі. Князь підтримував тісні політичні стосунки з Францією, Норвегією, Швецією, Візантією. Історики називають його "Європейським тестем".

Його дочка: Анна - вийшла заміж за французького короля Генріха І і пізніше стала королевою Франції правлячи від імені свого сина.

Помер Ярослав на 76 році життя 20 лютого 1054 року і був похований у Софійському соборі.