19. Інвентаризація як метод бухгалтерського обліку

Інвентаризація – це метод. прийом БО сутність якого полягає у виявленні та відображенні в обліку госп. засобів та джерел форм-ня, які не знайшли відображення в БО.Мета:забезп достовірність даних БО; Об’єкт:майно, фін.зобов'язання; Дата:на 1 жовтня перед скла-ням річної звітності; Результати:відсутність розбіжностей; надлишки;нестача. Проводиться за місцем знаходження об’єктів або нотаріально відповідальної особи, за наказом керівника постійно діючою комісією, що скл з голови і членів( фахівців), за присутності мат відповідальної особи, яка на бланку інвен-го опису засвідчує, що всі цінності оприбутковані. Обов’язкові випадки проведенні інвентаризації: 1.перед скла-ням річної звітності; 2.при зміні матер.відп.особи; 3.при зміні керівника; 4.при встановлені фактів крадіжок,зловживань,форс-мажорні обставини; 5.при ліквідації; 6.за розпорядженням органів; 7.при передачі в оренду; 8.при приват-ї. Етапи інвентаризації: 1.фор-ня комісії; 2.вст-ня факт. залишків майна та зобов'язань; 3.звірка наявних цінностей за даними БО; 4.відобр. розбіжностей в інвент. описі; 5.передача опису для прийняття рішень керівнику за результатами інв.-ції: відсутність, надлишки, нестача. Завдання інв-ції: 1. виявлення факт наявності осн засобів, мат цінностей, бланків сув звітності, гр. коштів 2. виявлення мат цінностей, що не викор-ся 3. визн дотримання умов зберігання мат цінностей і гр. коштів, правил утримання та експл-ї мат цінностей 4. перевірка реальної вартості мат цінностей, що є в обліку на балансі, сум деб і кред заб. Види:1. за повнотою охоплення: повна, часткова 2.за характером: планова, позапланова.

20. Оцінка як метод бухгалтерського обліку. Облікові вимірники бухгалтерського обліку

Оцінка як елемент методу бухгалтерського обліку — це спосіб вартісної сумірності активів, зобов'язань, капіталу, витрат і доходів підприємств; оцінка повинна відображати фактичні витрати живої та уречевленої праці.

Усі об'єкти бухгалтерського обліку оцінюються в поточному обліку і звітності в грошовому вираженні в грошовій одиниці держави. Валютні кошти оцінюються в двох вимірниках — в іноземній валюті та в національній.

Оцінка повинна бути такою, щоб не збільшувати активи і не зменшувати зобов'язання (згідно з принципом обачності), бо це призводить до невиправданого збільшення капіталу виходячи з балансового рівняння:

Капітал = Активи - Зобов'язання.

Тому в балансі активи відображуються за найменшою з двох вартостей — історичною або фактичною (чистою вартістю реалізації). Основні засоби відображуються в балансі за остаточною вартістю (з вирахуванням зносу).

У кожному стандарті бухгалтерського обліку наводяться методи оцінки відповідних об'єктів бухгалтерського обліку при їх надходженні, вибутті та на дату балансу.

ВИМІРНИКИ

Натуральні вимірники — це вимірники маси, об'єму (обсягу), площі, потужності, що прийняті в народному господарстві, з допомогою яких обчислюється кількість наявних у господарстві матеріальних цінностей. Використання тих чи інших натуральних вимірників залежить від особливостей обліковуваних об'єктів господарювання. Так, тверде паливо вимірюється в тоннах, деревина—у кубічних метрах, урожай — у центнерах (або тоннах), молоко — у літрах і т. ін.

У деяких випадках застосовуються комбіновані натуральні вимірники. Наприклад, роботу автотранспорту вимірюють у тонно-кілометрах.

Натуральні вимірники відображують обліковувані об'єкти не лише кількісно, а й якісно. Наприклад, сорт (перший, другий, вищий тощо), вміст корисних речовин (дегустація цукру в цукровому буряку, олійність).

Трудові вимірники — це вимірники людської праці. їх виражають в одиницях часу — днях, годинах, хвилинах. Цей вимірник має велике значення в оцінці економічного аспекту виробництва. Користуючись ним, визначають продуктивність праці, її інтенсивність, а обліковують також кількість витраченої на виконання роботи праці.

Трудовий вимірник є різновидом натурального.

Грошовий вимірник — це вимірник вартості. У кожному господарстві застосовують передусім грошовий вимірник своєї країни. Крім того, можуть використовувати, особливо на спільних підприємствах, грошові одиниці інших країн.

Грошовий вимірник зумовлений існуванням вартості та ринкових відносин. На ньому ґрунтується метод оцінювання та калькулювання. Основним мірилом грошової оцінки є ціна