20. Русь за князювання Ігоря (912-945)

Син Рюрика (нар в 875 році), став князювати після смерті регента - Олега. В 903 році одружився на псковитянці Ользі. На протязі свого правління був вимушений вести постійну боротьбу за зміцнення держави: організував похід проти древлян, що спробували від'єднатись, вів тривалу війну з уличами,. В цілому йому вдалось приєднати до Русі землі уличів, тиверців і древлян, хоча повністю подолати сепаратизм племен - ні.

Для розширення свого контролю над Пн. Причорномор'ям розпочав війну з Візантією в 941 році, однак зазнав поразки і втратив значну частину свого флоту. Похід на Візантію 944 року був більш успішним: було підписано мирний договір, що забезпечував інтереси руських купців, однак - не міг порівнятись із договором Олега.

Загинув в 945 році внаслідок повстання древлян, очоленого їхнім князем Малом: повстання було спрямоване проти збільшення данини. За переказом древлянам належать слова про князя Ігоря: 'Якщо внадиться вовк до овець, то виносить все стадо по одній, коли не вб'ють його.

21. Правління княгині Ольги (945-957)

Стала правити по смерті свого чоловіка від імені малолітнього сина Святослава. Відразу ж придушила повстання древлян, спаливши в 945 році їх столицю - Іскоростень. Одночасно для уникання таких повстань надалі, унормувала данину - "урок", та визначила місця збору данини - "погости". Дипломатичні відносини Ольга підтримувала з Німеччиною та Візантією. З метою посилення авторитету Руської держави в 946 році з посольською місією відвідала Константинополь (посольство складалось із 100 чоловік), де її, згідно з літописом, приймав імператор, зачудувавшись її розумом та красою: в переговорах йшлося про налагодження міждержавних стосунків та християнізацію Русі. Це був перший офіційний візит в Візантію. Одночасно активізувались відносини із країнами Західної Європи. Княгиня Ольга вперше наладнала зв'язки із Ватиканом. Прийняла християнство

22. Русь за князювання Святослава (957-972)

Цей князь був більше воїном ніж політиком. М.Грушевський називав його "козаком на престолі". Він був улюбленцем воїнів. Про початок походу завжди повідомляв своїх супротивників: "Іду на ви".

У 8-10 ст. у Причорноморських степах проживали племена хозарів та печенігів. На північно-східних рубежах - племена булгар. Ведучи активну завойовницьку політику, Святослав вів війни проти них.

Продовжив політику об'єднання слов'янських племен. Підкорив в’ятичів та фінські племена, що сплачували данину Хазарському каганатові. Розпочалась війна з цією державою, в ході якої Хазарський каганат було знищено. Однак ця війна мала і негативні для Русі наслідки - зруйнувавши каганат Святослав відкрив дорогу на Русь кочовикам степу – ордам печенігів, що від того часу розселились у причорноморських степах і стали постійною загрозою для Києва.

968 рік - 1-й болгарський похід Святослава, до якого його підштовхнула Візантія. Вже в перших битвах Святославу вдалось завдати поразки болгарським військам.

Успіхи Святослава викликали страх у Візантії, - через те було підкуплено печенігів аби ті напали на Київ. Святослав змушений був повертатись до Києва.

Така політика Святослава не сприяла внутрішній стабільності Руської держави. Як говорили бояри, звертаючись до нього: "Ти, княже, чужої землі пильнуєш, а свою покинув".

В 972 році, при поверненні до Києва біля Дніпровських порогів на загін Святослава напали печеніги і князь загинув у бою.